- Про тривожні сигнали напередодні зустрічі у «нормандському форматі» – у статті Just Security
- Чому грудень може стати вирішальним місяцем для України на тлі погіршення геополітичного клімату – сайт «Атлантичної ради»
- Чи зверталася Угорщина до Держдуми Росії, щоб залучитися підтримкою проти України? – сайт Euractive.
9 грудня 2019 року лідери України, Росії, Франції та Німеччини зберуться у Парижі в рамках саміту «у нормандському форматі» з метою обговорення шляхів зупинення гібридної війни, яку Росія веде проти України вже понад п’ять років, і яка забрала життя понад 12 тисяч людей.
Небезпека потенційної угоди
Однак, одночасно укласти угоду про припинення війни і зберегти український суверенітет навряд чи можливо, переконаний колишній заступник помічника міністра оборони США Майкл Карпентер.
Причина, на його думку, проста: російський президент Володимир Путін серйозно налаштований на відновлення геополітичного контролю над Україною.
Під виглядом дипломатичного прогресу така угода може виявитися смертельною для суверенної державності УкраїниКарпентер
«Небезпека саміту у понеділок полягає у тому, що західні партнери України можуть бути готові передати контроль над Україною Путіну. Якщо вони зроблять це, то це буде під виглядом «особливого статусу» для окупованого Росією Донбасу – поняття, яке дипломатичні радники президента Зеленського відкрито обговорювали, намагаючись домовитись про мирну угоду для втомленої від війни країни. Під виглядом дипломатичного прогресу така угода може виявитися смертельною для суверенної державності України», – переконаний Карпентер.
План Путіна
У Путіна план щодо України простий: усунути тему Криму з порядку денного, утримуючи на цьому порядку денному конфлікт на Донбасі, аж поки Україна не піде на поступки та не визнає вищезазначений «особливий статус» конституційно.
Сьогоднішня версія «меморандуму Козака» для України – це «Формула Штайнмаєра».
Це та ж сама угода, яку Путін пропонував Молдові у 2003 році, відома як «меморандум Козака». Для України це означає надання Донбасу де-факто самоврядування та де-юре вето на геополітичну орієнтацію країни, наголошує Карпентер.
Лідери Молдови відхилили такі умови не тому, що хотіли вступити до НАТО, а тому, що розуміли, що це може підірвати її суверенітет.
Українські лідери повинні остерігатися того ж самого. Сьогоднішня версія «меморандуму Козака» – це «Формула Штайнмаєра».
Чого хочуть Меркель та Макрон?
Канцлер Німеччини Анґела Меркель прагне послабити напругу і показати міжнародній спільноті дипломатичний прогрес.
«Північний потік-2» майже завершений, і чим меншою буде напруга, тим меншим буде міжнародний тиск через потенціал проекту завдати шкоду Україні.
Для президента Франції Еммануеля Макрона, серед іншого, це чудове виправдання для розширення торгівельних та інших зв’язків із Росією.
Питання: якою ціною?
Якщо «Формула Штайнмаєра» таки стане «шляхом вперед» президент України Володимир Зеленський – «той, хто має більше чого втрачати, ніж інші…якщо він не отримає від Меркель та Макрона твердих письмових гарантій щодо умов Росії».
Скоріш за все, Зеленський відчуває, що зараз – час для прориву. Питання лише у тому, якою ціною це станеться, і чи підтримуватиме Захід його, коли угоду почнуть виконувати.
Чому грудень важливий місяць?
Грудень може стати вирішальним місяцем для України на тлі погіршення геополітичного клімату, пише провідний експерт Американської Ради з міжнародної політики Стівен Бланк в статті для аналітичного центру Atlantic Council.
Річ у тім, нагадує автор, що цей місяць сповнений важливих подій:
- НАТО провело дводенний саміт 3-4 грудня у Лондоні,
- 9 грудня саміт «у нормандському форматі» у Парижі
- До 13 грудня мають вирішити газові проблеми з Росією,
Геополітичний клімат
У геополітичному сенсі ситуація навколо України виглядає не дуже оптимістично, адже вона стикається з низкою серйозних викликів її безпеці, які загрожують ще більше підірвати незалежність та її територіальну цілісність, мовиться у статті.
Москва все ще вимагає від Києва погодитися на формули, які б перетворили Україну на конфедерацію
«Москва все ще вимагає від Києва погодитися на формули, які б перетворили Україну на конфедерацію, завдяки якій нині окуповані провінції Донбасу можуть скористатися правом вето щодо ініціатив центрального уряду, які включають також і зусилля по боротьбі з корупцією, яка приносить користь Росії та підриває основи державності України. При цьому Росія також відмовляється обговорювати статус Криму», – мовиться у статті.
Окремо Бланк наголошує, що війна Росії проти України – це лише одна частина більш ширшого конфлікту.
Російська агресія проти України виявляє зневагу до суверенітету всіх держав Центральної та Східної ЄвропиБланк
Російська агресія проти України, на думку Бланка, виявляє зневагу до суверенітету всіх держав Центральної та Східної Європи, і є центральною частиною набагато більшої п’ятнадцятирічної війни, яку Москва веде проти Заходу.
«Ця війна проявляється в нескінченних активних діях, підживленні корупції, інформаційних атаках, кібер-нападах та операцій впливу, спрямованих на дестабілізацію Європейського Союзу та НАТО…а Україна – це лише найінтенсивніша і найпомітніша хвиля гібридної війни, яка зробила сьогоднішню Росію головною загрозою для НАТО та європейської безпеки», – мовиться у статті.
Тим часом Німеччина змусила Європу погодитися на «Північний потік-2», який обіцяє сумнівні економічні вигоди усім, крім самого «Газпрому» та деяких німецьких бізнесів, що загрожує єдності та енергетичній безпеці Польщі, країн Балтії та України.
А Вашингтон не має чіткої позиції щодо України. Тож у Києва небагато союзників, на яких він може покладатися у такий політично насичений місяць.
Якщо НАТО не впровадить нову політику і не відновить своє призначення, не тільки Україна залишатиметься вразливою, а Путін буде почувати заохочення продовжувати гібридну війну по всій Європі та за її межами.
Чи зверталася Угорщина до Російської Думи, щоб залучитися підтримкою проти України?
Про це йдеться пишуть сайті Euractive.
У вівторок 3 грудня російський чиновник заявив, що Будапешт нібито попросив Думу – нижню палату російського парламенту – про допомогу у відстоюванні прав угорської меншини в Україні.
«Парламент Угорщини звернувся до нас у Думі з проханням об’єднати зусилля щодо відстоювання прав меншин, насамперед [права] на мовну освіту», – цитує видання російського спікера В’ячеслава Володіна.
Euractive звернулися до пресцентру угорського парламенту, але той наголосив, що рішення щодо співпраці з Думою ухвалено не було.
Коментарі російського політика не залишилися непоміченими і в Україні.
Посольство України у Будапешті звернулося до влади країни з проханням перевірити коментарі Володіна, і їх запевнили, що запитів на співпрацю поширено не було, йдеться у статті.
«Віримо, що Угорщина, яка як член ЄС і НАТО нас підтримує в протидії російській агресії, не укладатиме альянсів з агресором проти України і також відреагує на появу цієї інформації», – повідомила речниця МЗС України Катерина Зеленко.
Національна асамблея Угорщини досі не оприлюднила заяву щодо коментарів у російській Думі.