Суд за «скіфське золото» Криму: чому у Слідчому комітеті Росії «шукають крайнього»

Кримські музеї спрямували до Верховного суду Нідерландів касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама щодо передачі колекції «скіфського золота» Україні. 26 січня закінчився термін оскарження рішення Апеляційного суду Амстердама, який у 2021 році вирішив, що колекція кримських артефактів належить Україні. Тим часом у Криму російський Слідчий комітет продовжує перевірку, в рамках якої шукають винного у неповерненні «скіфського золота» до Криму. На думку експертів, опитаних Радіо Крим.Реалії, під загрозою переслідування можуть опинитися кримські вчені та музейники. Якою є ймовірність задоволення касаційної скарги кримських музеїв стосовно долі «скіфського золота», читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня минулого року ухвалив рішення передати Україні «скіфське золото» – експонати з кримських музеїв, які відправили на виставку до російської анексії півострова та досі не повернули в Україну. Розгляд справи в судах триває вже понад сім років.

Про те, що кримські музеї спрямували касаційну скаргу, на своїй сторінці у фейсбуці повідомив речник російського парламенту Криму Володимир Константинов.

«Ми в Криму ставимося до цього рішення як до акту міжнародного розбою проти наших музеїв, нашої історичної спадщини. Домагатимемося справедливості. Поки що – у європейських судах, на об'єктивність яких особливих сподівань немає», – зазначив Константинов.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов

Судові розгляди щодо «скіфського золота», справу Олександра Франчетті, спроби російського уряду Криму висунути Україні позови у міжнародних судах інформаційно супроводжує російський адвокат Олександр Молохов, заступник голови робочої групи з міжнародно-правових питань при постійному «представництві Криму» при президентові Росії.

Але після того, як російський адвокат заявив, що уряд Росії усувається від участі в суді щодо «скіфського золота», і що це рішення «глибоко помилкове», на сайті відомства з'явилося повідомлення про те, що слова Молохова – це «його особиста думка».

«У нас була колізія, пов'язана з тим, що те, що я говорю, сприймалося як сказане органом влади. Це не так. Наголошую: це моя особиста думка, що це найбільша і політична, і юридична помилка», – пояснює свою позицію Молохов.

Олександр Молохов вважає, що російські чиновники «не хочуть дуже сваритися із Заходом у ситуації, коли конфлікт розростається».

«Аргумент такий кумедний висувався – «А раптом Росія програє? Це завдасть політичних збитків Росії як державі». Аргумент сміховинний, бо справа вже програна. І якщо є шанс повернути ситуацію на 180 градусів, то шанс був саме в тому, що Росія як власник цього золота, як розпорядник музейного фонду Росії, подає скаргу як суб'єкт, не залучений до участі в процесі. У жодному разі не можна було залишати кримські музеї віч-на-віч з державою Україна», – зазначив він.

Російський адвокат Олександр Молохов

Російський адвокат описує стратегію, яку пропонував використовувати в судах Амстердама: «Я вважаю, що якби Росія подала скаргу, то через те що вона претендує на це золото як власник, голландський суд у касації був би змушений скасувати рішення нижчих інстанцій, все повернулося б на новий виток судових розглядів, ситуацію було б заморожено. Більше того – я припускаю, що при новому розгляді справи голландський суд дійшов би висновку, що він не має права розглядати таку справу. Тому що це суперечка двох держав, і звичайний голландський суд розглядати цю справу не може».

Партнер Адвокатського об'єднання «Сергій Козьяков та Партнери» Андрій Карнаухов, який брав участь у процесі з боку України, вважає, що такий крок не має юридичної перспективи.

«По-перше, тут суперечка ініційована не Російською Федерацією, а псевдоукраїнськими музеями, тобто фантомними юридичними особами, які не ліквідовані. За українським законодавством, вони не можуть бути ліквідовані. Тому фактично українські музеї розпочали боротьбу з українською державою, що досить дивно звучить як стратегія захисту. Тому російська держава і не могла приєднатися, тому вони намагаються всіляко дистанціюватися від цієї суперечки і кажуть, що це виключно внутрішня суперечка українських суб'єктів. Суперечка з державою Нідерланди про витребування на користь юридичних артефактів», – зазначив він у коментарі Крим.Реалії.

Наразі українській стороні не відомі доводи, викладені представниками кримських музеїв у касаційній скарзі.

«У кількох джерелах, у ЗМІ було повідомлення про те, що кримські музеї надіслали скаргу поштою, її ще немає безпосередньо в суді. Її відправили нещодавно, тепер чекаємо її появи в суді, після чого зможемо ознайомитися із суттю цієї скарги», – каже Карнаухов. На його думку, розгляд справи в касації займе ще рік-півтора, а шанси кримських музеїв на задоволення скарги «не надто великі».

