Майже рік у Києві триває суд над Петром Михальчевським ‒ першим міністром охорони здоров'я в уряді Криму, підконтрольному Росії. На цій посаді він працював лише три місяці, і тепер українська прокуратура звинувачує його в державній зраді та сепаратизмі. Сам же Михальчевський не вважає себе винним і стверджує, що на посаді міністра забезпечував роботу цивільних лікарень і не завдав шкоди державі Україна.
Літній чоловік просовує руки в отвір скляної кабіни для підсудних. Конвоїр застібає наручники на його зап'ястях і виводить із Дніпровського районного суду Києва в поліцейський автобус, який вирушає в СІЗО.
Арештант, якого ведуть коридором, ‒ це Петро Михальчевський, ексміністр охорони здоров'я Криму і колись один із найвідоміших людей у медичному товаристві півострова. Рівно рік тому ‒ 25 червень 2018 року ‒ українська прокуратура передала до суду обвинувальний акт, в якому кримчанину інкримінуються держзрада (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України) та сепаратизм (ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України). Зараз судовий процес перебуває на фінальній стадії: до винесення вироку залишилося близько п'яти засідань. Рішення суддів 62-річний Михальчевський очікує в слідчому ізоляторі, де він опинився на початку січня 2018 року.
Арешт із дворічним відтермінуванням
За фахом Петро Михальчевський ‒ хірург, на його рахунку близько 10 тисяч операцій. Він народився в місті Скадовськ Херсонської області України, а освіту здобув у кримському медичному університеті, який закінчив із відзнакою. Кар'єру Михальчевський будував теж у Криму ‒ влаштувався в Республіканську лікарню імені Семашка, де 1995 року очолив відділення малоінвазивної хірургії. 2003-го він дослужився там до заступника головлікаря, а 2012-го ‒ після того як лікарня була перетворена на Університетську клініку ‒ став її керівником.
Посаду міністра охорони здоров'я Криму отримав 27 лютого 2014 року ‒ наступного дня після того, як російські військові без розпізнавальних знаків зайняли будівлю кримського парламенту. Тоді прем'єрміністром АРК себе проголосив Сергій Аксенов (Аксьонов) і повідомив про формування нового уряду. В оприлюдненому рішенні Верховної Ради АРК ішлося, що посаду голови Міністерства охорони здоров'я Криму зайняв Петро Михальчевський.
Петро Михальчевський
На посаді він, зокрема, займався питанням переходу місцевої медицини на російські стандарти, про що сам повідомляв в інтерв'ю того періоду.
«Першочергові завдання Міністерства охорони здоров'я зараз ‒ це перехід у російське законодавче поле й надання безкоштовної медичної допомоги усім жителям Криму», ‒ говорив він в інтерв'ю виданню «Аргументы недели ‒ Крым», опублікованому 9 червня 2014 року.
На посту міністра він працював трохи більш ніж три місяці ‒ 10 червня 2014 року Михальчевський подав у відставку після того, як потрапив у корупційний скандал. Глава російського уряду Криму Сергій Аксенов тоді звинуватив голову МОЗ у тому, що гуманітарна допомога з Росії опинилася в приватному продажі, у лікарнях вимагають від пацієнтів «благодійні внески», а ліки продаються в аптеках за завищеними цінами.
«Михальчевський подав у відставку, сьогодні чекаємо всіх інших... Щоб ми не посилали лікаря у прокурорській формі до цих товаришів, ми запропонували усім добровільно написати заяви», ‒ сказав Аксенов.
Сергій Аксенов
Після звільнення Михальчевський більш ніж рік працював хірургом у приватній клініці «Генезис», а в серпні 2015 року ухвалив рішення разом із дружиною та дітьми перебратися до Києва. Пізніше у суді він сказав, що переїхав на український материк, оскільки там проживає його мати та сестра, за якими необхідно доглядати.
У Києві Михальчевський став головлікарем приватної лікарні «CitiDoctor», де продовжив хірургічну практику. Упродовж двох із половиною років Служба безпеки України не звертала на медика жодної уваги, але 5 січня 2018 року в його київську квартиру прийшли з обшуком. Через кілька днів Михальчевському оголосили підозру у зраді та сепаратизмі й забрали до СІЗО, де він перебуває донині.
Версії сторін
Судовий процес над Михальчевським стартував минулого літа. Прокурори в обвинувальному акті стверджують, що підсудний «не раніше ніж 28 лютого 2014 року отримав від невстановлених представників Росії пропозицію зайняти пост міністра охорони здоров'я Криму, який є політичною посадою, у незаконно створеному органі окупаційної влади». За версією звинувачення, Михальчевський погодився і тим самим «вирішив надати Росії допомогу в проведенні підривної діяльності проти України».
Прокурори стверджують, що на посаді міністра в Криму Михальчевський видав не менш ніж п'ять наказів, «надаючи їм вигляду законних і правочинних, легітимізуючи таким чином діяльність окупаційної влади».
Петро Михальчевський у суді. Київ, 18 лютого 2019 року
До того ж, ексчиновник звинувачується в тому, що він нібито «дав вказівку всім медустановам Криму організувати на їхній території виборчі дільниці для проведення так званого референдуму, який відбувся 16 березня 2014 року». За версією української прокуратури, Михальчевський вимагав від співробітників підконтрольних йому лікарень півострова «голосувати за відділення Криму від України та приєднання до Росії», а також «звітував вищому керівництву органів окупаційної влади».
Як докази провини Михальчевського обвинувачі надали суду документи з сайту МОЗ Криму, текстові та відеоінтерв'ю підсудного, а також їхні фотопортретні та лінгвістичні експертизи.
Сам Михальчевський і його захисники заперечують провину. На думку адвоката Валентина Рибіна, саме собою перебування його клієнта на посаді голови МОЗ Криму в уряді, підконтрольному Росії, не можна розцінювати як сприяння окупації. Захисник наполягає, що посада міністра охорони здоров'я не є політичною. За версією адвоката, Михальчевський, займаючи цей пост, як медик опікувався кримськими лікарнями, і судити його за це не можна.
«Петро Михальчевський ‒ і як міністр охорони здоров'я, і як лікар ‒ перебував під захистом міжнародної конвенції, яка говорить про те, що навіть під час збройного конфлікту мирне населення перебуває під захистом, а діяльність лікувальних установ має бути забезпечена. Чим, по суті, і займався міністр», ‒ сказав адвокат кореспонденту Крим.Реалії.
Валентин Рибін
На його думку, Михальчевський необґрунтовано звинувачується в тому, що він нібито дав вказівку медичним установам півострова організувати дільниці для проведення «референдуму». Як докази своєї правоти адвокат Рибін надав суду постанови Верховної Ради АРК та виборчкому Криму. У цих матеріалах ідеться, що рішення про відкриття виборчих дільниць у лікарнях ухвалює не МОЗ, а територіальні виборчкоми, у яких Михальчевський не перебував.
Основні свідки
Прокуратура намагається довести провину кримського ексміністра не тільки за допомогою зібраних матеріальних доказів, але й за допомогою свідків. Один із них ‒ колишній головлікар тубдиспансеру Сімферополя Олег Тимченко ‒ дав свідчення 1 лютого.
Він повідомив, що Михальчевський підтримував анексію Криму, рекомендував очільникам медустанов півострова отримувати російське громадянство та дав розпорядження про створення в лікарнях дільниць для голосування на «референдумі».
Олег Тимченко
За словами свідка, обвинувачений віддавав відповідні вказівки на нарадах за участі головних лікарів кримських медичних установ. При цьому Тимченко сказав, що особисто не був присутній на цих зборах і про розпорядження дізнався від колег, які брали участь у нарадах.
Михальчевський у відповідь на ці свідчення звинуватив свідка в тому, що той навмисно його обмовив.
Ще один свідок обвинувачення ‒ власник кримськотатарського телеканалу ATR Ленур Іслямов. На допиті, який відбувся 18 лютого, він також сказав, що Михальчевський займався підготовкою до «референдуму». При цьому бізнесмен відзначив, що йому, як і Тимченку, відомо про це з чужих слів. За словами Іслямова, кримськотатарські лікарі в той період повідомляли журналістам телеканалу ATR, що МОЗ дав вказівки проводити в лікарнях голосування. При цьому бізнесмен не зміг назвати прізвища цих лікарів і повідомити, яку саме роль підсудний грав у забезпеченні проведення «референдуму».
Ленур Іслямов
Іслямов був викликаний до суду свідком, оскільки в один період із Михальчевський перебував в уряді Криму, підконтрольному Росії. Він виконував там обов'язки віцепрем'єра з 2 квітня до 28 травня 2014 року. На цю посаду його делегував Меджліс кримськотатарського народу.
У січні цього року адвокат Валентин Рибін, який захищає Михальчевського, подав до СБУ заяву з вимогою відкрити проти Іслямова кримінальне провадження про держзраду та сепаратизм за те, що той працював у російському уряді Криму. Однак Служба безпеки України не порушила справу. Тоді адвокат спробував домогтися відкриття провадження проти власника ATR через суд, але це теж не дало результату.
Наразі суд закінчує досліджувати докази. Після цього відбудеться допит обвинуваченого та дебати, а потім судді мають винести вирок і вирішити, чи вчинив Михальчевський державну зраду та посягання на територіальну цілісність України. Якщо кримського ексміністра визнають винним, він понесе покарання ‒ від 10 до 15 років позбавлення волі.