Щороку 26 червня в Україні відзначається День кримськотатарського прапора. Як офіційна символіка він був затверджений Першим Курултаєм ще у 1917 році. У 1991-му Другий Курултай зробив золоту тамгу на полі небесного кольору національним прапором, а свято, присвячене йому, вперше з'явилося у 2010 році.
До святкування цього року Міністерство закордонних справ України видало директиву, щоб посольства країни в усьому світі 26 червня підняли разом із державним жовто-блакитним прапором і прапор кримських татар. У самому ж Криму після 2014 року кримськотатарські активісти щорічно перед Днем прапора отримують попередження «про недопущення екстремістської діяльності» від російських силових органів, їх також викликають на профілактичні бесіди. Підконтрольна Кремлю влада півострова також не погоджує масові заходи у цей день. Про те, що означає День прапора для кримських татар і не тільки, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У Києві 27 червня активісти планують оновити великий прапор кримських татар на Оболонській набережній. Засновник цієї ініціативи під назвою «Kyiv QT» Арсен Аджіосман розповів Крим.Реалії, як з'явилася така традиція.
‒ Спочатку ми зобразили на набережній кримськотатарський прапор у 2015 році, знову ж таки напередодні Дня прапора, як символ єдності країни. Тоді там намалювали український прапор, а ми приєднали до нього і кримськотатарський. «Два прапори ‒ одна країна», ‒ це навіть не гасло, а мета й декларація подальшого спільного існування. На жаль чи на щастя, нічого відтоді не змінилося, і це, як і раніше, частина майбутнього незалежної України. Ми щороку збираємося, щоб оновити прапори, щоб вони засяяли новими фарбами. Цього року ми оголосили збір коштів, тому що ті бізнеси, які підтримували нас раніше, самі зараз у складному становищі. Зрештобю, на наш заклик відгукнулися понад сто осіб. Другий етап ‒ приїхати й долучитися до фізичної роботи: розчищення місця, підготовка ґрунтовки та фарбування у два шари.
Зображення кримськотатарського прапора на Оболонській набережній
Арсен Аджіосман запрошує всіх охочих долучитися до цієї акції на Оболонській набережній у суботу, 27 червня, о 9 годині ранку, точна адреса ‒ вулиця Прирічна, 5а.
‒ Напевно, якби не було тих подій, які сталися у 2014 році, я не думаю, що ця традиція мала б таку популярність десь окрім Криму. Загальні біди дозволяють згуртуватися та об'єднатися. По суті, це свято зараз ототожнюється із загальною боротьбою України за своє майбутнє. Зараз акції до Дня кримськотатарського прапора відбуваються і всередині країни, і далеко за її межами.
Золото на блакиті. Прапор кримських татар від появи – до наших днів (фотогалерея)
У Криму в ці дні проходить акція «Байракъ арекети» ‒ «Рух прапора», коли група кримських татар автомобілями відвідує ветеранів свого національного руху в різних районах півострова. Кримськотатарський активіст Наріман Джелял нарікає на те, що після 2014 року російська влада чинить усілякі перешкоди святкуванню 26 червня.
‒ Організувати якісь публічні заходи абсолютно неможливо. Якщо до окупації проводилися концерти, гуляння, дуже активізувалася молодь, то зараз ось уже п'ять років відзначити це свято з розмахом не вдається. Це компенсується тим, що День кримськотатарського прапора активно відзначають за межами Криму, і я хочу висловити величезну подяку всім тим, хто солідаризується, підтримує і не дає забути про кримських татар і про сам півострів. Проте ми з молодими хлопцями все-таки намагаємося продемонструвати свою позицію в День прапора. Сьогодні вже третій день, як група активістів бере участь в акції «Байракъ арекети», і російська поліція зупиняла їх уже сім разів. Деяким телефонували з прокуратури, з МВС і попереджали про неприпустимість порушення законодавства тощо.
Наріман Джелял
Наріман Джелял зазначає, що досі акції в День кримськотатарського прапора не спричиняли переслідування учасників у російських судах.
