Битва за вакцину від COVID-19: українські відомства сперечаються про закупівлю, а ЄС і США вже вакцинуються

Міністерство охорони здоров’я і державне підприємство «Медичні закупівлі» звинувачують одне одного в зриві закупівель вакцини для України. Каменем спотикання стало те, хто саме і як має погоджувати умови угод із постачальниками. «Медичні закупівлі» звинувачують МОЗ у блокуванні їхньої роботи, про цю проблему говорить і частина експертів. А поки триває цей конфлікт, країни ЄС, а також США, Канада і низка азійських держав уже почали вакцинацію. Україна ж домовилася лише про закупівлю китайської вакцини та про безкоштовне постачання вакцин у рамках допомоги країнам, що розвиваються. Однак цих доз вакцини буде значно менше за кількість громадян України.

Китайську вакцину від коронавірусу Sinovac Biotech Україна отримає впродовж місяця після її реєстрації – наразі йдеться про 1,913 мільйона доз, одна доза обійдеться державі приблизно у 500 гривень. Про це синхронно повідомляли в останні дні 2020 року Офіс президента, МОЗ і підпорядковане міністерству ДП «Медичні закупівлі».

Утім, це не єдина вакцина, яку купуватиме Україна коштом платників податків: уряд, за дорученням президента, має намір дати безкоштовний доступ до вакцин «усім без винятку громадянам України», запевнив під час свого брифінгу міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

«Вакцина компанії Sinovac – не єдина, яка закуповуватиметься державою. Ми перебуваємо на фінальній стадії підписання договорів з іншими провідними світовими виробниками вакцин проти коронавірусної хвороби. Перемовини з деякими компаніями ми почали ще з травня 2020 року. Окрім спілкування з компаніями, у мене відбуваються постійні перемовини з колегами – міністрами охорони здоров’я інших країн. В першу чергу – країн-виробників вакцин проти COVID-19», – зазначає Максим Степанов.

Ще одну вакцину Україна може отримати від шведсько-британської компанії AstraZeneka. Максим Степанов відзвітував про переговори з керівництвом компанії та запевнив, що в разі укладення контракту ця вакцина може прибути до України у найближчі терміни. Це визнав і виконавчий директор із міжнародних та урядових питань компанії AstraZeneka Алек ван Гелдер.

«Ми дякуємо Міністерству охорони здоров’я України за послідовність та відкритість. Наразі ми опрацьовуватимемо варіанти поставки вакцин в Україну у найближчі терміни», – зауважив представник компанії.

Однак наразі йдеться не про укладену угоду, а про обговорення «передконтрактних умов», пояснюють на сайті МОЗ України.

Україна не лише купуватиме вакцини від коронавірусу, а й отримуватиме їх безкоштовно. Про це говорить міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, посилаючись на домовленість з ініціативою COVAX (яка дбає про доступ 92 незаможних країн до щеплень від коронавірусу). Україна отримає від COVAX 16 мільйонів доз, які використають для 8 мільйонів українців із груп ризику, запевнив Немчінов у телевізійному ефірі.

Між тим, перша закупівля вакцини для України супроводжується конфліктами між відомствами.

Напередодні ухвалення бюджету очільник МОЗ Максим Степанов вимагав удвічі збільшити суму, закладену на вакцинацію. Нині ж триває суперечка між міністерством та спеціалізованим підприємством, яке закуповує ліки – про порядок укладання і погодження угод щодо постачання вакцин.

«Медичні закупівлі» говорять про втручання МОЗ в їхню роботу

ДП «Медичні закупівлі», яке відповідає за державні закупівлі вакцин, ліків і медичного обладнання в Україні, стверджує, що міністр охорони здоров'я вимагає погоджувати з МОЗ всі кроки щодо закупівлі вакцин.

Керівник підприємства Арсен Жумаділов вважає, що це неправомірне втручання в діяльність підприємства, яке заважає вчасному замовленню вакцин для України.

Раніше кілька українських медіа повідомили, що сам Степанов на засідані уряду 21 грудня звинуватив «Медичні закупівлі» у зриві закупівель вакцини.

Арсен Жумаділов спершу заявив, що більше не погоджуватиме закупівлі з МОЗ, а невдовзі звинуватив міністерство у тому, що воно нібито блокує фінансування ДП «Медичні закупівлі».

Максим Степанов прокоментував цей конфлікт між відомствами лише на ранковому брифінгу 6 січня.

