В українському уряді обговорюється запровадження кримінальної відповідальності за добровільне отримання російського паспорта на тимчасово окупованій Росією території України. Про це у своєму телеграмі повідомила український віцепрем'єр, голова Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

Обговорення відбулось на закритій міжвідомчій нараді 22 липня, і дискусії ще попереду, але «напрямок визначено»: «Питання не стільки юридичне, скільки політичне. З одного боку, паспорт окупанта допомагає простій людині вижити у тимчасовій окупації. З іншого боку, як пояснити це нашим громадянам, які стоять на смерть за всіх нас на передовій? У тому числі, за те, щоб на нашій землі ніколи не було російських паспортів», – написала Ірина Верещук.

Віцепрем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук

«На червоному російському паспорті багато української крові – військових та цивільних, жінок і дітей», – пояснила український віцепрем'єр необхідність запровадження такої відповідальності.

Чи змінюється державний підхід?

Українська держава визначила своє ставлення до російських паспортів, виданих на окупованих територіях України, ще 2014 року, коли Росія розпочала активну паспортизацію жителів захопленого Криму.

У квітні 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», який є дійсним і сьогодні. Дев'ята стаття цього закону говорить про те, що документи, видані органами влади, які працюють всупереч законам України, не створюють правові наслідки. У 2021 році як виняток у законі було зазначено документи, що підтверджують факти народження, смерті, одруження або його розриву, якщо вони додаються до заяви про українську державну реєстрацію цих подій.

На початок повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році біля лінії розмежування з ОРДЛО та адміністративного кордону з Кримом було налагоджено роботу українських Центрів надання адміністративних послуг, де громадяни України, які живуть в окупації, могли оформити українські документи, здійснити акти реєстрації та отримати різні державні послуги. На пресконференції в грудні 2021 року Ірина Верещук говорила про «людиноцентричність» політики її міністерства. Дещо раніше в ефірі Крим.Реалії – про те, що Україна не визнає документи, видані російською владою в Криму, і лише для реєстрації актів цивільного стану може бути розроблена спеціальна процедура.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого та окупації ще більших територій України Росія розпочала нову хвилю примусової паспортизації на захоплених територіях. 25 травня президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дає право спрощеного набуття російського громадянства жителям окупованих територій Херсонської та Запорізької областей України, за процедурою, запровадженою раніше для мешканців Донецької та Луганської областей. 11 липня Путін видав указ, яким спрощена процедура набуття російського громадянства може застосовуватися вже до жителів усієї України.

В українському МЗС назвали цей указ юридично нікчемним, у Євросоюзі також попередили, що визнавати «паспорти, видані в рамках агресивної війни Росії проти України», не будуть.

Після того, як Ірина Верещук озвучила ідею запровадження кримінальної відповідальності за отримання російського паспорта, українські правозахисники виступили із заявою, де вказали на очевидні протиріччя між актуальною позицією МЗС та візією голови Мінреінтеграції.

«Встановлення кримінальної відповідальності за отримання паспортного документа країни-агресора створює правові наслідки видачі такого документа – притягнення до відповідальності людини, яка його отримала», – йдеться у спільному зверненні 10 правозахисних організацій. Там же закликають вести виважену комунікацію з жителями тимчасово окупованих територій та узгодити публічну позицію різних українських міністерств.

Кому приготуватися?

У процесі підготовки матеріалу про рекомендації з евакуації з Херсонської області Крим.Реалії зверталися до Ірини Верещук з питаннями щодо державної політики стосовно документів, що видаються на територіях України, окупованих з 24 лютого 2022 року. Зокрема, одне з питань, спрямованих віцепрем'єру 23 червня, було сформульоване так: чи визнає Україна документи, видані окупаційними адміністраціями, зокрема паспорти? Чи буде тут застосовано ті самі принципи, що й до 24 лютого 2022 року? Чи передбачено відповідальність за отримання таких паспортів? Ірина Верещук висловила готовність відповісти на запитання, але згодом комунікація перервалася.

Ми надсилаємо наші питання знову, в тому числі в інформаційному запиті. І опублікуємо відповіді, щойно їх отримаємо.

Про те, як саме буде виписано в українському законодавстві нову норму, інформації немає, як і проєкту обговорюваного закону в публічній площині. А питання – вже є, вони надходять і до нашої редакції.

