У Криму анонсували випуск журналу українською мовою під назвою «Крим сьогодні». Голова російської організації «Українська громада Криму» Анастасія Гридчина повідомила, що це єдине на півострові періодичне видання українською мовою. Перший номер вийде тиражем у 700 примірників і буде присвячений темі 75-річчя перемоги у Другій світовій війні.
Голова російської організації «Українська громада Криму» Анастасія Гридчина стверджує, що журнал виходитиме раз на три місяці. До кінця року планується випустити ще два номери. У кожному головною темою буде перемога у Другій світовій війні. Для кого в Криму створили журнал українською мовою, чи вивчають українську мову в кримських школах і чи може подібне видання стати інструментом поширення російської пропаганди? Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський громадський активіст, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун висловив думку, що це – черговий проєкт російської пропаганди. Його мета ‒ показати світовій спільноті, що у Криму «дотримуються прав українців».
Зрозуміло, що це буде пропагандистський проєктАндрій Щекун
– Вони перед світовою спільнотою намагаються показати, що забезпечують якісь права українців на окупованій території. А щодо контенту ‒ зрозуміло, що це буде пропагандистський проєкт. Так само, як уже наявний сайт «Переяславська рада 2.0» українською мовою. Фактично це пропаганда для утвердження Російської Федерації в Криму. Вони намагаються показати міжнародній спільноті, що захищають і нікому не перешкоджають у створенні україномовних продуктів. І друге ‒ на цьому сайті багато спотворень того, що є на материковій Україні, з точки зору їхньої політики. Це зомбування жителів Криму, щоб проукраїнські люди зневірилися.
За словами Андрія Щекуна, на сайті «Переяславська рада 2.0» немає лічильника, який би показував кількість відвідувань, тому важко робити висновки, скільки людей його читають. Що стосується заявленого тиражу, на думку Щекуна, випуск 700 екземплярів не рентабельний.
‒ Це смішна цифра, це навіть не професійний підхід у сфері журналістики та видавничої справи. Це свідчить про те, що вони роблять 700 примірників чисто для себе та міжнародного товариства, для вузького кола читачів.
На думку Андрія Щекуна, в анексованому Криму є попит на українські видання, однак українська держава не приділяє цьому уваги.
‒ Кримчанам точно потрібне українське слово. Але, як і до окупації українських територій, так і після окупації, з цим критична ситуація. Фактично держава не надавала підтримки інформаційному продукту українською мовою в Криму. На сьогоднішній день теж існує проблема з підтримкою телеканалу «ATR», газети «Кримська світлиця» та інших проєктів.
Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько розповів, як справи в Криму з навчанням українською мовою.
Ми бачимо зниження практично до нуля кількості кримчан, які навчаються українською мовоюОлег Охредько
– Усім відомий такий міф, який існував ще кілька сотень років тому: «потьомкінське село». Коли під час подорожі Катерини II до Криму нібито князь Потьомкін збудував намальовані села, які були вітриною. Те саме зараз відбувається в Криму з освітою українською мовою. Ми бачимо зниження практично до нуля кількості кримчан, які навчаються українською мовою. Те, що зараз відбувається, – це практично спроба намалювати це «потьомкінське село» у зв'язку з тим, що вже є рішення Міжнародного суду ООН про те, що Росія має відновити навчання українською мовою.
Олег Охредько повідомив, що в анексованому Криму практично не залишилося класів з українською мовою навчання.
До окупації понад 12 тисяч дітей у Криму навчалися українською мовоюОлег Охредько
– До окупації понад 12 тисяч дітей у Криму навчалися українською мовою. Зараз немає практично нікого. А те, що нам показує Росія, – фікція. Це можна перевірити, зайшовши на російські сайти державних структур. Для викладання є дві основні складові ‒ це наявність вчителя і наявність підручників. Ще у 2014 році був закритий факультет, який готував учителів української мови, і сьогодні їх немає. Підручників для навчання українською мовою теж немає.
Кримський історик і політичний аналітик Андрій Іванець висловив думку, що організація «Українська громада Криму» була створена проросійськими, далекими від української культури, людьми.
Головне їхнє завдання ‒ виправдання анексіїАндрій Иванець
– Я вважаю, що це чергове окозамилювання. Ця організація з вкраденою назвою «Українська громада Криму», яка зареєстрована російськими окупантами, її головна мета ‒ використання в інформаційних і спеціальних операціях, перш за все, поза Кримом. Ми бачили, що ця організація починала створюватися представниками партії «Единая Россия»: тими, хто схвалює порушення міжнародного права. Людьми, далекими від української культури та української ідентичності.
Головне їхнє завдання ‒ виправдання анексії, прикриття реальної політики, яку проводить Росія щодо українців Криму. А ця політика спрямована на поступову асиміляцію українців. Етнічні українці ‒ друга група серед етнічних спільнот Криму, за чисельністю. Це практично четверта частина населення. І їм (російській владі півострова ‒ КР) необхідно показати, перш за все, на міжнародній арені, що права цього товариства не порушуються. Насправді, це все показуха, спроба проводити такі операції на зовнішньому полі, поза Росією.
Політолог, співголова Регіональної громадської організації «Українці Москви» Віктор Гіржов зазначив, що у майже двохмільйонної діаспори українців у Росії немає жодної повноформатної школи з викладанням українською мовою.
Українські організації в Криму ‒ псевдоукраїнські й маріонетковіВіктор Гіржов
– У Криму ситуація аналогічна. Там закрився останній український клас. До того ж, закрита єдина православна українська церква в Сімферополі. Зараз там триває, по суті, сталінська національна політика ‒ зникають кримські татари, українці. Українські організації в Криму ‒ псевдоукраїнські й маріонеткові. Вони проводять форуми, з'їзди, зібрання, щоб показати, що нібито український етнос там почувається нормально.
Журналісти Радіо Крим.Реалії намагалися взяти коментар у голови «Української громади Криму» Анастасії Гридчиної, проте вона перестала виходити на зв'язок.
(Текст підготувала Іванна Ткачук)