За його словами, Міністерство охорони здоров’я може забрати в державного підприємства «Медичні закупівлі» функцію закупівель вакцини від коронавірусної хвороби COVID-19.

Він заявив, що публічна критика міністерства з боку директора держпідприємства Арсена Жумаділова нібито «дискредитує Україну».

Максим Степанов не надав про це жодних коментарів Радіо Свобода, попри запити та телефонні звернення.

Арсен Жумаділов, зі свого боку, звинуватив Степанова в тому, що він в останні дні 2020 року запровадив додаткову процедуру погодження закупівель вакцин у міністерстві, і таке погодження врешті надійшло лише за одним контрактом (із китайським виробником вакцин), який і був укладений.

При цьому, за словами керівника «Медзакупівель», через втручання міністерства Україна купуватиме одну дозу Sinovac за ціною, щонайменше на 1 долар вищою, ніж було здатне домовитися саме підприємство.

«Підігравати далі міністру Степанову в його бездарних спробах вести переговори, розділяючи з ним відповідальність за провал у передзамовленні вакцин, я не планую», – пообіцяв керівник підприємства.

Арсен Жумаділов також звинуватив МОЗ у тому, що воно спричинило затримку, через яку ще один виробник вакцини може відмовитися від контракту з Україною.

«МОЗ в принципі не повинен займатись закупівлями. Функціонування окремої закупівельної агенції і є запорукою наявності достатньої експертизи, розуміння ринків, організаційної спроможності для реалізації подібних складних закупівель, – заявляє керівник закупівельного підприємства. – МОЗ не може концентрувати в собі повноваження щодо визначення предмету закупівлі та одночасно визначення контрагента з його поставки. Надто велика спокуса для чиновників, що за роки важкої роботи на державних посадах напрацювали «ролекси» та «бреге», «лексуси» та «рендж-ровери». Неприємно, коли країну і всіх платників податків тримають за дурнів».

У зриві закупівель Максима Степанова звинувачують також представники парламентської опозиції.

Такий погляд на розподіл повноважень між міністерством та державними підприємствами підтримують і експерти, які були дотичні до реформи охорони здоров'я в Україні. Один з них – викладач Українського католицького університету, експерт із питань реформи охорони здоров'я Олександр Ябчанка.

«Річ у тім, що МОЗ має виробляти політику: зокрема, проводити консультації зі стейкхолдерами і після них надавати пропозиції Верховній Раді, яка ухвалює відповідні закони. А реалізовувати політику мали б інші служби. Саме тому державне підприємство «Медичні закупівлі» має всі повноваження проводити закупівлі. Натомість МОЗ і персонально міністр перетягують на себе всі повноваження», – так пояснює експерт конфлікт, який виник навколо закупівлі вакцини. Однак цей конфлікт – не єдиний.

Ще у квітні-травні 2020 року скандал між держпідприємством і МОЗ виник навколо закупівель захисних медичних костюмів: тоді МОЗ скасувало вже укладений підприємством контракт, заявивши, що костюми не відповідають заявленим вимогам міністерства, і уклало іншу угоду: на постачання значно дорожчих костюмів. Тоді з’ясувалося, що МОЗ змінило вимоги до костюмів уже після укладення первісного контракту.

Україна опинилася «наприкінці черги»​ за щепленнями: хто винен і що робити

Доки уряд звітує про успішні домовленості про вакцини для України, а МОЗ і ДП «Медичні закупівлі» сперечаються про порядок своєї взаємодії, Європейський союз, США Канада і Австралія законтрактували в рази більшу кількість доз, ніж чисельність їхнього населення. Причому вакцинація найвразливіших категорій громадян по обидва боки Атлантики вже почалася.

Масова вакцинація від коронавірусу також триває у Китаї, Туреччині, Індонезії та в деяких інших азійських країнах.

Чому ж Україна відстала у боротьбі з коронавірусом від решти Європи?

Олександр Ябчанка вважає, що це є наслідком дій очільника МОЗ Максима Степанова.

«Я не можу сказати, чим саме керується міністр. Але, перетягуючи на себе повноваження, він є причиною того, що державні закупівлі (за гроші українців) відбуваються неефективно, невчасно. І є ризик, що вони будуть дорожчими, ніж якби цим фахово займалися «Медичні закупівлі». В цьому й була ідея реформи охорони здоров'я – розвести ці функції», – підсумовує експерт.