За словами російського юриста Олександра Молохова, у касаційній інстанції юридична стратегія кримських музеїв не зміниться.

«Сподіватимемося, що та традиційна аргументація, яку використали голландські адвокати кримських музеїв, спрацює у касації. Вони кажуть, що це суперечка музеїв між собою, суперечка звичайних закладів культури. Ця концепція була нав'язана кримським музеям їхніми голландськими адвокатами і була сприйнята колишніми чиновниками російського міністерства культури», – каже він.

Російський юрист, який офіційно висловлює тепер особисту думку, інформує ЗМІ й про перебіг перевірки, яку проводить кримське відділення Слідчого комітету Росії.

За інформацією, яку озвучив Молохов російському виданню РБК, перевірка ведеться за ст. 164 КК Росії (розкрадання предметів, що мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, вчинене організованою групою) та ст. 190 КК (повернення у встановлений термін культурних цінностей, вивезених за межі России). Максимальне покарання за цими статтями – позбавлення волі терміном до 15 років.

Цю інформацію з посиланням на власні джерела підтверджує українське видання «Заборона». Видання пише, що Слідком Росії проводить перевірки-опитування, у дужках вказує, що це, по суті, допити тих, хто мав прямий стосунок до вивезення до Європи скіфського золота з музеїв Криму.

«Слідком намагається з'ясувати, хто відповідає за те, що колекція не залишилася на анексованій території і, більше того, в результаті може ніколи окупантам не дістатися», – пише видання.

Джерело Радіо Крим.Реалії, знайоме із ситуацією, яке просило не називати його ім'я з міркувань безпеки, стверджує, що приводом для реагування очільника Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна стало звернення якогось жителя Криму, який просив російських слідчих розібратися, чому «скіфське золото» не повернулося до Криму. При цьому Бастрикін віддав доручення щодо перевірки вже наступного дня після рішення суду в Амстердамі.

Олександр Бастрикін

Управління Слідкому Росії по Криму одразу почало проводити опитування, в яких взяли участь не менше 30 осіб – переважно керівники та співробітники музеїв Керчі, Бахчисарая та Сімферополя. Свою участь в опитуванні публічно підтверджував директор Центрального музею Тавриди Сергій Мальгін.

Наразі активність слідчих знизилася, але ймовірність порушення кримінальної справи зберігається і збережеться ще пів року. Хто може бути підозрюваним за ймовірним розслідуванням справи, що будується на тому, що «скіфське золото» було «викрадено за попередньою змовою групою осіб», зараз зрозуміти складно, так само як і мету перевірки та ймовірного кримінального переслідування.

«Перевірка триває, і тут важливо зрозуміти, що не потрібно шукати «стрілочників». Співробітники кримських музеїв та навіть їхні директори – це пересічні виконавці. Не вони ухвалювали рішення тоді, у 2014 році. На жаль, з'являється спокуса в деяких завзятих правоохоронців звинуватити їх у тому, що не було вжито всіх заходів для повернення «скіфського золота» на історичну батьківщину. Я вважаю, що це не так, і відповідати за те, що сталося у 2014 році, мають конкретні люди, які працювали у міністерстві культури Росії та міністерстві культури Криму. Золото було відправлено ще в українські часи, тому говорити про те, що це була якась змова і хтось планував це золото викрасти, це сміховинна версія. А ось що було зроблено з березня до серпня 2014 року для повернення «скіфського золота» – це питання цікаве. І я вважаю, що правильно слідчі СК з'ясовують усі обставини», – повідомив в ефірі Радіо Крим.Реалії російський юрист Олександр Молохов.

За його словами, прізвища чиновників, до яких можуть висунути претензії, йому відомі, але називати їх у коментарі Радіо Крим.Реалії адвокат відмовився, пояснивши, що це «було б неправильно».

Кандидат історичних наук, начальник Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко каже, що в цій ситуації складно прогнозувати, хто зрештою опиниться у фокусі уваги російських силовиків: це можуть бути як чиновники, так і керівники кримських музеїв у 2013-2014 роках, організатори виставок з кримськими експонатами у Бонні та Амстердамі.

Евеліна Кравченко

Археолог вважає, що перевірка Слідкому Росії – це «пошуки крайнього» для того, щоб пояснити провал у судах Нідерландів.

«Процес програшний, виграшу не буде. Готуються до пояснення – чому. А найкращий спосіб пояснити, чому – знайти людину, яка крайня. Так, зараз шукають винного. Це дуже страшно, тому що винними можуть бути вчені – найнезахищеніша частина населення на всьому пострадянському просторі. Винні можуть бути музейники, безпосередньо зберігачі колекції, хто завгодно», – зазначила Кравченко в коментарі Крим.Реалії.

Раніше посол Росії Олександр Шульгін назвав «небезпечним прецедентом» рішення суду Амстердама щодо «скіфського золота». Шульгін також назвав рішення апеляційного суду «політично мотивованим».