Варламов vs Сімферополь: відповідь кримчан російському блогеру

Російський блогер із Москви Ілля Варламов назвав Сімферополь одним із міст, які «варто пропустити, щоб не псувати враження від Криму». Він критикує зовнішній вигляд центральних вулиць, погані дороги та автомобільні затори. Крим.Реалії вирішили разом із сімферопольцями нагадати історію згаданих ним міських об'єктів. Багато проблем, про які говорить Ілля Варламов, з'явилися в Сімферополі вже після того, як місто опинилося під контролем російської влади.

Ілля Варламов ‒ москвич. Але дитинство провів у Сімферополі, де живе його бабуся. Тому періодично приїжджає в анексований Крим і публікує відгуки про поїздки. Востаннє блогер побував на півострові в липні і в підсумку вибухнув критикою на адресу Керчі та Сімферополя. Він стверджує, що ці два міста «абсолютно не заслуговують на увагу».

«Сімферополь і Керч можна назвати воротами Криму. Сімферополь ‒ столиця, Керч ‒ великий порт. Обидва міста абсолютно не заслуговують на увагу. Я б навіть радив пропустити їх, щоб не псувати враження від Криму», ‒ написав Ілля Варламов у своєму блозі.

Російський блогер Ілля Варламов

Про місто Керч, якому дісталося чимало невтішних слів від блогера, ми розповімо в наступному матеріалі. Зараз же ‒ про ситуацію в Сімферополі та про те, чи дійсно він «не заслуговує на увагу».

Місто заторів

Перша порція критики дісталася Сімферополю за затори на дорогах. Ілля Варламов розповідає, як таксист віз його без навігатора містом, у підсумку вони опинилися у великому заторі.

Процес пересування Сімферополем ускладнився після того, як у місто після російської анексії півострова почали масово їхати жителі сусідньої Росії в пошуках роботи або життя в теплому кліматі. До 2014 року проблеми заторів у місті з 360-тисячним населенням практично не було.

За спостереженнями місцевих жителів, населення Сімферополя за останні роки збільшилося майже вдвічі порівняно з 2013 роком. Яка його чисельність насправді, достеменно невідомо ‒ підконтрольна Росії місцева влада такі відомості не оприлюднила.

Затори в Сімферополі, 15 жовтня 2018 року

Однак перенаселення міста відчувається і за ситуацією на дорогах (вузькі вулиці міста при відсутності достатньої кількості паркувальних майданчиків не можуть впоратися з великим обсягом транспорту) і за перевантаженням комунікацій.

Наприкінці минулого року в Сімферополі почали ремонтувати міст на вулиці Гагаріна ‒ найширшій у місті шестисмуговій дорозі, що веде до залізничного вокзалу та центру міста. Відновили рух там лише нещодавно. Але після того, як на час ремонту перекрили рух на цій ділянці, місто на пів року остаточно поглинули затори. Скаржаться на них серед інших і депутати та чиновники.

За словами сімферопольців, відстані в місті, які до 2014 року можна було подолати за 20 хвилин, через наплив транспорту тепер доводиться проїжджати за 40 хвилин і більше.

«Невдала» архітектура та «дерева з зачіскою Варламова»

Критикує російський блогер і центральні вулиці Сімферополя. Їх, на думку Варламова, «не зовсім вдало реконструювали».

«Поклали кольорову плиточку з візерунками, яка абсолютно не поєднується з архітектурою цих вулиць. Архітектури майже не видно. Дерева занадто маленькі та густі. Знову ж, всьому своє місце, і на подібній вулиці треба підбирати такі дерева, щоб вони не закривали фасади. Коли ці пишні клени, що нагадують мою зачіску, розростуться, вони зовсім усе сховають. Мені здається, цій вулиці більше підійшли б платани. Центр Сімферополя так і не вичистили від недоречної реклами та самовільної забудови. Ідеш містом, і зовсім не розумієш, де ти. На ринку? У центрі історичного міста? На околиці спальника?», ‒ пише він.

Реконструкція центру Сімферополя в різні роки «з'їла» не один мільйон і українських гривень, і російських рублів.

У 2011 році, ще до російської анексії Криму, в місті реконструювали центральну вулицю Горького. Її ремонт тоді коштував 14 мільйонів гривень (за курсом того періоду ‒ 58 мільйонів рублів). Кошти були виділені з місцевого та державного бюджетів України.

Вулиця Горького в Сімферополі після реконструкції, 2015 рік

Під час реконструкції там вирубали десятки дерев, проти чого протестували активісти, а потім висадили молоді дерева та декоративні кущі, позбавивши вулицю тіні.

Незабаром така ж доля спіткала вулиці Карла Маркса та Пушкіна. Їх реконструювали вже при російській владі Криму, витративши понад 100 мільйонів рублів. У результаті в центрі міста з'явилися молоді дерева, чиї крони схожі на зачіску Варламова, як сам він зазначає у своєму блозі. І знову ж таки, зникла тінь.

