Підконтрольний Кремлю уряд Севастополя має намір ухвалити державну програму містобудівної діяльності на найближче десятиліття. За задумом чиновників, ця програма має зафіксувати основні орієнтири для розвитку Севастополя, зокрема до ухвалення генплану. Місцеві експерти, серед них і депутати місцевого парламенту, критично поставилися до цього документа, вважаючи його «пустушкою», за допомогою якої чиновники мають намір уникнути критики за те, що основні містобудівні документи, незважаючи на обіцянки, так і не були ухвалені.
Ухвалення генплану розвитку Севастополя та правил забудови міста відкладається як мінімум на рік. До такого висновку можна дійти, вивчивши текст містобудівної програми, опублікованій на сайті севастопольського уряду.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Крим.Реалії запустили оновлений новинний додатокПрограма являє собою 42-сторінковий документ, який декларує основні містобудівні орієнтири, які місцевий уряд має намір реалізувати упродовж найближчого десятиліття. У найближчі роки чиновники мають намір уніфікувати правила розміщення рекламних конструкцій, привести нестаціонарні торгові об'єкти до єдиного типу, встановити межі розташованих на території Севастополя населених пунктів, встановити єдиний дизайн-код для елементів фасадів та внутрішньої навігації тощо.
Всього у програмі міститься 16 таких індикаторів. Є серед них і Генплан, який, як зазначено у програмі, планується ухвалити у 2022 році.
Спроба номер три
Незважаючи на значний обсяг запропонованого документа, низка експертів вже поспішили назвати його «порожнім». Причому критиками програми, виступили не тільки громадські діячі, а й деякі депутати підконтрольного Москві парламенту Севастополя. Депутат В'ячеслав Горєлов нагадав, що це ‒ вже третя версія програми розвитку містобудування. Перші дві ухвалювалися у 2015 та 2020 році. При цьому жодна з них так і не була доопрацьована з урахуванням зауважень, які вносилися депутатами. Схожа доля, на думку Горєлова, може чекати й нинішній документ.
Окремим розділом у документі виділене фінансування. Гроші на реалізацію програми виділятимуть щорічно. Донором виступить регіональний бюджет, гроші з федеральної російської скарбниці витрачати не планують. Всього за десять років чиновники мають намір витратити на реалізацію програми понад півтора мільярда рублів.
«Ось я прочитав цю програму і, відверто кажучи, взагалі не зрозумів, навіщо вони це все написали, ‒ нарікає колишній голова Корпорації розвитку Севастополя Олег Ніколаєв. ‒ Документ ‒ абсолютна пустушка, немає взагалі нічого по суті. Декларація про наміри в чистому вигляді. На що вони збираються витрачати півтора мільярда ‒ я, чесне слово, не розумію».
Обіцяного 6 років чекають
У цій програмі уряд має намір встановити межі лісопаркового зеленого пояса Севастополя. Цей пункт, вважають депутати севастопольського парламенту, дійсно важливим. Втім, парламентаріїв збентежили терміни його реалізації.
Згідно з текстом документа, завершити роботу над інвентаризацією лісопаркової зони чиновники планують не раніше 2027 року. З цього можна зробити висновок, що упродовж найближчих шести років щодо забудови зелених насаджень у Севастополі «пануватиме повний розбрат», ‒ впевнена місцева еколог Маргарита Литвиненко.
Ліси умовно поділять на ті, вирубка яких викличе народний гнів, і на ті, де невдоволення можна буде погаситиМаргарита Литвиненко
На її думку, навіть завершення робіт з установки лісопаркових меж не дасть гарантії недоторканності зеленого пояса Севастополя, оскільки уряд так і не дав пояснень, з якою конкретно метою буде вестися ця робота, додає фахівець.
«Відсутність будь-якої інформації змушує припускати, що після так званої інвентаризації лісів будуть негласно виділені ділянки, які в теорії можна забудувати. Тобто, ліси умовно поділять на ті, вирубка яких викличе народний гнів, і на ті, де невдоволення можна буде погасити», ‒ говорить Литвиненко в коментарі для Крим.Реалії.
Еколог вважає, що чиновникам необхідно дати відповіді, з якою метою вони мають намір встановлювати межі зеленого пояса, і посилити контроль за забудовою лісопаркових зон у Севастополі.
Прискорені темпи забудови
Ще один розділ програми, який також викликав помітну полеміку серед місцевих експертів, був присвячений житловому будівництву. У зведеній таблиці документа зазначено, що упродовж найближчих років чиновники мають намір істотно збільшити обсяги житлової забудови Севастополя. І якщо нинішнього року обсяги житлового будівництва мають скласти близько 370 тисяч метрів квадратних, то вже через три роки це число збільшиться до 550 тисяч.
Такі темпи зростання забудови ‒ черговий реверанс у бік девелоперського бізнесу, вважає місцевий активіст Ленур Усманов, який у 2017 році був організатором протестів проти ухвалення попередньої версії Генплану розвитку Севастополя.
Це таке дроблення генплану. Щоб потім у відповідь на невдоволення людей можна було взяти в руки цей папір і сказати: а про що ж ви раніше думали?Ленур Усманов
Разом з тим, продовжує Усманов, подані в програмі відомості не дивні.Це ‒ продовження тих же містобудівних підходів, проти яких чотири роки тому тисячі севастопольців були змушені вийти на протестну акцію, каже активіст кореспонденту Крим.Реалії.
«Фактично, інформація про забудову дає недвозначну відповідь, навіщо взагалі уряду знадобилося ухвалювати цю програму. Я впевнений ‒ це таке дроблення генплану. Щоб потім у відповідь на невдоволення людей можна було взяти в руки цей папір і сказати: а про що ж ви раніше думали? У нас уже в державній програмі все закріплене, яке може бути невдоволення. Зараз вони наухвалюють ось так, шматочками, і таким чином заздалегідь погасять усі невдоволення людей, коли настане час ухвалювати Генплан», ‒ говорить Усманов.
Ми рухаємося шляхом такого хаотично забудованого свинарникаОлег Ніколаєв
На думку Олега Ніколаєва, Севастополь терміново потребує ухвалення Генплану, а не «якоїсь бутафорської програми». Кожен наступний рік, прожитий містом без основного документа, несе істотні ризики.
«Зараз ми рухаємося шляхом такого хаотично забудованого свинарника, ‒ говорить Ніколаєв. ‒ Я бачив такі курорти. Яскравий приклад ‒ це деякі міста Краснодарського краю. Такого жаху немає ніде у світі, хіба що в Кенії я бачив щось подібне. Дуже не хотілося б, щоб влада довела Севастополь до такого стану».
У процитованих висловлюваннях використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові