«Міфи ‒ продукт будь-якої імперії». Експерти ‒ про ідею заснувати день «звільнення Криму від України»

Обраний від Криму член комітету Ради Федерації Росії з міжнародних справ Сергій Цеков, який керував у 1994-1995 роках Верховною Радою АРК, запропонував призначити 27 лютого «днем звільнення Криму від української окупації».

Сергій Цеков сказав у коментарі російському РИА «Новости», що має намір ініціювати внесення цієї дати до списку пам'ятних дат Криму. На його думку, «Крим фактично був окупований Україною з 1954 року, коли незаконно був переданий до складу УРСР».

Він зазначив, що має намір звернутися з цією ініціативою в російський парламент Криму.

Сергій Цеков

Кримський проросійський політик Сергій Шувайников розповів Крим.Реалії, що підтримує ініціативу Сергія Цекова.

«Вважаю, що цю ініціативу треба реалізувати практично вже цього року. Я розмовляв із Сергієм Цековим і запропонував своє формулювання: «27 лютого ‒ День звільнення від української анексії». Це буде точніше з точки зору міжнародного права. У 1991 році, коли розвалили Радянський Союз, Автономна Республіка Крим мала всі права за радянськими законами визначити статус країни перебування. Найзакономірніше, чого хотіли кримчани, залишитися у складі Росії, яка була в той період правонаступницею СРСР. Але Україна та її керівництво не дозволили їм цього зробити, вони нахабно «прихватизували» півострів, фактично та юридично вчинивши акт анексії, і прирекли російський народ Криму на багаторічну боротьбу за відновлення історичної справедливості. Через двадцять три роки жителі Криму, використавши своє право, провели демократичний референдум і підтвердили своє багаторічне бажання бути у складі Росії», ‒ поділився своєю думкою політик.

Довідка: 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум про незалежність України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. На референдум було винесене питання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» з двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую». За підсумками референдуму 90,32% учасників відповіли: «Так, підтверджую». Загалом у голосуванні взяли участь 31891742 осіб ‒ 84,18% населення України. Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Києві, Автономній Республіці Крим та Севастополі. У Криму сказали «так» незалежності Української держави 54,19% виборців, тоді ж у Севастополі показник був вищий ‒ 57,07%.

Архівні фото. Референдум за незалежність України 1 грудня 1991 року

За словами Сергія Шувайникова, він вірить, що ця «святкова дата» з'явиться в Криму.

«Всі звинувачення, що Росія «окупувала», «анексувала» Крим, не витримують жодної критики. Російські війська, серед них і спецназ, перебували у місцях постійної дислокації на базах російського Чорноморського флоту. У критичний момент, коли в Криму екстремістські та націоналістичні сили намагалися повалити легітимну кримську владу, вони прийшли на допомогу своїм російським співвітчизникам, щоб не допустити кровопролитного міжнаціонального конфлікту. Їх присутність допомогла кримській владі легітимно працювати й ухвалювати рішення відповідно до норм міжнародного права. Народ вимагав референдуму ‒ ми його затвердили. Народ ухвалив рішення ‒ ми, депутати, його підтримали. І Росія підтримала рішення народу Криму. Ось так, демократичним і законним шляхом, ми позбулися української анексії і мирно повернулися в Росію. [Україна, низка країн Заходу, міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії ‒ ред.] Вірю, що така святкова дата в Криму обов'язково буде», ‒ зазначив політик.

Сергій Шувайников

Протилежну думку про події 2014 року висловив Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.

