Оновлена режимна зона на двох контрольно-пропускних пунктах в'їзду-виїзду в анексований Крим на адміністративному кордоні з півостровом буде представлена до 15 листопада 2019 року, повідомив новий голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв на виїзній нараді з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту на адмінкордон із Кримом разом з головою Херсонської ОДА Юрієм Гусєвим
У суботу, 13 липня Володимир Зеленський відвідав адміністративний кордон з анексованим Кримом. Під час візиту, окрім Юрія Гусєва, він представив нового постійного представника президента в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича. На нараді на КПВВ «Чонгар» обговорювали створення комфортніших умов для тих, хто перетинає адмінкордон із анексованим півостровом.
Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк під час наради на «Чонгарі» уточнив, що поки гроші з бюджету виділені лише на облаштування режимної зони двох контрольних пунктів в'їзду-виїзду:
«Щодо режимної зони я приблизно розумію, що це буде листопад місяць, ми реально це реалізуємо. Щодо сервісної зони у нас сьогодні грошей немає. У нас є кошти тільки на два КПВВ, тільки на режимну зону ‒ ось ці 99 мільйонів».
За словами Лавренюка, проєкт облаштування цих режимних зон на «Чонгарі» та «Каланчаку» вже проходить експертизу, а загалом, із урахуванням сервісних зон, необхідно виділити близько 170 мільйонів гривень.
Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв підкреслює, що адміністративний кордон із Кримом усе одно не буде облаштований як постійний.
Юрій Гусєв
‒ Пункти пропуску «Чонгар» і «Каланчак» планують облаштувати тимчасовими спорудами, тому що ми розуміємо, точно знаємо і віримо, що це тимчасова адміністративна межа з тимчасово окупованим Кримом, і він обов'язково повернеться в Україну. Завдяки цим спорудам буде створена принципово нова, якісна, націлена на обслуговування людей режимна зона, а також сервісна зона, де буде місце для відпочинку матерів із дітьми, де буде автостанція й центр адміністративних послуг. Сьогодні всі земельні питання вирішені. Щодо фінансування, на нараді президент Зеленський доручив відпрацювати всі можливі варіанти з Міністерством фінансів, із яким ми працюємо над тим, щоб залучити додаткові кошти для облаштування сервісної зони. Також ми вивчаємо можливість залучення інвесторів, зокрема для автостанції.
Юрій Гусєв відзначає, що в разі залучення інвесторів для будівництва автостанції та центру адміністративних послуг, їм же й запропонують утримувати ці об'єкти.
‒ Для нас дуже важливо, щоб люди, які живуть на тимчасово окупованій території Криму, могли отримувати якісне обслуговування в Херсонській області. Вони мають розуміти, що тут для них починається Європа, що ми їх чекаємо ‒ і не тільки для того, щоб надавати їм адміністративні послуги, а й тому, що вони рідні наші громадяни України, які тимчасово перебувають на окупованій території, і Крим обов'язково повернеться до складу України.
Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич розмірковує, що Україна може зробити для кримчан у першу чергу.
Антон Кориневич
Адмінкордон перетинає приблизно п'ять тисяч осіб на добу.Антон Кориневич
‒ За інформацією Держприкордонслужби, адмінкордон перетинає приблизно п'ять тисяч осіб на добу. Потрібно просто зробити так, щоб люди, які приїжджають на материкову Україну, бачили, що вона створила для них належні умови, що ними можна користуватися. Тобто, безумовно, важливо, щоб це було реалізоване. Зараз ми говоримо про два пункти пропуску, а «Чаплинка» має меншу потужність. Я так розумію, що поки про проєкт його (пункту пропуску «Чаплинка» ‒ КР) реконструкції або нового будівництва не йдеться. Мені здається, держава має зробити кілька першочергових кроків, зокрема, покласти нормальне дорожнє покриття, щоб люди могли проїхати машиною чи пройти пішки. До того ж, це освітлення на так званій нейтральній території. Якщо люди перетинають адмінкордон вночі, там суцільна темрява, це неприпустимо.
Антон Кориневич додає, що на «Каланчаку» та «Чонгарі» необхідно також передбачити водозабезпечення, опалення та комфортні умови для матерів з дітьми.
‒ Наскільки я розумію, там потрібно трохи більше грошей, але 99 мільйонів гривень ‒ це та сума, з якої можна починати реалізовувати ці проєкти. Я думаю, що центральні органи виконавчої влади належним чином прорахують цей проєкт, оскільки його важливо не тільки почати, але і закінчити.
