100 років ТНУ: головний виш Криму працює «на деокупацію»

У Києві урочисто відзначили 100-річчя створення Таврійського національного університету (ТНУ) імені Вернадського ‒найстарішого і найбільшого вузу Криму, до створення і розвитку якого був причетний, зокрема, академік і засновник Української академії наук Володимир Вернадський. Після російської окупації Криму частина викладачів та студентів ТНУ виїхали на материкову частину України і там, незважаючи на труднощі, відновили роботу університету. Зараз до нього приєдналися тисячі кримчан ‒ викладачі та студенти, і цей потік зростає, зазначив ректор ТНУ Володимир Казарін. За його словами, зараз цей вуз готує кадри, яких Україна вкрай потребуватиме під час і після деокупації Криму.

«Глибоко вдячний за свідомий вибір, який ви зробили на користь патріотизму та протистоянню російській агресії. Переконаний, що ваша відданість стане надійною запорукою вашої перемоги», ‒ цими словами привітав зі сторічним ювілеєм колектив евакуйованого з Криму Таврійського національного університету президент України Петро Порошенко. Вітання голови держави озвучив перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, який прибув на урочистості з нагоди сторіччя ТНУ, що проходили у будівлі КМДА – щоб вмістити всіх охочих.

«Ми відродили ТНУ, щоб із ним повернутися до Криму», – Чубаров на столітті вишу (відео)

Ювілейні заходи розпочалися з гімну України, який багатотисячний колектив університету виконав стоячи. Після цього найкращі працівники ТНУ – отримали з рук посадовців державні нагороди.

Однак ще два з половиною роки тому ніхто в Україні достеменно не знав, чи вдасться врятувати від анексії головний вищий навчальний заклад Криму.

Сторіччя ТНУ і його відродження: що вдалося зробити

Історія Таврійського університету почалася з евакуації від більшовиків провідних науковців України та Росії. Вони приїжджали на півострів та починали працювати в університеті, створеному рішенням Кримського крайового уряду на чолі з політиком та меценатом, караїмом за національністю Соломоном Кримом. Сюди переводив з окупованого Києва працівників Української академії наук її президент Володимир Вернадський.

У радянський період виш продовжив роботу, змінивши назву та втративши частину кадрів. Однак через століття історія повторилася.

Так, після російської окупації Криму 18 викладачів і кількасот студентів виїхали на материкову частину України та відновили роботу університету. Цими людьми рухало єдине: небажання працювати (навчатися) в окупації. Однак ніхто з них тоді точно не уявляв, що буде далі. Але ті, хто залишилися вірними Україні та прибули до Києва, отримали урядову підтримку, визнає в.о. ректора ТНУ Володимир Казарін.

«Ми вдячні Міністерству освіти і науки за реальну допомогу. З іншого боку, Кабмін, треба віддати йому належне, іде назустріч. Прибувши сюди, ми отримали урядовим розпорядженням і будівлі (для навчального процесу), і гуртожитки, і невеличкий готель для викладачів, спорткомплекси та все інше. Мало того, пройшовши через усе це, ми й самі допомагаємо тим, кому зараз важко», – пояснює Казарін.

Він згадує про факти приєднання до ТНУ інших навчальних закладів та їхніх підрозділів з окупованих територій: у складі університету є коледж, а днями рішенням уряду до нього приєднали Донецьку консерваторію, що самостійно не могла сповна відновити свою роботу після евакуації з зони бойових дій.

Наразі колектив ТНУ імені Вернадського нараховує п'ять тисяч осіб, а крім того, цього року подали заявки на вступ до вишу приблизно п'ять тисяч юнаків і дівчат, повідомляє Володимир Казарін.

Володимир Казарін

ТНУ імені Вернадського та його російський «клон» в Криму: хто кого?

Доки у Києві, у головній залі КМДА урочисто святкують 100-річний ювілей ТНУ імені Вернадського, у анексованому Криму – теж відзначають 100-річчя так званого «Кримського федерального університету». Урочистості відбуваються у приміщенні місцевого театру, на ньому зачитали привітання російського президента Володимира Путіна, а до урочистостей долучилися «представники кількох десятків країн» – принаймні, про це повідомляє окупаційна адміністрація підконтрольного Росії університету.

Для його створення Росія поєднала «осколки різних кримських навчальних закладів», використавши приміщення і частину колективу ТНУ, пояснює Володимир Казарін. Але попри такі зусилля, лави новоствореного вишу – тануть: у рік анексії ТНУ в Криму нараховував 76 тисяч осіб (студенти та викладачі), але за три роки 50 тисяч із них виїхали з півострова, частина вже навчається і працює у ТНУ, цитує Казаріна аналітичний центр Atlantic Council.

Хто отримає перевагу в «освітньому протистоянні»?

ТНУ, який перебрався до Києва, ставши «вимушеним переселенцем», збільшує кількість студентів і викладачів щоденно, стверджує його очільник. При цьому кримчан у його лавах – менше половини: сюди охоче вступають абітурієнти з інших регіонів.