Погоджується з частиною аргументів Олександра Ябчанки та Арсена Жумаділова лікар-інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії Володимир Курпіта.

«Більшість країн світу замовила вакцину ще у травні 2020 року та ще й здійснила передоплату. Була величезна кількість публікацій про те, які країни замовляли вакцини, в кого і скільки. До прикладу, Канада замовила 400% від своєї потреби, а Європейський союз – 172%. Україна пасла задніх і нічого не замовляла. На це можуть бути і об'єктивні причини: українське законодавство складне, і здійснювати передоплату на товар, якого ще немає – це фактично підписати собі вирок. Треба враховувати всю складність ситуації, але, схоже, в МОЗ про це не думали.

І тому таке замовлення (у травні, а не у грудні) не було зроблене. Потім, як я розумію, в ситуацію втрутився президент, який хотів би, щоб Україна у вакцинації була однією з перших. І виглядає так, що МОЗ вирішило зняти з себе відповідальність і перекласти її на «Медичні закупівлі», надавши їм згоду на це замовлення лише у грудні».

Експерт пояснює, що Україна замовила щеплення в Китаї, а не в ЄС чи у США, тому що вакцини більшості виробників уже розкуплені на рік вперед. Відтак, припускає він, Україна матиме змогу отримати їх від європейських виробників не раніше від 2022 року, не рахуючи безкоштовної партії від COVAX.

«Якщо ж МОЗ увесь цей час проводило перемовини щодо вакцини від COVID-19, то воно зараз мало б озвучити їхні подробиці в тих межах, в яких це не порушить комерційної таємниці: з ким велися перемовини, хто їх вів від України і які попередні домовленості МОЗ досягло щодо кількості доз та термінів поставки», – пропонує Володимир Курпіта.

Україна досі не отримала вакцини від СOVІD-19 через хиби власного законодавства та зволікання уряду, таку думку висловив Радіо Свобода президент Асоціації фармацевтичних виробників України Петро Багрій.

«Треба було виходити на виробників, вести переговори, робити попередню оплату, а отже, заздалегідь виділяти на це кошти. Всі цивілізовані країни передоплачували і вже отримують вакцину. Натомість в Україні досить складні закупівельні процедури. Я не кажу, що це погано. Але в нинішній ситуації їх треба було спростити, щоб була змога діяти оперативно у таких важливих питаннях, як здоров'я та життя громадян. Зараз кожна держава намагається вирішувати передовсім власні питання.

І буде непогано, якщо добрі люди пожаліють Україну і якусь кількість вакцин виділять, – визнає представник фармацевтичної галузі. – Україна від початку мала б діяти активніше і стати «на початку черги», щоб бути серед перших країн, які отримають вакцину».

За різними підрахунками, Україні потрібно цьогоріч вакцинувати від коронавірусу приблизно 20 мільйонів своїх громадян.

Яку вакцину отримає Україна?

В ситуації, в якій опинилася Україна, найважливіше оперативно отримати дієву вакцину від коронавірусу, аніж чекати нагоди придбати одну з найкращих. Таку думку в розмові з Радіо Свобода висловив імунолог Борис Донськой, коментуючи закупівлю бюджетним коштом китайської вакцини.

«Наразі у світі немає ідеальної, повністю перевіреної вакцини від СOVID-19 із великими гарантіями якості: на це просто не було часу. Звісно, було би приємніше користуватися вакцинами на кшталт Pfizer і Moderna – від виробників, які дали про них значно більше інформації. Однак черга є великою, і Україна в ній далеко не на перших місцях, – наголошує імунолог. – З іншого боку, китайське щеплення – з великою імовірністю працює. Чи ідеальне воно і якими є побічні ефекти – зараз ніхто не може сказати. Але наявність будь-якої (діючої) вакцини в потрібних кількостях – було би непоганим інструментом для того, щоб зберегти багато життів. Проте навіть щодо китайської вакцини Sinovac Biotech абсолютно невідомо, коли і скільки Україна її в підсумку отримає. А ситуація така, що кількість і термін навіть важливіші, ніж якість. Під час пожежі важливо, коли приїде пожежний автомобіль. А не те, наскільки він новий, помитий і чи поголені пожежники», – іронізує експерт.

Що наразі відомо про китайську вакцину?

