Простий і звичний алгоритм дій: замовив їжу через інтернет, наприклад, у KFC, Burger King або McDonald's, зустрів кур'єра служби постачання, розрахувався безконтактно через Google Pay. Все швидко, легко й особливо зручно під час карантину. Однак те, що для європейських країн ‒ норма, не працює у Криму. Що втратили кримчани через санкції та який вихід знайшов бізнес, обговорювали експерти у свіжому випуску телепроєкту Крим.Реалії.
До 2014 року на півострові було три відділення McDonald's: у Сімферополі, Севастополі та Ялті. Після анексії ці ресторани закрилися
«У зв'язку з виробничими причинами, незалежними від McDonald's, діяльність установ, розташованих у Сімферополі, Севастополі та Ялті, була тимчасово припинена. Ми сподіваємося, що зможемо відновити їх роботу, як тільки з'явиться така можливість», ‒ повідомили у представництві McDonald's в Україні.
Але за шість років російської анексії Криму така можливість у компанії не з'явилася. McDonald's на півострів не повернувся, натомість з'явилися його «клони»: «Мир Бургер» і «Рус Бургер».
«Кримська відповідь американському фастфуду», ‒ повідомляли тоді місцеві ЗМІ.
Близько року тому «Мир Бургер» теж закрився, тепер на його місці «Авто Кафе».
А ось служби постачання Glovo або Uber Eats у Криму так і не з'явилися, їхній замінник ‒ «Крым.Еда». А ще в Сімферополі з'явилася копія мережі ресторанів КFC зі співзвучною назвою CFC. Народження таких «клонів» експерти вважають схемою для оминання санкцій.
«Є дві різні ситуації. Перша ситуація, коли дійсно франшизу не передали ні чорним, ні сірим, ні білим, ніяким іншим способом і фактично певним бізнесом оперують місцеві або росіяни. Але більшість великих брендів залишають відповідні торгові марки і працюють, або вдаючи, що це не вони, або оголосивши про те, що ці торгові марки нібито кимось викрадені», ‒ говорить представник президента України в Криму (2017-2018 роки) Борис Бабін.
За словами експертів, до схем уникнення санкцій вдаються багато підприємців.
«Там низка факторів і низка таких вивертів, які можуть працювати: може бути проведений ребрендинг, може бути змінена структура власності частини компанії, розташованої на окупованому півострові. Таким чином, бренди можуть там бути присутні», ‒ зазначає директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов.
Сервіси, постачання, житло та комунікації
Не працюють з Кримом і міжнародні поштові сервіси, а також доставка. З півострова не можна прямо замовити товар з AliExpress або Amazon, немає доступу до Google-аналітики та неможливо безпосередньо монетизувати YouTube. За допомогою VPN, фейкових поштових індексів та інтернет-платіжних систем кримчани оминають ці обмеження, але легальність таких операцій сумнівна. А інвестори через загрозу санкцій не хочуть заходити на півострів, кажуть експерти.
Олексій Стародубов
«Це негативно впливає на можливість доступу до високотехнологічних процесів, високотехнологічних продуктів. Тобто на один вкладений долар можна втратити, умовно кажучи, десять. Відповідно, ніхто на таке не йде», ‒ зауважує Олексій Стародубов.
Підібрати та забронювати житло з території півострова на популярних сервісах Booking або AirBnb теж не вийде. При пошуку сайт видасть помилку або ж просто не знайде орендодавців. Однак якщо поставити позначку, що ви «подорожуєте по роботі», житло з'явиться на будь-який смак.
Навіть «Пошта Росії» не хоче працювати на півострові, тут є своя «Пошта Криму», яка не є членом всесвітнього поштового союзу UPU.
Із залізницею ситуація ідентична ‒ російський державний перевізник РЗ на півострів не зайшов. До Криму через Керченський міст пасажирів возить раніше маловідома приватна компанія «Гранд Сервіс Експрес».
Банки, платежі, перекази
У 2014 році міжнародні платіжні системи Visa та MasterCard у Криму були заблоковані. Але через рік вони знову почали працювати, а потім знову заблокувалися і потім знову запрацювали. Зараз у Криму розрахуватися Visa і MasterCard можна, але ось отримати таку картку у відділенні банку не можна. Відомі всьому світу платіжні системи замінили російськими: «Мир» і ПРО100. Вони поширені тільки в Криму та сусідній Росії, за кордоном розрахуватися такою картою вийде хіба що на дружніх Росії територіях: у Вірменії, Білорусі, Киргизії, Казахстані, Узбекистані та В'єтнамі. А створили ці платіжні системи саме через анексію Криму.
Через санкції немає в Криму й відомих банківських брендів, навіть російських. Тут працюють тільки дрібні та з кримською пропискою. Грошових переказів Western Union у Криму теж немає.
Хто є хто в Криму
І все ж на півострові можна побачити вивіски відомих брендів, наприклад, німецького гіпермаркету МЕТРО та французького Auchan, автосалонів Chery та Mercedes-Benz. Але сервіси від таких компаній насправді не повні, гарантії ‒ умовні, служба підтримки клієнтів ‒ місцева. Усе тому, що ці компанії ‒ або далекі дочки оригінальних брендів, або самозванці з іменитими назвами.
Борис Бабін
«Хтось нервує політично, хтось нервує бізнесово, але це ‒ життя, і його не змінити. Тому «сіра територія» ‒ це «сіра територія», і така ситуація буде до деокупації. Навряд чи щось зміниться. Можливо, хтось через політичні зусилля Росії зайде туди (до Криму ‒ КР) з брендом, хтось вийде, але загалом все буде як зараз: або приховано незвіданим піратським ребрендингом, або, як кажуть, нахабно», ‒ зазначає Борис Бабін.
Експерти зазначають, що місцевих інвестицій для технологічного розвитку та створення конкурентних франшиз у Криму мало. За їхніми словами, поки санкції працюють, глобальні сервіси та світові бренди на анексований півострів не прийдуть.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.