Театри виходять із карантину: мільйони переглядів, радіовистави та глядачі в масках

Українські театри одними з перших були змушені припинити свою діяльність через карантин. А тепер – останні, хто повертається до роботи. Одні театри вже відкрили двері для глядача, але працюють із карантинними обмеженнями. Інші вирішили перенести всі прем’єри на осінь і вже зараз готуватися до нового сезону. Про карантинні ноу-хау, рекорди та міжнародні виступи, флешбеки з війни та плани на осінь Радіо Донбас.Реалії розпитало представників п'ятьох театрів з Сєвєродонецька, Києва, Маріуполя та Львова.

Попри незвичний весняний сезон, більшість театрів змогла знайти вихід, як залишатися поруч зі своїм глядачем та продовжувати його тішити виставами. Але що буде далі?

«Театр на Лівому березі»: понад 5 мільйонів переглядів

На їхньому сайті лише на залишок червня можна побачити афіші 26-ти вистав, із них 9 – з підписом «прем’єра», проте на жодну з них не продаються квитки. «Театр на Лівому березі» після оголошення поетапного виходу з карантину так і не відкрив двері для глядача. Кінець карантину для театру буде лише тоді, коли зможуть виступати без обмежень, розповідає директор-художній керівник театру Стас Жирков.

«Ми втратили величезний вдалий сезон: випустили 7 прем'єр, були у Польщі та Німеччині, планували їхати у Краків та Берлін. Але цього не відбулося. Втрати є, звісно, грошові, у тих же зарплатах акторів та персоналу, бо вони вимушені бути в «простої», втрати є і репутаційні», – каже Стас Жирков.

На карантині «Театр на Лівому березі» встановив рекорд та здобув бажані рецензії закордонних експертів. Актори запустили рубрику «Корона не тисне» – комедійні відео, які записують і монтують самостійно, про життя в ізоляції через коронавірусну пандемію. У театрі пояснюють: зазвичай, у своїх виставах порушують гострі соціальні питання, а на карантині хотіли додати позитиву глядачам, тому і зробили саме комедійні відео. Глядачі таку задумку оцінили – кількість переглядів у соціальних мережах – понад 5 мільйонів, і це рекорд серед українських театрів.

Хоча міжнародні фестивалі скасували, проте «Театр на Лівому березі» вдалося в карантин про себе заявити й в Європі, ставши учасником онлайн-фестивалю The Theatre Times.

«Ми були єдиним українським театром, який там був представлений. Показали виставу італійського режисера Маттео Спіацці «Сімейний альбом». По-перше, ми отримали купу відгуків на свої соціальні мережі. По-друге, були класні рецензії від британських критиків. Ми отримали 4 зірки з 5. І це за британськими мірками – серйозний результат. 5 зірок мало хто отримує. Крім того, зазвичай, ми співпрацюємо з угорським, німецьким або польським театрами, а тепер маємо ще досвід і з британським театром. І зрозумійте, в афіші цього фестивалю ми були поряд із Кшиштофом Варліковським та Кетті Мітчелл. Це високий рівень», – каже Стас Жирков.

А вже 19 червня у Берліні стартує 3D-Theaterfestival, в рамках якого «Театр на Лівому березі» покаже адаптовану для цієї події виставу «Погані дороги». Із розкладом фестивалю та умовами, як подивитися відео за участі українців можна познайомитися тут.

Зараз актори працюють над новим сезоном – репетирують п'єсу Сергія Жадана «Хлібне перемир’я». Поки що прем'єру заплановано на 26 вересня. Усі нові вистави, з якими не встигли познайомити глядача, також перенесли на осінь.

Радіовистава від Луганського обласного музично-драматичного театру

У 2014 році вони виїхали з окупованого Луганська. Думали, що на кілька тижнів, і вже шостий рік не можуть повернутися до рідного міста. Зараз Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр працює в Сєвєродонецьку. Будували театр майже з нуля. З початком карантину, розповідають артисти, не полишало відчуття – дежавю.

«Дуже схоже з 2014 роком, але не стріляють. Звісно, що були побоювання – зараз підемо на карантин і замість двох тижнів буде кілька місяців, а може взагалі не повернемося, як у Луганськ. Але нічого. Підтримували один одного, репетирували, постійно спілкувалися, активно працювали із глядачем у соціальних мережах і чекали на зустріч», – розповідає директор театру Сергій Дорофєєв.

Зустрічі дочекалися. Уже 12 червня театр відкрив свої двері для глядача. Жителі Сєвєродонецька побачили «Наталку Полтавку» – це одна з перших вистав, яку театр показував після переміщення з окупованого Луганська. Усього в залі тепер можуть розмістити 80-90 глядачів, їх просять дотримуватися рекомендацій МОЗ України – бути в масках.

У перший місяць літа також відбудуться вистави «Вій», «Золоте курча» та «Останній герой суїциду», а вже у липні – «Обережно жінки», «Зелена гора» та «За двома зайцями». А ось прем’єри – драму за твором Івана Карпенка-Карого «Безталання», камерну виставу Ганни Устинової «І в біді, і в щасті», а також комедію Олександра Марданя «Американська рулетка», які планувалися ще у березні та квітні, у театрі вирішили залишити вже на осінь.

Попри два місяці без вистав, розповідає Сергій Дорофєєв, заробітна плата залишилася стабільною і виплачувалася в повному обсязі. Але грошових втрат театр зазнав чималих.

«Частину грошей витрачаємо на оренду додаткових приміщень, де маємо змогу зберігати ті ж декорації. Зараз ми не маємо чим сплачувати частину цих грошей, тому домовляємося з орендарями, щоб вони нам зробили якусь відстрочку. Крім того, у нас же були плани на нові вистави – на декорації, на костюми. Але все це призупинилось», – каже Дорофєєв.

При цьому карантин провели активно, розповідає директор – започаткували серію гумористичних роликів #Дистанціюємось_бо_ми_того_варті та записали радіо-виставу «Обережно-жінки!». Історія про непрості стосунки трьох жінок різного віку та соціального статусу та молодого художника, який одночасно закоханий у кожну з них.​

Крім того, в театрі вже почали адаптувати декілька вистав, щоб показувати їх на вуличних майданчиках.

Донецький обласний театр: з відпустки в ремонт?

Нещодавно з відпустки повернувся і Донецький академічний обласний драматичний театр, що зараз функціонує в Маріуполі. Тривалий час без виступів і заробітку на продажу квитків можуть серйозну вплинути на подальшу роботу театру, розповідає директор Володимир Кожевніков.

«Карантин почався в найактивнішу частину театрального сезону. У нас були постійні аншлаги. І це був дуже потужний фінансовий заділ на другу половину року. Те, що зазвичай ми заробляли навесні, давало нам можливість робити нові постановки, запрошувати режисерів, виготовляти декорації, шити костюми, тощо. Самий «хлібний» час ми втратили. З чотирьох мільйонів гривень, що ми заробляємо на рік, майже половину ми втратили. Далі – літо. А це, зазвичай, у театрів – «мертвий сезон». У людей все ж таки відпочинок, і вони не дуже хочуть ходити по театрах у літній час, тим паче, що у нас місто, де є море. Обирають – свіже повітря», – розповідає Володимир Кожевніков.

Проте не лише «мертвий сезон» може стати проблемою для Донецького театру. Адже на літо в будинку театру, який є архітектурою місцевого значення, планується ремонт даху. А тому театрали бояться, що на цей час їх можуть попросити залишити приміщення. І якщо знайти тимчасовий притулок буде неважко, то гроші на довготривалу оренду – це знову виклик, кажуть у театрі.

Під час карантину записували музичні звернення до глядачів, але повністю до інтернет-простору не перейшли. Хоча, за словами Володимира Кожевнікова, якщо карантин повториться, то треба буде виходити в онлайн.

«Взагалі вважаю, що в інтернеті – це не дуже по-театральному. Але ніколи не кажи «ніколи». Адже ми вже чуємо про інформацію, що можлива друга хвиля, то треба буде шукати нові форми не дуже зручні, не дуже зрозумілі. Адже театр – це віч-на-віч із глядачем. І в інтернет-простір треба виходити ретельніше продумавши всі ці зміни в форматі вистави. Можливо, якось її продавати, бо треба ж театрам заробляти якось. Проте нам пощастило з колективом – міцний. Усі розуміють, що якось треба виживати. Усі хочуть працювати. Думаю, що ми знайдемо вихід», – каже Володимир Кожевніков.

І вихід уже знайшли. Театр розпочинає показувати вистави для глядачів, дотримуючись необхідних карантинних норм. 20 червня відбудеться фентезі «Останній подвиг Ланцелота», наступного дня – «Граємо в дружну сім’ю або гарнір по-французьки», 26-го – «Графське закляття», а на день Конституції на сцені зіграють «MAIDAN INFERNO».

Відеоспогади від театру Івана Франка

Театр зі сторічною історією пише нову сторінку, каже генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Михайло Захаревич. За часи свого існування театр пережив і війну, і Голодомор, і евакуацію до Казахстану, але завжди продовжував свою діяльність.

За афішею на сайті театр планує поки що повернутися на сцену наприкінці червня. Що цікаво, відкривати сезон після карантину планують виставою «Украдене щастя», прем'єра мала відбутися ще 7 квітня. Вперше цю п'єсу поставили на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка ще 1940-х роках, вдруге – у 1978 році. І тепер вона повертається до театру у 2020 році.

Загалом зараз театр продовжує працювати над трьома прем'єрами «Украдене щастя», «Крум», «Сірано де Бержерак», які не встигли показати. На жаль, через карантин скасували і інші важливі заходи, каже Михайло Захаревич.

Михайло Захаревич, генеральний директор-художній керівник театру імені Івана Франка

«Ми планували провести міжнародний фестиваль національних театрів, який мав починатися 29 травня. Були домовленості і угоди, і це було б театральне свято для киян за участі 10 національних театрів України. Мали поїхати на міжнародні фестивалі у Будапешт, Гданськ та Клайпеді. Хотіли зіграти прем’єру, присвячену 100-річчю театру. Сподіваюся, що ще зіграємо, а також плануємо ювілейний вечір у вересні», – розповідає Михайло Захаревич.

Під час карантину Національний академічний драматичний театр ім. Франка кожні три дні транслював вистави.

«Це вистави, які вже не йдуть у нашому театрі, але отримали у свій час надзвичайно гарний резонанс. Це архіви від 40-х років до сьогодення. Щоб глядачі не забували про наш театр, показували за невеличку оплату і вистави діючого репертуару. Також проводили прямі ефіри з акторами, викладали невідомі фотосесії з-за лаштунків та досить серйозні архівні матеріали», – каже Михайло Захаревич.

Онлайн вистави від Львівського театру Курбаса

Традиційні аншлаги навесні та гастролі закордон для Львівського театру ім. Леся Курбаса виявилися місією нездійсненною. Через карантин театр повністю змінив свої плани. Прем’єри перенесли на новий сезон, але глядача без вистав не залишили.

«Ми показували в онлайні те, що могли з наших діючих вистав. Але не вважали за потрібне продавати на це квити. Бо розуміли, що ситуація в людей зараз і так непроста, тому ми свідомо робили безкоштовні покази», – розповідає директор-художній керівник Олег Цьона.

У червні театр ще працюватиме, але у липні – за планом йдуть у відпустку. Кажуть, не бачать сенсу працювати з обмеженнями та сподіваються, що восени зможуть працювати у повну силу.

«Я відверто не думав, що вихід із цього карантину буде настільки поетапний. Я вірив, що ми вийдемо і одразу все можна буде. А якщо так – крок за кроком, то це звісно змінює всі плани. Прем'єри тоді зіграємо вже у новому сезоні, бо показувати ці вистави на 10-20 людей, це фінансово навіть незручно. Тим більше, що ми ще зіштовхувалися з постановчими труднощами. Наш режисер-американець не мав змоги повернутися додому і сидів деякий час тут через карантин, але все ж таки полетів. Вважаю, що ми тоді не встигли все зробити», – каже Олег Цьона.

Вірити в другу хвилю карантину в театрі не хочуть, хоча зізнаються, що шукають вже план «Б» – як вчинити, якщо глядача все ж таки до зали не пустять. Один із варіантів – робити онлайн вистави за гроші, щоб бодай покривати «витрати на поточне існування».