• Sinovac належить до так званих інактивованих вакцин: вони складаються з частинок вбитого вірусу, які змушують організм вибудовувати захист, але не викликають хвороби.
• Україна замовила таку вакцину за ціною 504 гривні за дозу. Індонезія та Туреччина отримають її дешевше, але вони замовили значно більші партії.
• Зберігати китайську вакцину можна за температури +2 до +8 градусів Цельсію: це умови звичайного холодильника.
• Окрім Китаю, нову вакцину випробували в Туреччині (вона показала там ефективність 91,25%), в Індонезії (97%) і в Бразилії (ефективність від 50 до 90%). Ці країни, а також Чилі та Сінгапур уже замовили для себе великі партії цього препарату.
• У МОЗ Туреччини вакцину назвали «безпечною для турецького народу», а учасник її випробувань, професор Серхат Юнал із турецької Наукової ради, запевнив, що серйозних побічних ефектів вона не викликала: в частини добровольців були «лише жар, легка втома та біль».
• Китай планує сертифікувати свою вакцину в січні, а в лютому має відбутися її попереднє схвалення у ВООЗ.
• Sinovac Biotech є найбільшою китайською компанією з виробництва вакцин, які вона продає до 34 країнах світу.
• Водночас українські недержавні експерти попереджають, що про випробування китайської вакцини оприлюднено значно менше інформації, ніж, наприклад, наводять європейські виробники вакцин.

Українська відповідь коронавірусу

В України є своя версія вакцини, яку наразі випробовують. Про це 20 жовтня повідомив президент України Володимир Зеленський за результатами зустрічі з розробниками цього препарату.

«Розробники представили главі держави результати доклінічної фази дослідження оригінального українського кандидата у вакцини. Ці дослідження тривали шість місяців і включають наявність нейтралізації вірусу COVID-19 у культурі інфікованих клітин людини», – пояснюють на сайті Офісу президента.

Розробка відбувалася за участі Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України та окремих фармацевтичних компаній. Один із розробників – міжнародний експерт у галузі охорони здоров’я та епідеміології, доктор медичних наук Михайло Фаворов припускає, що майбутній препарат допоможе боротися і з новими видами коронавірусних інфекцій, які постійно мутують.

На черзі – клінічні дослідження. Лише після них можна буде стверджувати, що українська вакцина створена, сертифікувати її, виробляти та масово застосовувати.

За словами Петра Багрія, Україна має значно менше можливостей для швидкого та якісного її випробування, ніж ЄС, США та Китай. Відтак він очікує, що вона не буде доступною раніше від 2022 року.

Зі свого боку Борис Донськой стверджує, що для швидкого отримання якісної української вакцини зараз треба було докласти зусиль ще років 20 тому.

«В прийнятні терміни немає жодної можливості отримати українську вакцину. Бо про це треба було думати заздалегідь. Потрібно було останні 20 років не руйнувати галузь, і тоді було б непотрібно зараз намагатися її відновлювати. Зрештою, в майбутньому виграє той, хто вже зараз почне готуватися до умовного коронавірусу 2025 року».

Євросоюз 21 грудня надав дозвіл вакцині від COVID-19 американсько-німецького виробництва Pfizer Inc. та BioNTech SE. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила 26 грудня, що вакцину компаній Pfizer-BioNTech доставили до усіх 27 країн-членів ЄС. 27 грудня в усіх державах-членах ЄС почалася вакцинація.

У США тим часом, окрім цієї вакцини, дозволили до використання й Moderna Inc власного виробництва. Канада також це зробила 23 грудня, дозвіл на її використання в ЄС очікують 6 січня.

Британська AstraZeneca з 30 грудня дозволена для використання у Великій Британії. В Європейському управлінні з лікарських засобів (EMA) попереджають, що в січні її навряд чи встигнуть затвердити для використання в країнах ЄС, передає Reuters.

У Китаї використовують щонайменше три вакцини власного виробництва: дві від державної національної групи Biotec (CNBG) і одна – Sinovac Biotech. Останню використовують, зокрема, в Туреччині і Бразилії. Саме про купівлю цієї вакцини домовилася Україна.

Російську вакцину, яку Кремль пропонує своїм громадянам та деяким країнам, що розвиваються, Україна не купуватиме, заявив президент Володимир Зеленський, посилаючись на недоведеність її ефективності.

У Всесвітній організації охорони здоров'я повідомляють, що загалом на різних етапах розробки перебувають приблизно 40 «вакцин-кандидатів» На останньому, третьому етапі клінічних випробувань перебувають лише 10 вакцин у світі.