За словами Володимира Казаріна, загалом українські виші на материку залучають до себе пиблизно третину кримських абітурієнтів. За його даними, ще третина їдуть до Росії, а третина залишається в анексованому Криму.

Враховуючи поточні тенденції, український виш виграє битву за молоді уми, наголошує Казарін.

У розмові з Радіо Свобода він наголошує: Таврійський національний університет має стати аналогом мережевих західних університетів на зразок Оксфорду: низка коледжів та філій у різних містах, (філія у Києві залишиться і після деокупації Криму), навчання онлайн та інноваційні підходи в освіті та науці.

Інша цікавинка ТНУ імені Вернадського – вивчення східних мов у рамках іноземної філології: турецька, арабська, кримськотатарська мови та література, а також фарсі та іранська література.

Що цікаво, студенти з Криму не мають мовного бар’єру, вивчаючи українську мову та ніші предмети – українською:

«Нове покоління зняло цю проблему як таку. Вони вільно переходять із мови на мову», – зауважує Володимир Казарін.

Що далі?

Аналітик Українського центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охредько прогнозує поступове зростання потоку абітурієнтів із півострова, однак він стверджує, що наразі до Росії їде навчатися більше кримської молоді, ніж на материкову частину України.

«Мені здається, що (вступників до ТНУ ‒ авт.) буде більше, ніж торік, але кількість тих, хто вступає до вузів на материковій Україні, не така велика, як кількість вступників до Росії. Це зумовлено як внутрішніми, так і зовнішніми причинами: починаючи від системи залякування в Росії, булінгу дітей, дій ФСБ і завершуючи відсутністю інформації про 35 українських вишів, які чекають на кримчан. Ми консультували дітей, які не знали про спрощену процедуру… Ми поставили чотири великі банери біля Чонгара та інших пропускних пунктів. Відразу після цього кількість звернень збільшилася в рази», – заявляв Охредько в ефірі Радіо Свобода, закликаючи поліпшити систему інформування кримських абітурієнтів.

Олег Охредько

Між тим, потрапити до Таврійського національного університету абітурієнт або студент підконтрольних Росії вузів може не лише влітку, а й будь-якого місяця. Для цього діють спрощені правила зарахування.

Так, наявність заборгованості з минулого місця навчання не має значення; окрім паспорту та документів про середню освіту можна подавати документи «зразка, не передбаченого законодавством України», і у кожному випадку в ТНУ вирішують питання індивідуально, зважаючи на те, які документи має вступник, а які – не може отримати.

ТНУ відродили, щоби «з ним повернутися до Криму»

Таврійський національний університет імені Вернадського готує кадри, яких Українська держава вкрай потребуватиме під час і після деокупації Криму, наголосив у розмові з Радіо Свобода очільник університету Володимир Казарін. За його словами, це розуміють і українські урядовці, й іноземні партнери.

«Виникають об’єктивні труднощі, і ми дякуємо партнерам: турецька організація TIKA та європейські фонди допомагають нам із ремонтами… Тому що всі зацікавлені в тому, щоб ми підготували нове покоління спеціалістів для Криму на період після деокупації: нам буде потрібно зробити кадрове перезавантаження», – уточнює керівник вишу.

Якими мають бути ці кадри (нинішні студенти ТНУ), яких рано чи пізно потребуватиме звільнений український півострів? Ідеться не стільки про кримське походження, скільки про новий тип мислення, наголошує Казарін.

«Це мають бути люди із сучасною європейською свідомістю. Яким не треба було би окремо пояснювати, як має налагоджуватися життя України. Вони, люди з європейським світоглядом, робитимуть це автоматично», – зауважує очільник ТНУ.

Кримська молодь, яка зголосилася навчатися у Таврійському національному університеті, стане рушійною силою деокупації українського півострова, заявив Радіо Свобода народний депутат України та лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Зрозуміло, що ми ще п’ять років тому не думали про те, що своє сторіччя університет відзначатиме за межами Криму. Але сталося так, що Крим – тимчасово окупований, – констатує Рефат Чубаров. – Я позитивно ставлюся до того, що ми змогли відновити ТНУ за межами Криму. Ми відродили його для того, щоб із ним повернутися. Маємо багато дітей із Криму, які тут навчаються. Саме вони і будуть тими людьми, які зможуть змінити Крим після того, як він буде деокупований».

Рефат Чубаров

Крім цього, університет стає осередком і «точкою росту» кримськотатарської культури. «Кримськотатарська мова і література» стали окремою спеціальністю, у планах – створити окрему кафедру в межах Інституту філології та журналістики ТНУ, про це говорять і в ректораті, і в Меджлісі.

Між тим, наразі український уряд не має єдиного документу, що містив би стратегію деокупації та реінтеграції Криму. Над елементами цієї стратегії працює не лише колектив ТНУ, а й Меджліс Кримськотатарського народу, і РНБО , і окремі дослідники.