«Є ще плани на осінь – поїхати на гастролі. Весняні та літні всі скасувалися. Але ми ще не маємо відповідей із різних локацій, бо люди самі не знають, яка буде ситуація з цим вірусом. Тому зараз дотримуємося правила: готуємося за ситуацією», – каже Олег Цьона.

А як дивували інші театри на карантині?

Львівський театр Лесі Українки під час карантину запустив онлайн проєкти: читання сучасної української драматургії, екскурсія залаштунки театру та пісні акторів на власні вірші в карантинній ізоляції.

Львівська національна філармонія провела 9 концертів онлайн 31 травня та 1 червня в рамках Міжнародного фестивалю «Віртуози».

Взагалі, Львів не залишився без театру на часи карантину. Наприклад, 17 травня у львівських двориках відбулися вистави проекту «Театр іде до тебе» від Інституту стратегії культури та Лялькового театру.

Національна опера України створила відеокліпи спільно з Італійським інститутом культури із записами відомих хорів з опер «Набукко» та «Мадам Баттерфлай».

Національна оперетта запустила челендж #sing_with_operetta, у межах якого глядачі співають на відео. Проте на цьому залучання глядачів не завершилося. В марафоні #оперета_online – артисти виконують музичні твори, а шанувальники оперети мають вгадати назву твору та назвати її автора.

Актори ЦСМ «Дах» перевели виставу «Смута» в онлайн-формат. Тепер п’єса, як розповідає про Годунова, Івана Грозного, Лжедмитрія, тощо, стала серіалом «ZoomTime», який складається з трьох серій.

Київський академічний театр ляльок для дітей запустив проєкт #Театронлайн із завданнями для маленького глядача.

На постійному зв'язку з шанувальниками і київський театр «Золоті ворота». У #golden_challenge актори вигадують один одному завдання і мають його виконати за 24 години. А також тепер можна почути монологи з вистав на вулицях та в парку в рамках проекту «Завжди відкриті для тебе».

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка вже готує відкритий майданчик біля будівлі оперного театру, щоб з 10 липня тут проводити вистави та концертні програми. З повним календарем подій можна ознайомитися на сайті

Одеський театр музичної комедії ім. Водяного зняли селфі-виставу «Мойдодир», а крім того, не залишив глядача без традиційного фестивалю «Акація фест», який тривав із 12-17 травня.

Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка долучилися до антикризового фонду по боротьбі з COVID-19 – актори записали відеозвернення до франківців від себе або своїх персонажів, де закликали допомагати медикам. Також у франківців у планах – на день Конституції зіграти на горі Піп Іван виставу «Нація» – це драма-реквієм, на основі реальних подій, які відбувались на Гуцульщині у 40х роках ХХ століття.

Херсонський академічний музично-драматичний театр ім. Куліша розпочав вистав на двох відкритих сценах. 23 червня у Театральному дворику, який прийматиме 70 глядачів, відбудеться прем'єра музичної програми «Вечір у Парижі». А в липні у «Лісовому театрі» глядачі братимуть участь у виставі «Сон у літню ніч», де разом з акторами пересуватимуться між локаціями.

Крім того, в травні пройшов Перший міжнародний театральний Інтернет конкурс «Театр.NET», у якому брали участь 120 театрів із 50 міст України, театри української діаспори з Угорщини, Фінляндії, Латвії, Німеччини та Ізраїлю. Вистави колективів за 2018-2020 роки були викладені у мережі, а глядачі обирали володаря призу глядацьких симпатій.

Недержавні театри – шоковані наслідками

Якщо державні театри отримували фінансування та мали змогу виплачувати «ставку» артистам, то недержавним ще важче. Так, наприклад, один із перших україномовних недержавних театрів Харкова «Post Scriptum» виходить із карантину із заборгованістю у 240 тисяч гривень.

Яка ситуація з театрами за кордоном?

Німецький драматичний театр Berliner Ensemble вже готується до відкриття. Щоправда, вистави подивитися можна буде лише за місяць. А вже зараз прибрали частину стільців із зали, планують встановити санітайзери.