‒ Деякі провладні організації також проводять різні заходи 26 червня, але намагаються надати цьому такий політичний підтекст: мовляв, дивіться, кримські татари нормально живуть у Росії. Напевно, цього разу там агітуватимуть за участь у голосуванні щодо конституційних правок. Ми намагаємося проводити заходи з іншим акцентом: кримські татари ‒ вільні люди, ми не підтримуємо дії Росії і хочемо жити вільно, базуючись на своєму особистому виборі. Наш вибір відомий усім: ми не сприймаємо анексію та окупацію, Крим має бути вільним. Сьогодні дуже багато людей, які борються за територіальну цілісність України, за припинення російської агресії, дуже часто використовують кримськотатарський прапор, що символізує це прагнення до свободи. Так що зараз День прапора у Криму ‒ фактично кожного дня.
Your browser doesn’t support HTML5
З тамгою через Крим: як відзначають День кримськотатарського прапора (відео)
Кримський історик Гульнара Абдулаєва пояснює, як з'явилася і що означає ця символіка кримських татар.
‒ Після 1917 року прапор набув великої популярності і став використовуватися саме як цивільний. У ті роки також затвердили військовий прапор із золотою тамгою на червоному полотнищі та релігійний ‒ з тамгою на зеленому полотнищі. Статус національного прапора тоді ще не був визначений, і тільки у 1919 році Кримськотатарське парламентське бюро затвердило положення про національну автономію кримських татар. У цьому документі йшлося про національний прапор і герб кримськотатарського народу, і там ми бачимо його вже таким, яким він є. Сама собою тарак-тамга має дуже давнє коріння, але немає єдиної думки з приводу її значення. За легендою, цей символ перейшов до династії Гераїв від Чингізидів. У них була схожа тарак-тамга, що з'явилася на рубежі 12-13 століть. Більшість істориків схиляються до того, що цей тризуб ‒ символ терезів, справедливості.
Гульнара Абдулаєва
Водночас блакитний колір прапора у тюркських народів традиційно означає чистоту, свободу і чесність. За словами Гульнари Абдулаєвої, кримськотатарська символіка набула особливого значення в роки після депортації.
‒ Цей прапор був об'єднувальним фактором ‒ і в місцях депортації, і коли кримські татари вже поверталися. Залишилися історичні фотографії 20-річної давності, коли кримські татари зводили свої будинки в чистому полі і ставили прапор. Він надихав на майбутнє ‒ що у нас буде своя державність, своя територія.
Капітан 2 рангу, командир тральщика «Черкаси» у 2014 році Юрій Федаш згадує, як під час блокади російськими військовими на озері Донузлав його екіпаж підіймав кримськотатарський прапор на знак подяки за підтримку з берега.
‒ Прапор був не на щоглі, а на місці підйому прапора в кормовій частині корабля. Він підіймався разом із прапором Військово-морських сил, і цей факт знайшов відображення у фільмі «Черкаси». Ми зробили це, оскільки з цивільного населення нам допомагали тільки кримські татари, які жили поблизу озера Донузлав у різних населених пунктах. Ми зустрічалися з ними на надувному човні в нічний час, і вони передавали нам потрібні речі, інформацію тощо. Досі підтримуємо зв'язок, дехто з них приїжджав на прем'єру фільму. Для мене кримськотатарський прапор ‒ однозначно символ боротьби з російською агресією. Український і кримськотатарський прапори йдуть пліч-о-пліч, починаючи з кримських подій 2014 року.
Юрій Федаш
Варто зазначити, що законодавство Росії не забороняє вивішувати український і кримськотатарський прапори, проте фактично активістів, які використовують цю символіку для вираження своєї політичної позиції, можуть притягнути до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності за іншими статтями. Так, фермера Володимира Балуха, який вивішував український прапор на своїй оселі, російські силовики звинуватили у незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і засудили до 3 років і 7 місяців в'язниці. Кримчанин, звільнений під час обміну між Україною і Росією у 2019 році, заперечує ці звинувачення і вважає, що справжньою причиною переслідування була саме його громадянська позиція.
(Текст підготував Владислав Ленцев)