Через 2 місяці, від 16 липня не менше від половини книжок у книгарнях мають бути українською мовою. Забезпечити український книжковий ринок щонайменше наполовину українськими книжками вимагає 26-а стаття закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно з ним, не менше від половини всіх виданих протягом року видавцем назв книжок мають бути українською мовою та не менше за 50% назв книжок, що продаються у книгарнях чи інших місцях розповсюдження, мають бути державною мовою. Як вплине нова норма на книжковий ринок? Чи популярна українська книжка?
Чому є потреба у законі?
40% на книжках росіяни заробляли у насОксана Забужко
За майже 30 років незалежності в Україні так і не сформувався власний книжковий ринок, бо українські книжкові полиці заповнювали дешевші російські книжки, видавництво яких підтримувала російська держава. Як говорить українська письменниця Оксана Забужко, перед початком російської агресії ніякої конкуренції на українському ринку не було.
«Була експансія імпортованої книжки з Росії. Перед війною Україна складала 40% російського ринку. Тобто 40% на книжках росіяни заробляли у нас», – наводить письменниця дані від російських видавців у своїх численних інтерв'ю.
Завезення книжок із Росії на територію України ніхто не контролював, тож українські видавці, наголошують вони, працювали більше заради ідеї, ніж заради бізнесу.
Видавати в Україні книги українською мовою далі є політикоюСергій Жадан
І додають: нечесна конкуренція не давала розвинутися українськомовному ринку видавців та читацької більшості. Як скаржилися численні українські письменники, були цілі регіони держави, куди не потрапляла українська книжка ані в продаж, ані в бібліотеки.
«Книговидавництво в Україні саме по собі завжди було політикою. Видавати в Україні книги українською мовою далі є політикою», – вважає один із найпопулярніших українських авторів Сергій Жадан.
Читають мало, але більше українською
Українці, які і раніше читали слабенько, незалежно від мови, під час локдауну почали читати ще менше, зменшилися і наклади книжок. Середній наклад книжок у 2020 році впав до 700 примірників із 3500 у 2018-му. За минулий рік закрилося 48 книгарень, повідомляють в «Українському інституті книги» (УІК).
Протягом карантинного року лише 8% українців читали книжки щодня, хоча ще у 2018 році 11% людей проводили дозвілля за книжкою. За цим показником українці значно відстають від європейських сусідів. Наприклад, у Франції щоденно читає книжки ледь не дві третини населення, в Ісландії – понад половина.
В одній із книгарень Києва
Набагато більше, ніж в Україні, в Європі видається і книжок. Наприклад, у Чехії та Словаччині на одного читача видається 3 книги на рік, у Польщі – 2,4, у Туреччині на рік видається 5 книг, а в Україні – лише пів книжки. І це ще у відносно благополучний передковідний 2019 рік. У 2020-му книговидавництво в Україні впало до чверті книжки на читача.
Але є і оптимістичні новини. Після обмеження ввезення книжкової продукції з Росії український ринок отримав шанс на розвиток, а українська книга почала ставати популярнішою.
У дослідженні, проведеному на замовлення УІК, з’ясувалося, що у 2020 році вперше було більше українців – 32%, які сказали, що їм легше читати українською, ніж іншими мовами. А починаючи з 2018 року, українська мова стала на 5% популярнішою та вперше випередила російську (28%) як мова читання.
Влада обіцяє підтримати українського видавця
Нагадуючи про те, що скоро принаймні половина книжок на українському ринку мають бути україномовними, українські депутати обіцяють надати пільги видавцям, щоб вони змогли боротися з російськими конкурентами, які правдами чи неправдами знаходять дорогу до українських книжкових полиць.
Наші книжки могли конкурувати з російськими тільки завдяки мовіАнтон Санченко
Як пропонує комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, потрібно хоча б тимчасово, до 2026 року, звільнити видавництва від сплати податку на прибуток, якщо видавці спрямують зекономлені гроші на переоснащення видавничої бази, розроблення і впровадження новітніх технологій виготовлення книжок. Для цього пропонують також звільнити від сплати ПДВ ввезення поліграфічного обладнання. Також планують законодавчо посилити боротьбу з піратством та контрафактом.
Та, на думку українських письменників, сама українська мова має стати надійним заслоном на шляху книжок із Росії. «Наші книжки могли конкурувати з російськими тільки завдяки мові», – говорить український письменник і видавець Антон Санченко в інтерв’ю виданню Gazeta.ua.
На його думку, після обмеження на ввезення російських книжок «у перші роки війни з Росією українські книгарні почали торгувати більше українськими книжками». Але невдовзі російські видавництва знайшли вихід – відкрили філії в Україні. І тут з набуттям чинності нової статті закону про мову в них можуть «виникнути складнощі», вважає Санченко. Адже доведеться видавати половину своєї продукції українською мовою.
Планують вирішити і проблему читання
Для того, щоб зміцнів книжковий ринок, потрібне зростання попиту. Тому УІК та Міністерство культури нещодавно презентували стратегію, як підтримати читання в Україні, а конкретніше – читання українською мовою на всій території України.
Згідно з дослідженнями, найактивнішими читачами в Україні є діти 6-9 років, і чим старшими вони стають, тим менше читають.
Діти під час Книжкової виставки «Книжкові контракти». Київ, 14 грудня 2017 року
Серед підлітків із 14 років скорочення кількості щоденних читачів, порівняно з наймолодшою віковою групою, відбувається більш ніж удвічі. Тож УІК планує створювати цілу екосистему підтримки читання – від родини до школи і бібліотеки. Популяризатори книжки хочуть повернути в уяву дітей і дорослих розуміння того, що книжка – це шлях до успіху, а активні читачі «більш задоволені своїм життям, частіше досягають поставлених цілей, а також демонструють вищу стресостійкість».
Також перешкодою для читання є невисокі статки українців. Близько 10% нечитачів, згідно з опитуваннями, кажуть, що не можуть придбати собі книжку, бо їм на неї не вистачає грошей. Щоб вирішити цю проблему хоча б частково, планується посилити роль та матеріальне забезпечення бібліотек, які нині страждають від браку фондів, а в чверті випадків – функціонують без опалення.
Тож серед найближчих цілей – до 2025 року вони планують досягти того, щоб хоча б половина дорослих регулярно брала книжку в руки, щоб кількість тих, хто читає українською, зросла до 40%. А книжок в Україні видавалося б хоча б по одній на читача докризовим накладом у 3500 примірників.
Автори стратегії говорять, що «книжкова сфера є важливим елементом національної безпеки та національних інтересів України», запорукою її сталого розвитку. Щоб українські читачі отримали доступ до якісної різножанрової і насамперед українськомовної книги. Щоб, за словами Сергія Жадана, їм не доводилося йти на барикади, бо «барикада просто перекриває тобі шлях від дому до найближчого книжкового магазину».