«Пропозиція Цекова лише підтверджує те, що «мирному» псевдореферендуму в 2014 році передувала потужна військова інтервенція з боку Росії до Криму. Чорноморський флот, що незаконно базується в Севастополі, був посилений величезною кількістю нових військових підрозділів. Звичайно, Путіну дуже хотілося, щоб Верховна рада АРК звернулася до нього з проханням «захистити росіян» і приєднати Крим до Росії. Однак виступ величезної кількості людей, які прийшли 26 лютого до Верховної Ради в Сімферополі за покликом Меджлісу, змусили Путіна діяти запасним варіантом. Не дочекавшись «запрошення», спецпідрозділи ГРУ та Чорноморський флот Росії напали на Україну в Криму, захопивши вранці 27 лютого головні адміністративні будівлі, Раду Міністрів та Верховну раду. Потім все відбувалося калейдоскопічно швидко. Захопили аеропорт, телебачення, військові підрозділи... Призначили та провели псевдореферендум. Повертаючись до питання, ще раз скажу: нехай затверджують свій день деокупації. Це буде красномовним підтвердженням військового захоплення Криму в лютому-березні 2014 року», ‒ зазначив у коментарі Ільмі Умеров.

Ільмі Умеров

Кримськотатарський активіст Заїр Смедля висловив Крим.Реалії думку, що ініціатива Сергія Цекова має політичний підтекст напередодні чергових виборів, які відбудуться у Росії та анексованому Криму.

«Я не здивуюся, якщо буде ухвалене й таке рішення, просто, для того, щоб показати, що хтось там щось робить, використовуються різні технології, найдешевша з яких, ухвалення чергового свята й пам'ятної дати або встановлення пам'ятників, завдяки чому з'являється можливість привласнення частини коштів. За всієї хайповості, як зараз модно говорити, цієї ідеї, вигода для її ініціаторів очевидна, навіть, якщо не матеріальна, то, у всякому разі, завдяки їй знову згадуватимуть її авторів, а це напередодні чергових виборів (вибори до Держдуми Росії у вересні 2021 року ‒ КР), ой, як їм потрібно! Виходячи з їхньої логіки, визнаючи часовий відрізок з 1954 року до 2014 періодом перебування в українській окупації, парламентаріям необхідно буде визнати тих, хто перебував на державній службі України, колаборантами й ініціювати їх притягнення до кримінальної відповідальності, особливо осіб, які мають перший ранг державного службовця України та урядові нагороди України», ‒ сказав Заїр Смедля.

Заїр Смедля

Експерт у галузі міжнародного права Борис Бабін вважає, що московських кураторів Цекова не зацікавить його ініціатива.

«Заяви пана Цекова у 2021 році не особливо відрізняються від його ж риторики тридцятирічної давнини. Вони, м'яко кажучи, співвідносяться лише з його стійким світовідчуттям, а не з навколишньою дійсністю. Примітно, що навіть окупанти визначили «за минулі заслуги» Сергію Цекову, з урахуванням його цих властивостей, «сенаторську посаду», яка в реаліях російського «парламентаризму» є порожнім місцем, хоч і високооплачуваним. Тому нинішнє загострення віртуального «спротиву Україні» особисто пана сенатора, навряд чи зацікавить його керівництво. Тим більше, що 27 лютого російська «повзуча окупація» Криму вийшла на вулиці міст і сіл півострова у вигляді озброєних солдатів. І, як вірно вирішив з цього приводу Європейський суд з прав людини, саме з цього дня Росія несе відповідальність за похмурі події, що відбуваються на півострові. Та й святкувати на півострові сьогодні, очевидно, нічого ‒ не тільки населенню, але й колонізаторам», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії експерт.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков зазначає, що ініціатива Сергія Цекова з приводу чергової «пам'ятної дати» ‒ це черговий міф для прихильників «русского міра».

«Такі, як Цеков і компанія, лише час від часу фокусують криві дзеркала «русского міра». Звичайна практика для російської політики. Аналогічна політика була і в СРСР. Там теж засновували День визволення Афганістану, День добровільного приєднання Прибалтики тощо. Міфи ‒ продукт будь-якої імперії й орієнтовані, перш за все, на внутрішній ринок», ‒ зазначив активіст.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію Криму. Своїм указом він доручив створити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні установчого саміту «Кримської платформи».

Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року ‒ до 30-річної річниці незалежності України.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.