Рада Європейського союзу розширила санкційний список осіб і організацій, які причетні до будівництва Керченського мосту. До нього увійшли двоє росіян і чотири підприємства – російські та кримські. Хто ж саме поповнив санкційний список? «Чорний список» для них – це більше фінансовий чи психологічний тиск?
Будівництво Керченського мосту в ЄС вважають кроком до насильницької інтеграції анексованого Криму і порушенням Росією територіальної цілісності України. Через це у 2018 році Євросоюз запровадив санкції щодо шести російських компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту. У 2020 році список розширили.
«Рада ЄС ухвалила рішення внести в санкційний список чотири підприємства і дві фізичні особи, тому що вони підривають або погрожують територіальній цілісності та незалежності України. Внесення їх у санкційний список – це висвітлення їхньої ролі в будівництві Керченського мосту і залізничного сполучення, яке з’єднує Росію з незаконно анексованою територією України через Керченську протоку», – заявив речник Єврокомісії з питань закордонних справ і політики безпеки Петер Стано.
Петер Стано, речник Єврокомісії з питань закордонних справ і політики безпеки
Росія почала будувати Керченський міст у 2016 році. Через два роки відкрили автомобільну частину, а торік – запустила залізничне сполучення мостом. Генпідрядником будівництва призначили компанію «Стройгазмонтаж-Мост», вона належить другові дитинства президента Росії Володимира Путіна Аркадієві Ротенбергу і є дочірнім підприємством «Стройгазмонтажу». Ротенберг раніше заявляв, що мостом його просив зайнятися президент Росії. І він запевнив Путіна, що міст – важливіший за санкції.
«Мої розмови на цю тему почалися ще з Аркадієм Романовичем Ротенбергом, коли я йому поставив декілька питань таких, ніби нескромних. Але, тим не менше, повинен був це спитати. Кажу: «В тебе є якась власність за кордоном, нерухомість, якісь там активи?». Каже: «Ну я ж бізнесом займаюсь, є дещо». Я кажу: «Ти знаєш, ти можеш усе це втратити». Відповідь була дуже хорошою. Він каже: «Нехай подавляться, те, що ви нам доручаєте, набагато важливіше від цих «шалабушок», – розповідав Володимир Путін навесні 2020 року в ефірі телеканалу «Россия 24» про те, як запропонував Аркадієві Ротенбергу реалізовувати проєкт будівництва Керченського мосту.
Володимир Путін і Аркадій Ротенберг, Керч, 15 травня 2018 року
Компанії Ротенберга будували й залізничні підходи до мосту, бо конкурс на ці роботи двічі зривався – не було охочих. За будівництво Ротенберг отримав почесне російське звання «Герой праці».
Володимир Путін нагороджує Аркадія Ротенберга почесним званням «Герой праці»
Увесь проєкт будівництва, разом із підходами, коштував майже п'ять мільярдів доларів. Керченський міст, найімовірніше, принесе нульовий прибуток – так заявив у 2019 році виданню Forbes Володимир Власов, гендиректор субпідрядника будівництва, підприємства «Мостотрест». «Буде добре, якщо генпідрядник «Стройгазмонтаж» не буде в мінусі», – наводив тоді слова Власова Forbes.
Керч, будівництво мосту, грудень 2017 року
Компанії, засновані Ротенбергом, уже два роки перебувають під санкціями ЄС – «Стройгазмонтаж», його дочірня компанія «Стройгазмонтаж-Мост» і «Мостотрест».
Гендиректор «Мостотресту» Володимир Власов також говорив в інтерв’ю Forbes, що санкції, безумовно, вдарили по компанії.
Будівництво Керченського мосту
Віктор Карвацький, головний виконавчий директор українського аналітичного центру «ADASTRA», вважає, що російські компанії зазнають втрат через санкції, але їм дають заробити на інших проєктах.
«Санкції справді діють – чи це Ротенберг, чи це Пригожин, чи будь-хто інший, хто входить у найближче коло путінського оточення, чи в принципі будь-яка російська велика компанія, яка потрапила в санкційний список і зазнала їхнього впливу. Не можна заперечувати, що ці дві компанії Ротенберга зазнали певних втрат. І вони навіть, на мою думку, могли в мінус або в нуль будувати ці мости. Тому ще це не те, де вони отримують прибутки, це більше така от дипломатія символів, більше внутрішні «скрєпи» для них. Але крім цього, є дуже великий світ Російської Федерації, понад 80 суб’єктів федерації, велика кількість регіонів, мільйон тендерів, багато галузей, у яких російська влада як інститут може їм компенсувати ці витрати», – вважає Віктор Карвацький.
Керівник аналітичного центру «ADASTRA» Віктор Карвацький
Російський економіст, експерт Московського центру Карнегі Андрій Мовчан не вірить у дієвість санкцій. На його думку, європейська санкційна політика не змінить глобально ситуацію в Росії.
«Санкції взагалі історично доводять свою неефективність. Це радше вираження ставлення, аніж спроба щось змінити. Тому говорити про ефективність санкцій у принципі не доводиться, окрім санкцій останнього рівня, санкцій останньої надії, наприклад, ембарго на експорт нафти, як це було в Ірані, повної економічної блокади і так далі. І, тим не менше, навіть із такими санкціями ви, мабуть, бачите, що навіть в Ірані режим не змінився і позиція цього режиму не змінилась», – вважає Андрій Мовчан.