Експредставник президента України в АРК Борис Бабін вказує на те, що на адмінкордоні з Кримом склалися умови для нелегального бізнесу.
Борис Бабін
Вибити таку мафію ‒ великий виклик, і це питання до нового керівника ОДА, до нових голів районівБорис Бабін
‒ Сервісні зони ‒ це стара історія, їх не раз обговорювали. Раніше під цим соусом перед президентськими виборами місцеві «феодали» хотіли таким чином прорубати собі віконця для торгівлі з Кримом, зробити якийсь хаб для перевалки товарів. Ніхто досі не переборов нелегальних перевізників, а це основний бізнес на КПВВ, із мільйонним пасажиропотоком на рік, який не контролюється. Вибити таку мафію ‒ великий виклик, і це питання до нового керівника ОДА, до нових голів районів. Чи будуть поставлені якісь споруди для сервісної зони? Чому б і ні, це не складно. Виникає інше запитання ‒ чи будуть вони мати попит? У мене песимістичний прогноз: люди не зацікавлені в розміщенні та отриманні послуг на кордоні. З іншого боку, там потрібно мати якийсь персонал, а охочих немає.
Борис Бабін також висловлює занепокоєння з приводу того, що все, що відбувається на КПВВ моніториться російськими спецслужбами.
‒ Це причини, які зроблять неможливим функціонування сервісних зон. Але те, що вони можуть бути збудовані ‒ це не такі великі кошти. Зробити «потьомкінське містечко» ‒ не проблема. На деокупацію наявність або відсутність сервісних зон ніяк не вплине.
Кримська активістка Ельмаз Акімова впевнена, що охочих оформити українські документи прямо на КПВВ знайдеться небагато.
У нас насправді там немає освітлення, немає санвузлів, немає дорожнього покриття. Там взагалі дуже все жахливеЕльмаз Акімова
‒ Найчастіше я перетинаю адмінкордон на «Каланчаку». Ось слухаю я ці заяви, і таке відчуття, що все у нас так добре на КПВВ, ніби залишилося тільки сервісні центри відкрити. У нас насправді там немає освітлення, немає санвузлів, немає дорожнього покриття. Там взагалі дуже все жахливе. Я не порівнюю з КПВВ росіян, я просто говорю, що немає елементарних умов. Щодо адміністративних послуг, я думаю, їхнє надання на адмінкордоні буде дуже непопулярним, в першу чергу, з міркувань безпеки. Подумайте самі: громадяни України їхатимуть на КПВВ, і в сервісних центрах оформлюватимуть документи недалеко від російських КПВВ? Мені здається, це абсолютно небезпечно. До того ж, усе одно потрібно буде їхати далі, щоб звертатися в суди ‒ чи вони там ще й суди збудують?
Український уряд 4 липня 2018 року ухвалив постанову №584, згідно з якою з резервного фонду держбюджету виділили близько 106 мільйонів гривень на облаштування КПВВ «Каланчак» і «Чонгар» на адмінкордоні з Кримом. Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі має намір з'ясувати, чому рік потому знадобилося ще 99 мільйонів гривень.
Юсуф Куркчі
‒ Я днями маю поспілкуватися з проєктним інститутом, щоб вони обґрунтували ці цифри, тому що ці 106 мільйонів вже виділялися, і там реконструкція припускала й сервісні зони, й режимні зони. Тут незрозуміло, чому таке подорожчання відбулося фактично вдвічі. Але будемо дивитися, які документи та які аргументи буде наводити проєктний інститут. Основний замовник ‒ це Міністерство інфраструктури та державне підприємство «Укрінтеравтосервіс». Інша проблема пов'язана з тіньовим оборотом у нелегальному бізнесі перевезень. За нашими підрахунками, річний оборот там наближається до 100 мільйонів доларів на рік. Ділки, які так чи інакше пов'язані з цим бізнесом, не хочуть втрачати такий прибуток. Якщо реалізувати проєкт автостанції, то цей прибуток буде контролюватися, буде легальним.
Юсуф Куркчі передбачає, що з протидією нелегальним перевізникам пов'язане тривале облаштування сервісних зон на КПВВ.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною та півостровом проліг формально адміністративний, але фактично ‒ справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольних пункти в'їзду-виїзду ‒ «Каланчак», «Чонгар» та «Чаплинка».