СЕВАСТОПОЛЬ – За останньінформацією, із Севастополя, населення якого за офіційними даними перевищує 550 тисяч осіб, Росія вже мобілізувала на війну з Україною одну тисячу чоловіків. Тобто приблизно двох із кожної тисячі населення. По суті, мізер у межах великого міста. Насправді зараз на вулицях можна побачити набагато менше представників сильної половини людства, ніж до 21 вересня, коли російський президент Володимир Путін оголосив про «часткову» мобілізацію в Росії. Не те щоб чоловіків на вулиці зовсім немає, але якось все ж таки поменшало.
Кого і як «забривають» у Севастополі
Що відбувається в «найпатріотичнішому у світі місті»? У місцевих спільнотах соцмережі «ВКонтакте» запевняють, що багато севастопольців йдуть у військкомати добровільно, без повісток. І навіть стоять там у чергах.
Біля одного з військкоматів, що на вулиці Пролетарській, мені довелося побувати днями. Черг не побачив, а п'ятеро похмурих хлопців із сумками та поліетиленовими пакетами в руках біля будівлі стояли, а також їхні родичі, серед яких двоє дітей. Не всі мобілізовані, мабуть, встигли завести потомство.
За повідомленнями російської влади міста, набирають військовослужбовців запасу, які мають дефіцитні через втрати спеціальності. Це стрілки, розвідники, зв'язківці, артилеристи тощо.
Як це відбувається насправді, розповіли мої друзі та знайомі, кому довелося з цим зіткнутися.
«До нас о пів на шосту ранку зателефонували у двері, принесли повістку Сергієві, – розповідає Наталя Петрівна із сусіднього будинку. – А він тільки два роки як строкову відслужив у нашій бригаді морської піхоти в Козачій. Тільки на ноги почав ставати, наречена в нього з'явилася. Тепер, мабуть, знову морпіхом буде. Я так боюся за нього!».
Синові бухгалтера фірми, що в сусідньому з нами офісі, зателефонували з військкомату і сказали прибути «для уточнення» даних. Йому 34 роки. Розповнілий наразі сержант запасу Віктор служив до російської анексії Криму в мотострілецьких військах. У нього невеликий кіоск на ринку 5-го кілометра. Одружений, двоє дітей.
«Вони лякали його по телефону кримінальною відповідальністю, якщо не з'явиться. Він так не хотів, але все одно пішов до військкомату», – ділиться зі мною подробицями його мати, бухгалтер Олена.
Хочеться сказати їй, що навіть у разі неявки за повісткою передбачено лише адміністративну відповідальність і штраф, а так звані «путінські поправки» до Кримінального кодексу Росії стосуються лише військовослужбовців, але я делікатно мовчу. Навіщо ятрити рану, якщо нічого вже не зробити? Віктор сам пішов туди, зрештою. Дорослий мужик, уже має вміти орієнтуватися у ситуації. А те, що в нього серце трохи поболює, так на те медкомісія є. Чи немає її?
Ось російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв стверджує, що медкомісія при мобілізації не проводиться, оскільки це не первинний призов.
«Вважається, що людина придатна, якщо стоїть у запасі, або звільнена в запас. Безперечно, якщо людина зараз має інвалідність чи підтверджені захворювання, що не дозволяють нести службу – їй не місце в армії. Він має про це сказати у військкоматі, пред'явити довідки, або вимагати проходження медкомісії», – пояснив Развожаєв.
Є й ті, хто на ура підтримує мобілізацію близьких родичів. Бравий військовий пенсіонер Анатолій Євгенович з ентузіазмом розповідає, що його син Євген за повісткою вирушив «бити хохлів». «Моє виховання! Справжній патріот Росії! Пишаюся!» – каже він.
Сам підполковник запасу більшу частину служби просидів у штабі однієї з російських військових частин у Севастополі і не те, що пороху не нюхав, а важче за кулькову ручку в руках не тримав. Його син потрапить на війну, але штабний вояка, що не відлипає від телевізора днями, цьому тільки радий.
Your browser doesn’t support HTML5
Як севастопольські чоловіки рятуються від мобілізації
Втім, далеко не всі севастопольські чоловіки палко бажають потрапити до лав російської армії за мобілізацією та всіма правдами й неправдами намагаються її уникнути. Способи дуже різні.
Далеко не всі севастопольські чоловіки палко бажають потрапити до лав російської армії за мобілізацією
«Я всіх своїх співробітників-чоловіків відправив у відпустку з 21 вересня, – пояснює мені мій давній друг Ігор, власник невеликої фірми. – Всі вони можуть працювати дистанційно і де в цей момент перебуватимуть, мене не хвилює. Натомість, якщо на підприємство прийдуть із повістками – у мене все чисто. Не хочу брати на себе відповідальність за долі хлопців, хай самі вирішують цю проблему.
Ще про одного вимушеного «дистанційника» розповідає сусідка по під'їзду, пенсіонерка Марія Федорівна: «Онук мій уже в Грузії. Вирвався, слава Богу. Ми всією родиною порадилися, і він поїхав першого ж дня. Добирався через Вірменію з російським паспортом, а вже до Грузії – з українським біометричним. Він програміст, тож може і звідти працювати. А Олена, дружина його, згодом до нього виїде».
Але не всі мають можливість виїхати за кордон – потрібні чималі гроші на переїзд, проживання та харчування. І «дистанційка» можлива для дуже небагатьох спеціальностей. Однак є й інші ефективні способи знизити ймовірність отримання повістки. Серед яких – не жити за місцем реєстрації.
Знаю про багато випадків, коли чоловіки переїжджають до батьків дружини, на дачі чи навіть на орендовані квартири
Я знаю про багато випадків, коли чоловіки переїжджають до батьків дружини, на дачі чи навіть на орендовані квартири, аби не почути нічний дзвінок у двері представника військкомату.
Зауважив, що сусідка Вікторія почала сама вигулювати величезного ротвейлера, причому навіть у дощ. Раніше цим займався лише її чоловік Володя, а тендітна жінка стверджувала, що сама не втримає на повідку м'язистого пса. Де зараз господар собаки – не знаю, але корінному севастопольцю набагато простіше знайти укриття від «мобілізаторів».
А сам я з роботи звільнився за сімейними обставинами і переїхав до тестя на дачу. Годую його курочок, доглядаю сад-город. І помічаю, що чоловіків-дачників довкола досить багато, а ворота з хвіртками у всіх замкнені. Справді: не вирушати ж на війну проти українського народу, з яким ми були разом до 2014 року.
Юрій Федулов, кримський журналіст, з метою безпеки ім'я та прізвище змінено
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.