Російський економіст Андрій Мовчан
Хто ж ці нові фігуранти санкційного списку? Персональні санкції запроваджені проти Олександра Ганова, гендиректора компанії «Гранд Сервіс Експрес», поїзди якої курсують до Криму, і проти Леоніда Риженькіна, заступника директора компанії «Стройгазмонтаж» – він керував проєктом будівництва мосту.
Олександр Ганов – виходець із банківської сфери, він – колишній топменеджер «Сбербанку». Встиг побувати керівником міністерства інвестицій в уряді Московської області, першим віцепрем’єром в уряді Воронезької області та віцегубернатором Тамбовської області. Як керівник компанії відеоінтерв’ю дає нечасто. Ось як він розповідав, як обладнані потяги до Криму.
«Оснащені ці вагони за найсучаснішими вимогами, в кожному з них є місця для маломобільних пасажирів, є кондиціонери, біотуалети й так далі», – розповідав Ганов російським ЗМІ.
Гендиректор «Гранд Сервіс Експрес» Олександр Ганов
Леонід Риженькін від початку керував будівництвом мосту від компанії «Стройгазмонтаж». Часто коментував ЗМІ усі технологічні моменти будівництва. Навесні цього року Риженькіна нагородили російським орденом «За заслуги перед Вітчизною».
«Щиро вдячний нашій країні та вам, що дали мені таку можливість узяти участь у цьому грандіозному будівництві», – казав Риженькін на нагородженні.
Заступник директора компанії «Стройгазмонтаж» Леонід Риженькін
У санкційному списку тепер також «Ленпромтранспроєкт», «Дирекція будівництва залізниці Беркакіт – Томмот – Якутськ», «Кримська залізниця», «Кримська перша страхова компанія».
У всіх цих компаній журналісти Крим.Реалії попросили коментарі, відповіді на момент виходу програми так і не отримали.
Російському виданню «РБК» гендиректор «Ленпромтранспроєкту» розповів, що компанія не постраждає від санкцій, але згадував, що вона реалізувала чимало проєктів на території Європи.
«Нашому колективу, безумовно, шкода, що найближчим часом не буде можливості повторити свій успішний досвід ведення проєктної діяльності на території країн ЄС», – сказав гендиректор АТ «Ленпромтранспроєкт» Ростислав Шкурко.
У пресслужбі «Кримської залізниці» виданню «РБК» сказали, що санкції на них не вплинуть, бо їхня діяльність пов’язана тільки з Кримом.
Пресслужба «Гранд Сервіс Експрес» прокоментувала санкції проти свого керівника російській агенції «Интерфакс».
«Компанія «Гранд Сервіс Експрес» працює на території Російської Федерації, і персональні санкції іноземних держав щодо керівництва компанії не позначаються на діяльності перевізника», – заявили в пресслужбі.
Потяг із Росії до Криму, організатор перевезень – АТ «Гранд Сервіс Експрес»
Не коментували санкції «Дирекція з будівництва залізниці Беркакіт – Томмот – Якутськ» (це технічний замовник будівництва залізничних підходів) і «Кримська перша страхова компанія» – вона страхувала будівництво.
Персональні санкції запровадили проти тих осіб, які не впливають на політику, вважає російський економіст Андрій Мовчан.
«Є дуже чіткий сигнал на високому рівні розвинених країн: у зв’язку з неефективністю санкцій головне завдання санкцій – це не завдавати шкоди тим, хто їх запроваджує, і аж ніяк не заклик до зміни політики тих, проти кого ці санкції. Тому виникають такі беззубі персональні санкції проти не перших осіб держави, людей не дуже важливих і тих, кому це не дуже важливо самим», – каже Андрій Мовчан.
Російська монета з зображенням Керченського мосту, 2019 рік
Натомість фінансові аналітики агентства Bloomberg підрахували, що кримські санкції коштували російській економіці 6 відсотків від ВВП із 2014 року, а це мільярди доларів втрат.
Нинішнє розширення санкційного списку в першу чергу має не фінансовий, а психологічний вплив, переконаний директор київського аналітичного центру Віктор Карвацький.
«У першу чергу це психологічний індикатор у тому, що оці популярні тези про те, що, наприклад, Захід втомився від України, або про те, що наша риторика не діє, або про те, що Крим нікому не потрібен, – це все залишається обіч, і це психологічний індикатор того, що консенсус стосовно Криму є і санкції стоять на порядку денному і жодна з чинних країн ЄС не порушує питання про їхнє скасування чи саботаж», – вважає Віктор Карвацький.
Наразі Європейський союз застосовує санкції проти 177 осіб і 48 організацій через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.
Керченський міст
Автодорожню частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше відкрився рух вантажного транспорту.
У грудні 2019 року президент Росії Володимир Путін запустив рух пасажирських поїздів мостом.
Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України до анексованого Криму Керченським мостом.
МЗС України висловило рішучий протест через запуск руху залізничною частиною Керченського мосту. А представництво президента України в Автономній Республіці Крим заявило про протиправність запуску цього залізничного сполучення.
Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо компанії Grand Service Express, яка здійснює залізничні пасажирські перевезення Керченським мостом.
П'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що незаконне будівництво Керченського мосту в анексованому Росією Криму є черговим свідченням зневаги до міжнародного права з боку Кремля. Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту в 2014 році – після анексії Криму.