У плитки на центральних вулицях, про яку говорить блогер, ‒ скандальна історія. Її укладали в вересні 2016 року. Коли робітники зняли старе покриття з вулиці Карла Маркса, налетіли сніги та морози. Роботи довелося відкласти. Весь цей час місцевим доводилося щодня обходити розриті вулиці й гори будматеріалів. Через погоду роботи не встигли здати вчасно й довелося все доробляти в терміновому порядку.

Реконструкція вулиці Карла Маркса в Сімферополі в жовтні 2016 року

Реконструкція вулиці Карла Маркса в Сімферополі в січні 2017 року

У результаті укладена наспіх плитка «грала» під ногами, нові решітки на зливових каналізаціях поржавіли. А прокладена проводка високовольтного кабелю для вуличного освітлення несподівано закоротила. Роботи довелося переробляти. Врешті-решт ця реконструкція закінчилася кримінальною справою.​

Торік повідомлялося, що плитка та металеві зливостоки в центрі Сімферополя просіли. Обіцяні фонтани з нічним підсвічуванням на перехресті вулиць Карла Маркса та Пушкіна так і не з'явилися.

«З хорошого ‒ відремонтували, нарешті, набережні річки Салгир. Я і не думав, що доживу до цього. Останні 20 років тут усе було розбите», ‒ зазначив блогер.

Роботи над набережною почалися торік і обійшлися майже у пів мільярда рублів. Платани, про які пише Варламов, вирубали під час цієї реконструкції.

Так набережна виглядала до появи робітників і техніки.

Набережна річки Салгир, 2018 рік

А так ‒ після здачі робіт, які виконувала фірма, пов'язана з сімейним бізнесом спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова.

Набережна річки Салгир, 2020 рік

Місто для любителів історії

Корінний сімферополець, кандидат історичних наук Сергій Громенко, який залишив рідне місто у 2014 році через російську анексію півострова, поділяє критику на адресу архітектурного стану Сімферополя, але не згодний із тим, що місто «абсолютно не заслуговує на увагу».

Сергій Громенко

«Те, що робить із Сімферополем влада при різних режимах, безумовно, заслуговує на критику. Місцеві історичні будівлі, замість того, щоб відновлювати, доводять до того, що вони розвалюються, і на їхніх місцях будують нові споруди. Через це зовнішній вигляд міста не має єдиної концепції та форми. Але це не означає, що Сімферополь зовсім не заслуговує на увагу», ‒ сказав він Крим.Реалії.

Сімферополь не розрахований на звичайних туристів, однак буде цікавий любителям історії, говорить Сергій Громенко.

«Звичайний турист навряд чи знайде для себе щось цінне в цьому місті. Сімферополь ‒ це типовий губернський центр XIX століття. Він незграбний, і це правда. Але, щоб отримати задоволення від нього, потрібно приїжджати туди за історією. Піднятися на Петровські скелі, подивитися там на залишки Неаполя Скіфського, ясним сонячним днем пройтися старим містом і подивитися на залишки його забудови ще до XIX століття, які дають уявлення про те, як там було ще до Росії, подивитися будівлі, які відомі своєю автентичністю. Щоб отримати задоволення від Сімферополя, треба любити історію і знати, куди йти і що дивитися. І тоді буде відчуття не згаяного часу», ‒ пояснив історик.

«Щоб знайти гарне, треба любити»

Сімферополець, автор Крим.Реалії Максим Кобза (ім'я змінене з міркувань безпеки) згоден з Іллею Варламовим у тому, що Сімферополь не цікавий туристам.

«Сімферополь як туристичний об'єкт убитий: дерева вирубані, історичний вигляд спотворений. Екскурсія Сімферополем може бути швидше віртуальною, за принципом: ці стіни були частиною будинку, в якому жив той і той, але тепер від нього не залишилося й сліду. Навіть пропорції вулиць змінені. Місто експлуатує влада різних режимів, яким плювати на те, що з ним буде. Ще не встигли повністю розправитися з парками, вони залишаються найприємнішими місцями в місті», ‒ говорить він.

Політолог Євгенія Горюнова – теж родом із Сімферополя. Після російської анексії Криму вона залишила рідне місто. Горюнова зазначає: багато з того, що раніше тішило око в місті, знищене російською владою.

Євгенія Горюнова

Євгенія Горюнова, зокрема, сумує за липами на вулиці Пушкіна, які постраждали під час реконструкції. Однак інші улюблені нею місця ще збереглися.

«Якщо пройтися вулицею Горького, то там ще збереглися старі будинки і дворики в тіні вікових дерев і дерев'яні двері, які відкривають вхід у минуле. Хоча, боюся, і їм там недовго залишилося. У Воронцівці (Воронцовський парк Таврійського національного університету імена Вернадського, на базі якого у 2014 році створили Кримський федеральний університет ‒ КР) ‒ ботанічний сад, у парку Гагаріна ‒ ставок, де можна було погодувати качечок. Досить затишний і вокзал Сімферополя ‒ без скла і бетону, зате з вежею і годинником, колонадою, внутрішнім двориком, фонтаном і голубами», ‒ говорить Євгенія Горюнова.

Говорячи про критику Сімферополя з боку Іллі Варламова, політолог зазначає, що «погане можна знайти в кожному місті, а щоб знайти гарне, треба любити це місто».