«Вже давно, на різних рівнях влади, було заявлено, що документи, видані Росією в Криму, незаконні, нікчемні і не мають жодної сили», – пише читач із Джанкоя, який попросив з метою безпеки не вказувати його ім'я. – «Ніхто нікого не питав у 2014 році: всіх просто «обілетили» цими паспортами. Хто мав нагоду – ті виїхали, а хто не міг кинути старих, нерухомість – їм куди було виїжджати, в степ? Досі, через 8 років, кримські переселенці поневіряються по квартирах, держава так і не допомогла тим, хто не залишився в окупації та виїхав на материк», – пише читач, який називає ініціативу Мінреінтеграції «шкідництвом».

Окупований Крим. Жінка тримає український і російський паспорти біля офісу Федеральної міграційної служби Росії, де вона отримала російський паспорт від окупаційної влади. Сімферополь 7 квітня 2014 року

Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи, куди також надходить безліч питань про можливу відповідальність за отримання російських паспортів, звертає увагу на те, що поки що незрозуміло, як у Мінреінтеграції бачать визначення «добровільності» отримання такого паспорта в окупації.

«Ми знаємо, що люди, які там перебувають, навіть щоб отримати гуманітарну допомогу, щоб не померти від голоду, нагодувати дітей, повинні брати ці так звані російські паспорти. Тут немає жодної добровільності. Навіть якщо ми говоримо про колаборантів, це також потребує розслідування та доказової бази», – каже правозахисниця.

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник

Також голова Кримської правозахисної групи закликає до більш обережної комунікації з жителями окупованих територій, і давати подібним ініціативам найповніші пояснення.

«Це заяви, які, на мій погляд, зараз неприпустимо робити з огляду на те, що тисячі наших громадян перебувають в окупації та вимагають допомоги і захисту, а не звинувачень та криміналізації дій, які ми навіть не можемо розслідувати», – каже Скрипник.

Юристка Української Гельсінської групи з прав людини Юлія Лісова каже, що зворотної сили такий закон у разі ухвалення не повинен мати. Але якщо злочинним розцінюватиметься сам факт отримання такого паспорта, а не «володіння» ним, що робить порушення не разовим, а тривалим. Також юристка припускає, що реалізація такої норми може на практиці виявитися неефективною.

«Йдеться про тисячі людей (які можуть опинитися під розслідуванням, – ред.). І тут постає практичне питання. Уявіть, яке навантаження на правоохоронну та судову систему навалиться разом із тисячами кримінальних справ. Наразі вони на межі своїх можливостей розслідують воєнні злочини», – каже Лісова.

Юристка Української Гельсінської групи з прав людини Юлія Лісова

Ще одним ризиком запровадження відповідальності за отримання російських паспортів в окупації правозахисники вважають дисгармонізацію українського законодавства з нормами міжнародного права, під захистом якого кримчани також перебувають: «Тут є ризик появи суперечності з міжнародними нормами, які однозначно говорять про те, що примусова паспортизація – це злочинні дії Росії».

Не перекладати відповідальність за паспортизацію на жителів окупованих територій закликає юристка Юлія Лісова.

«Примусова зміна громадянського статусу є злочином, прописаним у статті 50 Женевської конвенції щодо захисту цивільного населення під час війни. Нести відповідальність мають ті, хто паспортизує, а не цивліьне населення», – сказала експертка в коментарі Крим.Реалії.

За даними Постійного представництва України при ООН на початок 2021 року, Росія з 2014 року видала у Криму 2,5 мільйони паспортів російського зразка. В ОРДЛО на той момент було роздано близько 400 тисяч паспортів.

Зведених даних про кількість російських паспортів, виданих на території України з 24 лютого 2022 року, у вільному доступі наразі немає. Проте повідомлення про проведення примусової паспортизації з'являються регулярно. Так, 23 липня перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський опублікував у телеграмі «постанову» окупаційної військово-цивільної адміністрації Херсона за підписом колишнього народного депутата України Володимира Сальдо (який отримав російський паспорт в окупованому Херсоні одним із перших), в якому йдеться, що для подальшого ведення підприємницької діяльності жителям Херсонської області необхідний «документ, що засвідчує особу громадянина РФ».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.