- Іспанський часопис Noticias de Gipuzkoa пише про поштовх до ухвалення реформістських законопроектів українським парламентом, який Україна отримала внаслідок кризи Covid-19.
-
Нідерландське видання Akkerwijzer повідомляє про готовність України заборонити експорт зернових в умовах поширення коронавірусу.
-
Англомовне періодичне видання української діаспори у північній Америці The Ukrainian Weekly публікує відкритого листа до керівництва України щодо урізання коштів на діяльність українських культурних та освітніх установ.
Періодичне видання Країни Басків в Іспанії Noticias de Gipuzkoa друкує статтю «Київ: Хай живе Covid-19!». Автоp матеріалу Валенті Попеску зазначає, що Україна, на його думку, є можливо єдиною країною світу, яка зискала з появи пандемії Covid-19 на її території. Завдяки важким фінансовим «хмарам», які нависли над українською економікою з причини поширення вірусу, Верховна Рада дала зелене світло двом законопроєктам, які довший час розглядалися законодавчим органом України. І саме завдяки цьому, як вказує Попеску, Київ отримає міжнародні позики вартістю у 10 мільярдів доларів.
Автор додає, що хоча ці законопроєкти ще має бути затверджено парламентом, усе це вочевидь таки відбудеться. Український парламент також уже схвалив аграрну реформу, яка відкриє шлях до продажу сільськогосподарських угідь. Цей крок, за словами Попеску, подолає попередню абсурдну блокаду українського сільського господарства, за якої роздрібнення земельних ділянок вважалося непродуктивним. Часопис нагадує, що Україна має найбільшу сільськогосподарську територію у Європі (33 мільйони га), проте саме сільське господарство України потерпає від низької прибутковості та браку інвестицій.
Noticias de Gipuzkoa пише, що законодавство України, яке регулює діяльність банків, також постає доволі українським феноменом, який позначається співпрацею політиків та кримінального світу, яка виникла майже в усіх країнах колишнього соціалістичного табору після колапсу комунізму. У випадку України йдеться про великий фінансовий скандал, пов’язаний із шахрайським банкрутством Приватбанку, власником якого був олігарх Ігор Коломойський. Українська держава мусила націоналізувати цей банк, щоб уникнути краху цілої кредитної системи.
Видання Країни Басків зазначає, що після успішного схвалення нового банківського законодавства, Київ має отримати позику у 8 мільярдів доларів від МВФ і 2 мільярди доларів від Євросоюзу. Все це, як підсумовує газета, постане величезною допомогою економіці України, загальна картина якої нині постає значно гіршою порівняно до кінця минулого року.
До спалаху пандемії економічне зростання перебувало на найвищій позначці за останні 8 років, а інфляція була під контролем. Нині, згідно з найоптимістичнішими передбаченнями, спад виробництва в Україні становитиме 5% (найпесимістичніші передбачення вказують на 20%) і значно зменшаться валютні надходження до скарбниці з причини повернення додому великої кількості трудових мігрантів з-за кордону.
«Київ: Хай живе Covid-19!»:
Нідерландське видання, яке висвітлює питання сільського господарства, Akkerwijzer вміщує матеріал «Україна припинить експорт зернових у разі потреби». Оглядач щоденника Єде де Фріз пише, що Україна, яка є одним з найбільших експортерів зерна у світі, готується запровадити заборону на експорт пшениці, якщо у цьому виникне потреба, за ситуації, коли обсяг експорту перевищить узгоджений із трейдерами рівень.
Нідерландське видання наголошує, що заступник міністра сільського господарства України Тарас Висоцький оголосив про ці плани українського керівництва на тлі нещодавніх рішень, ухвалених сусідніми країнами, які також беруть активну участь у експорті зернових. Де Фріз додає, що нещодавній розвиток подій, пов’язаний із розповсюдженням коронавірусу призвів до того, що, зокрема Румунія заборонила експорт зернових до країн за межами Європейського Союзу. Інша сусідка України – Росія також запровадила обмеження на експорт зерна, продаючи зернові зі сховищ для того, аби збільшити постачання до російських виробників хлібопродуктів.
Akkerwijzer нагадує своїм читачам, що Україна вже відправила цього року на експорт 18 мільйонів тонн зерна, залишивши ще два мільйони тонн для потреб експорту до кінця червня, згідно зі вже укладеними попередньо відповідними угодами із зернотрейдерами. Нідерландське видання пояснює, що врожай зернових в Україні у великій мірі перевищує внутрішні потреби.
Проте минулого місяця українські хлібовиробники звернулись до керівництва України з проханням накласти обмеження на експорт зерна з тим, аби підтримати ціновий рівень на хлібопродукти в Україні. Відтак, як підсумовує авто статті Єде де Фріз, український уряд заявив, що запровадить обмеження на певні види харчової продукції. Проте досі, як зазначає де Фріз, реальні обмеження торкнулись лише продажу за кордон надзвичайно популярної в Україні гречки. Кабінет міністрів України тим часом звернувся до Верховної Ради з клопотанням скасувати імпортні мита на деякі види зернових.
«Україна припинить експорт зернових у разі потреби»:
Найстаріше англомовне друковане видання української діаспори у північній Америці The Ukrainian Weekly містить відкритого листа керівництву України від Американської асоціації українських студій із висловленням протесту проти урізання коштів для освітніх та культурних установ.
Представники асоціації зазначили, що чудово усвідомлюють серйозність ситуації, у якій опинилась Україна за умов поширення коронавірусу, і пов’язаного з цим різкого занепаду економіки. У той сам час американські дослідники України звертаються до української влади з проханням переглянути запропоновані урізання бюджету, які цілком диспропорційно зачіпають культурні і освітні установи, що спричиниться до колапсу їхньої діяльності в Україні та закордоном із руйнівними наслідками для здатності України захистити себе від глобальної загрози.
Автори листа наголошують, що культура, освіта, мистецтво і наука постають ключовими чинниками у глобальному визнанні суверенітету держави. Як зазначається у відкритому листі, історія неодноразово це доводила, що без культури і освіти країна перетворюється на територію, яка сама по собі запрошує колонізаторів, сплачуючи за це людським життям.
The Ukrainian Weekly пише, що зі створенням цілої низки українських освітніх та культурних установ під патронатом уряду України, вперше за майже 30 років незалежності українська держава розпочала активно популяризувати українську культуру, історію, мову та освіту в самій Україні та за її межами.
За словами підписантів відкритого листа, всі ці установи працювали над поданням образу України у світі як країни, яка заслуговує на повагу і захоплення за своє культурне багатство і освітні традиції. Вперше за час незалежності Україна активно інвестувала у створення помітного культурного і освітнього бастіону проти загроз самому її існуванню.
Тепер всі ці проєкти та зусилля із вибудовування міжнародних зв’язків постають перед загрозою повного і цілковитого знищення. Представники Американської асоціації українських студій закликають керівництво України зважити на серйозні наслідки припинення роботи у цьому напрямку для позиції України на світовій арені і для захисту України у середовищі освічених та впливових кіл у столицях країн світу.
Підписанти відкритого листа закликають до скасування рішення про диспропорційні урізання бюджетів українських культурних інституцій, а також до спільного вироблення можливого зменшення фінансування у розумних межах разом із керівниками всіх цих установ із метою збереження якомога більшої кількості важливих проєктів.
«Американська асоціація українських студій протестує проти урізань фінансування освітніх та культурних установ»: