Що ж це за «скіфське золото», через яке Україна й Росія судилися сім років і крапку в цій справі досі не поставлено? Крим.Реалії з’ясували, що йдеться не зовсім про золото, бо його в колекції небагато, і зовсім не про скіфів. Що ж насправді в експозиції кримських музеїв, представленій у Нідерландах, і в чому цінність цих артефактів?
Офіційна назва експозиції «Крим. Золотий острів у Чорному морі». Але золота скіфів у експозиції немає, переконують експерти.
«В народі пішла слава. І як причепилося це кліше виставка «скіфського золота», то так воно надалі й тримається», – пояснює музейниця й учасниця судового процесу щодо кримських артефактів у 2016 році в Нідерландах Олена Оногда.
Нідерланди, Амстердрам, золотий елемент колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі»
Назва «скіфське золото» – це суто пропагандистський трюкОлександр Симоненко
«Скіфське золото сказав, о! Воно засяяло, воно забрязкало, чудово! Назва «скіфське золото» – це суто пропагандистський трюк. Бо там немає скіфського золота», – каже доктор історичних наук, член-кореспондент Німецького археологічного інституту Олександр Симоненко.
В Амстердамі представлені золоті артефакти з трьох пам’яток у Криму, пояснює Симоненко. Зокрема, з Усть-Альминского могильника у Бахчисарайському районі. Але знахідки звідти сарматської доби, а не скіфської.
Нідерланди, Амстердрам, колекція «Крим. Золотий острів у Чорному морі», речі з Усть-Альминського могильника у Бахчисарайському районі Криму
Отже, скіфів як таких, яких ми звикли сприймати: скіфські кургани, скіфські царі, скіфське золото, там немаєОлександр Симоненко
«І ще там срібло й поліхромні речі вже пізньоримського часу з могильника Джурга-Оба під Керчю, з могильника Лучисте на південному узбережжі Криму, тобто, це готські речі. Отже, скіфів як таких, яких ми звикли сприймати: скіфські кургани, скіфські царі, скіфське золото, там немає», – каже Олександр Симоненко.
У каталозі колекції, складеному німецькою, описані усі 565 музейних предметів.
«Золота там небагато, там камінь, фрагменти кам'яної скульптури, там пластика, там багато речей не золотих, а бронзових, у тому числі», – розповідає археолог, кандидат історичних наук Евеліна Кравченко, яка ретельно дослідила каталог.
Для кожного археолога у цій колекції є свої унікальні й безцінні речі, знайдені в Криму.
Нідерланди, Амстердам, лакована скринька з Китаю, елемент колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі»
«Лакові китайські скрині. Туалетні скриньки маленькі. Вони вкладаються одна в одну. Вони реставровані з малюпусіньких шматочків, вони розпалися, їм по 2 тисячі років. І японські реставратори копіткою працею реставрували ці лакові шкатулки. Це унікальна знахідка для нашої території», – пояснює Олександр Симоненко.
Інший важливий артефакт, на думку археологів, – стародавній сервіз із ножів, виробів зі скла і глечиків у формі баранів.
Нідерланди, Амстердам, елементи зі скла, посуд у формі баранів з колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі»
Цілісний археологічний комплекс – це найбільше щастя для археолога, для історика, для музейникаОлена Оногда
«Цілісний археологічний комплекс – це найбільше щастя для археолога, для історика, для музейника, тому що він допомагає побачити дуже багато контекстів. Він допомагає побачити рівень розвитку суспільства», – каже Олена Оногда.
Зовсім непримітні для непрофесіонала уламки чорнолакової кераміки теж безцінні, кажуть науковці.
Нідерланди, Амстердам, чорна лакована кераміка з граффіті, з колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі»
«Вона особлива, тут вибраний комплекс знахідок із графіті і з процарапаними текстами. І ці тексти дуже різноманітні і більша частина писемних знахідок була викарбувана або на кераміці, або на каменях», – розповідає музейниця Олена Оногда.
Ані знаменитої скіфської пекторалі, ані золотої гривні, якими ЗМІ ілюструють так зване скіфське золото, за яке 7 років судилася Україна, в кримській експозиції в Амстердамі немає.
Київ, Скіфська пектораль. Оригінал в Музеї історичних коштовностей України
«Пектораль, по-перше, вона була знайдена в Дніпропетровській області, по-друге, вона зберігається в Золотій коморі», – каже Евеліна Кравченко.
Нідерланди, Амстердам, золота гривня, елемент колекції «Крим. Золотий острів у Чорному морі»
Золота гривня – старовинна прикраса для шиї, дійсно, була на виставці в Амстердамі. Але її повернули до Києва у вересні 2014 року, разом із 19 іншими експонатами.
«Гривня з Ногайчинський кургану. Так, вона була на цій виставці. І вона була повернута в Київ, в Музей історичних коштовностей. Все нормально, вона на місці, вона вдома», – каже Олександр Симоненко.
Усі наукові коштовності, за рішенням суду, повинні повернутися до Києва, в Національний музей історії України. Колекцію кримських музеїв вчені називають безцінною, але в неї є страхова вартість, прописана у документах Музею національної історії України.
Київ, Національний музей історії України
страхова вартість усієї цієї колекції близько 2 мільйонів євроОлена Оногда
«Загалом, страхова вартість усієї цієї колекції близько 2 мільйонів євро. По різному з кожної установи. Наприклад, матеріали з Керченського історико-культурного заповідника мають страхову вартість близько 582 тисяч євро, а інші менше», – пояснює Олена Оногда. У швидке повернення кримських артефактів до України вчені не вірять. Попереду можлива касація й подальша судова тяганина.
«Скіфське золото»
Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря», в якій налічувалося понад 500 експонатів з декількох музеїв Криму, проводилася в археологічному музеї Аллард Пірсона в Амстердамі з 7 лютого по 31 серпня 2014 року, однак через анексію Росією Криму не повернулася в ці музеї.
Колективний позов про повернення експонатів до музею Аллард Пірсона подали чотири кримські музеї. Українська влада заявила, що артефакти не є власністю музеїв, а належать державі Україна. Музей в Нідерландах вирішив не передавати експонати до рішення компетентного судді або угоди між сторонами.
Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 постановив повернути українській державі експонати виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря».
28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на рішення суду щодо «скіфського золота».
26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення передати Україні «скіфське золото» – експонати з кримського музею, які поїхали на виставку ще до російської анексії півострова і досі не повернулись.
Президент України Володимир Зеленський назвав «довгоочікуваною перемогою» рішення суду Амстердама у справі про «скіфське золото» та зазначив, що Україна також поверне під свій контроль Крим. Глава українського МЗС Дмитро Кулеба також привітав рішення Апеляційного суду Амстердама.
Підконтрольна Росії влада Криму відреагувала на рішення Апеляційного суду в Амстердамі, назвавши його «несправедливим та неправовим». Директор «Центрального музею Тавриди» у Сімферополі Андрій Мальгін сказав, що обурений цим рішенням, і кримські музейники мають намір його оскаржити.
Голова Слідкому Росії Олександр Бастрикін доручив організувати перевірку за фактом «неповернення культурних цінностей» через перемогу України в нідерландському суді.