«Путін має зрозуміти: йому нічого не винні». Україною освоювалися більшість родовищ у Росії – Лисицький

Путін поскаржився, що Україна не віддає Росії закордонні активи в обмін на сплату боргів Радянського Союзу. В Україні наголошують, що робити такого і не зобов’язувалися. Пропонують також підрахувати, скільки газових російських родовищ мало би належати Україні за справедливого розподілу майна та боргів СРСР.

Забаганка президента Росії Володимира Путіна щодо повернення Україною закордонного майна, що залишилося після СРСР, нині виглядає необґрунтованою, оскільки саме Росія отримала контроль над більшою частиною радянських активів, заявляє у коментарі Радіо Свобода колишній народний депутат СРСР, колишній урядовий секретар Кабінету міністрів України, економіст Віктор Лисицький.

Він також зауважує, що за справедливого розподілу майна Радянського Союзу, Україна мала би отримати частину родовищ газу та нафти на території Росії. Крім того, треба враховувати, що Росія почала забирати радянське майно під свій контроль ще до розпаду СРСР, наголошує свідок тих процесів.

«12 червня 1990 року з’їзд народних депутатів Росії ухвалив декларацію про суверенітет, де йшлося, шо Росія понад усе, а всі решта республік може будуть допущені до економіки, до родовищ газових, нафтових, у розробку яких вони вкладалися, а може й не будуть допущені, можливо будуть працювати, а можливо ні. Вони ухвалили таке рішення, коли левова частка родовищ у Росії освоювалася Україною та іншими республіками Радянського Союзу. Лівобережжя Амура, Приморський край – це безліч українських сіл.

Після того ресурси розподілялися Російською Федерацією на користь Російської Федерації. Вже в 1991 році Росія в усіх країнах, де працював Радянський Союз, здебільшого, так званий «третій світ», почала тягнути під себе, зухвало забрали під свій контроль все, що було створено Радянським Союзом у цих країнах. Росія нас тоді виштовхала з підприємств, в які вкладалася Україна. Було надзвичайно багато вкладено у розвиток промисловості, зокрема оборонної, низки країн. Туди вкладалися наші гроші.

Путін має зрозуміти, що йому нічого не винні, що неможливо переділити це майно сьогодні, неможливо повернутися до тих балансів, що були. Немає такої арифметики, обліку такого немає», – каже Лисицький.

«Нульовий варіант»

У 1994 році Україна та Росія підписали так звану «угоду про нульовий варіант». Відповідно Росія зобов’язалася виплатити українську частку в зовнішньому державному боргу СРСР станом на 1 грудня 1991 року. Зі свого боку, Україна мала передати Росії свою частку в активах СРСР станом на 1 грудня 1991 року. Але Верховна Рада України не ратифікувала цей документ. Втім, Росія заплатила по зовнішніх боргах СРСР і тепер розраховує отримати усі активи Радянського Союзу.

«Нульовий варіант» не був ратифікований Україною, оскільки тут переважала інша позиція: спочатку треба отримати все майно, а тоді вже вирішувати питання з боргами, можливо продавши якусь частину активів, розповідає у коментарі Радіо Свобода директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. Крім того, за його словами, вартість закордонних активів Радянського Союзу так і не було пораховано, як загалом, так і частку, належну Україні.

«Можна про це поговорити, посперечатися, що кому хто винен, але це з тих тем, що обговорюються дещо награно, тобто там не видно якоїсь серйозної перспективи. Можна було би обговорити сценарії, що було би, як би ми отримали ці 16 відсотків. Але те, що ми отримали, далеке від того, на що ми сподівалися.

Я би розглядав це питання як суто політичне. Свого часу ключова проблема була у тому, що були проблеми з боку Росії. Ми не отримали списку того, що мали за кордоном. Відповідно не було можливості все це оцінити. Крім того, розподіл майна не означав чистого прибутку.

За Договором про правонаступництво державного боргу та активів СРСР треба було оплатити борги. У свою чергу, Радянському Союзу були винні багато країн. Тобто ми би отримали ще й прострочені заборгованості, з чого також прибутку ніякого», – зазначає Бураковський.

Твердження російського президента Володимира Путіна про нібито невиконання українською стороною зобов’язання про передачу Росії закордонних активів Радянського Союзу є необґрунтованими та маніпулятивними, заявив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розподіл радянського майна регулюється Договором про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів СРСР від 1991 року. Відповідно до договору, частка нашої держави в загальній сумі боргу та активів СРСР складає 16,37%. У 1994 році Україна та Росія підписали так звану «угоду про нульовий варіант», відповідно до якої РФ зобов’язалася виплатити українську частку в зовнішньому державному боргу СРСР станом на 1 грудня 1991 року. Зі свого боку, Україна мала передати Росії свою частку в активах СРСР станом на 1 грудня 1991 року», – повідомив Ніколенко.

За його словами, «ігнорування російською стороною» законних вимог надати інформацію про вартість українських активів, що мали передаватися, унеможливила ратифікацію угоди Верховною Радою України, тому документ не набув чинності ні для України, ні для Росії.

Путін скаржиться на Україну

Тим часом президент Росії Володимир Путін наполягає, що Україна і ще кілька колишніх республік СРСР не передали Росії іноземні активи колишнього Радянського Союзу, що мали зробити в обмін на взяті Росією зобов’язання погасити всі борги колишнього СРСР. Його заява пролунала у фільмі «Росія. Найновіша історія», оприлюдненому 12 грудня.

«Борги ми за всіх погасили, але далеко не всі виконали це зобов'язання щодо передання нам своїх закордонних активів. Наприклад, Україна досі цього не зробила», – скаржиться Путін.

Він переконує, що Росія зверталася до інших країн, щодо активів в обмін на оплачені борги, але «у відповідь чула, що це її проблеми».

Але ще у 2011 році Україна пропонувала Росії відновити переговори про розподіл закордонної власності СРСР. Про це заявляв прессекретар Міністерства закордонних справ Олександр Дікусаров. Тоді він наголошував, що угода між Україною і Росією про врегулювання питань правонаступництва, так званий «нульовий варіант», не набула чинності і тому не може вважатися правовою підставою для перереєстрації майна СРСР на Росію.