На посаду президента України на нинішніх виборах претендує 39 зареєстрованих ЦВК кандидати. Це рекордна кількість за всю історію України. Досі найбільше претендентів було у 2004 році – 26 кандидатів. Зрозуміло, влади хочеться всім. Але чи знали ви, що, окрім справжніх кандидатів, на виборах часто балотуються так звані технічні. Хто вони? І головне …навіщо?
Хто ж такий технічний кандидат? Це людина, яка подала свою кандидатуру на вибори, дотрималась вимог законодавства… Але основна її мета – не виграти, а відкусити в когось голоси. Що ж робить така людина? Навіщо вона?
По-перше, чорний піар. Як кандидат вона приходить на ток-шоу чи дебати, розміщує політичну рекламу в ЗМІ та може транслювати необхідні комусь меседжі. Наприклад, компромат.
Чи не найвідомішим технічним кандидатом в Україні називають Романа Козака. Мало не єдине, що від нього можна було почути під час тодішньої кампанії, було: «Ваша дружина (Віктора Ющенка) – американка».
По-друге, будь-який учасник виборів має квоти у виборчих комісіях. І вже ці представники можуть фальшувати результати на чиюсь користь.
По-третє, технічний кандидат відбирає в когось голоси. Він працює не на себе, а на більшу «рибу». Схематично це виглядає так: є кандидат «Ікс», який боїться свого суперника «Ігрек». Він створює три технічних кандидати, які будуть відкушувати в його суперника голоси. Це можуть бути клони – які матимуть таке саме ім’я (а неуважний виборець може проголосувати не за того «петренка»)
Або просто кандидати – які працюватимуть на таку ж аудиторію, як опонент. І забиратимуть частку його голосів таким чином.
В результаті «Ігрек» недоотримає голоси. А перемогти може найхитріший містер «Ікс».
Тролі
А ще є кандидати-тролі, які по факту теж є технічними. За них можуть проголосувати, наприклад, студенти – «по приколу». І таким чином ці голоси не отримає інший кандидат, що орієнтується на молодь.
Так, на місцевих виборах 2012 року саме Дарт Вейдер був однією з найпопулярніших осіб, серед вказаних на зіпсованих бюлетенях в Одесі, де балотувався.
У першій п'ятірці його «Інтернет партії України» були: Палпатин Імператор Вікторович, Чубакка Степан Михайлович, Амідала Падме Миколаївна, Йода Магістр Володимирович.
Потім в Одесі балотувалися Людина-павук, Супер Маріо та Росомаха. А також Сергій Ківалов.
А в 2010-му на пост президента України балотувався кандидат Василь Противсіх. Саме на цих виборах з бюлетенів забрали варіант «Проти всіх». Але ті, хто думав, що люди, які не мають свого фаворита, будуть голосувати за нього – прогадали. Кандидат набрав лише 0,16% голосів. А значить, напевно, не виконав свого призначення.
На виборах до Верховної Ради у 2012 році балотувалися кандидати Богдан Хмельницький, Павло Корчагін, а також Мазепа і Галілей.
Іншою ж причиною йти на вибори з дуже малим рейтингом є намагання зібрати прихильників і стати відомим із розрахунку участі вже на наступних виборах. Або бажання зацікавити спонсорів (також на майбутнє): мовляв, дивіться скільки за нас людей проголосувало, навіть без ваших грошей. Але такий кандидат – технічним не називається.
Деякі політики виконують подвійне завдання. По-перше, працюють на свій політичний імідж – щоб їх не забули. По-друге, відбирають голоси певної аудиторії, допомагаючи тим самим реальному фавориту перегонів.
Скажи ні псевдо-кандидатам
Щоб зменшити кількість псевдо-кандидатів, Комітет виборців України закликає внести зміни до Закону «Про вибори Президента». На думку його фахівців, потрібно:
- Більш повне та своєчасне звітування кандидатів (перевірки надходжень та витрат щодо виборчих фондів).
- Обмеження кількості членів окружних та дільничних комісій.
- Підвищення грошової застави із 2,5 мільйонів гривень (як це є зараз) до 10 мільйонів гривень. Це зробить процес висунення штучних кандидатів з боку зацікавлених осіб надто дорогим та проблематичним. (З іншого боку, це може негативно вплинути на справжніх, але не «грошовитих» кандидатів).
- Посилення ролі дебатів між кандидатами. Так, відмова кандидата від участі в дебатах має бути підставою для винесення попередження зі сторони ЦВК.