Російська влада повідомляє про загибель 15 людей в Єйську Краснодарського краю і двох – в Іркутську (східний Сибір) внаслідок падіння російських військових винищувачів на житлові будинки. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російська авіація регулярно не долітає до кінцевої мети, падаючи, зокрема, і на житлові будинки. Небо над анексованим Кримом Росія також використовує для війни з Україною. Яку загрозу це несе Кримському півострову і чи можливе там повторення авіакатастроф, як у Єйську та Іркутську, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну на рахунку Росії – щонайменше десяток відомих випадків втрати військової авіації, не пов'язаної з бойовими діями. Російська військова авіація падає, зокрема, на житлові будинки.
24 лютого в районі Воронежа впав російський військово-транспортний літак Ан-26, у квітні в Ленінградській області постраждав МІГ-31, у червні в Білгородській та Ростовській областях впали Су-25, а під Рязанню – Іл-76. Падіння літаків Су-34 та Су-25 зафіксовано на початку жовтня в Ростовській області. Багато з цих випадків призводять до загибелі людей та руйнувань.
«Кружляли весь день над будинками»
У Єйську внаслідок падіння російського винищувача 17 жовтня спалахнула дев'ятиповерхівка. За повідомленнями російських ЗМІ, люди вистрибували з вікон, щоб урятуватися. Крім 15 загиблих місцевих жителів 43 отримали різні травми, повідомляє російська влада.
Пожежа в житловому будинку, на який впав військовий літак Су-34, Єйськ, Росія
Офіційною причиною катастрофи Су-34 у Єйську названо попадання птахів у двигун під час зльоту.
Ще один житловий будинок постраждав 23 жовтня в Іркутську. На нього також упав російський винищувач. Цього разу серед загиблих названо лише військових – два пілоти повітряного судна. Вони нібито знепритомніли за штурвалом внаслідок «залишку азоту в кисневих балонах», що й призвело до катастрофи, заявила російська влада та підконтрольні їм ЗМІ.
Про загибель цивільних у цьому місті російська влада не повідомляє. Чиновники стверджують, що місцеві жителі не постраждали, оскільки на момент катастрофи їх не було вдома.
Катастрофа Су-30 в Іркутську, Росія
Звичайний гул став гучнішим, посилився різко і пролунав різкий вибухОчевидці
Але самі мешканці постраждалого будинку це заперечують. Вони розповіли проєкту російської служби Радіо Свобода Сибирь.Реалии, що їм вдалося вискочити на вулицю в останній момент. Перед крахом винищувачі «кружляли весь день над будинками», — розповідають місцеві жителі.
«Звичайний гул став гучнішим, посилився різко і пролунав різкий вибух», – так вони описують останні миті перед катастрофою.
Гуркіт російських винищувачів над Кримом
Про подібний гуркіт військової авіації Росії над своїми будинками та громадськими місцями повідомляють і жителі Криму. Небо над півостровом, нагадаємо, з 24 лютого закрите для цивільної авіації та використовується Росією для війни з Україною.
Російська військова авіація присутня в небі над Кримом і вдень, і вночі, кажуть жителі півострова. Через це дехто їде.
Ілюстраційне фото
Небо постійно патрулюється. Це спочатку може лякати, але насправді літають завжди, навіть у тихий спокійний часНаталя Андреєва
«Небо постійно патрулюється. Це спочатку може лякати, але насправді літають завжди, навіть у тихий спокійний час. Нині ще патрулюють. Тож у плані того, що сюди хтось «підбереться» з води чи суші, дуже малоймовірно. Я не знаю, що має статися. Я тут поки що залишаюся – тобто багато хто переїжджає, правда. І друзі у мене їдуть. Але мені спокійно. Стане неспокійно – я з дітьми тут живу – теж, напевно, зберуся, але поки що передумов немає», – каже рієлтор Наталія Андреєва.
Випадки падіння російських винищувачів фіксують у Криму. Поки що без таких трагічних наслідків, як у Єйську чи Іркутську.
У вересні російська влада повідомила про падіння Су-34 в районі Красноперекопська, а в жовтні – про загоряння військового літака під час посадки на аеродромі «Бельбек» під Севастополем.
Ілюстраційне фото
Місцеві ЗМІ писали, що палаючий літак викотився за межі аеродрому і зі схилу впав на пляж. В обох випадках пілоти встигли катапультуватися. Про постраждалих не повідомляли.
«Збіг обставин»
Враховуючи тенденції, ризики постраждати від російської авіації в Криму «можуть чекати на кожного», вважає військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express (спеціалізується на висвітленні питань військово-промислової політики, політики оборони та безпеки) Сергій Згурець.
Існує певна система, пов'язана з випадками падіння військової авіації РосіїСергій Згурець
«Існує певна система, пов'язана з випадками падіння військової авіації Росії. Катастрофи з російськими літаками говорять про інтегральний збіг обставин: ігнорування правил авіабезпеки, надмірне навантаження на пілотів і форсовані підходи до ремонту й модернізації літаків. Су-30 в Іркутську, як я розумію, проходив модернізацію та одразу після цього впав. Це говорить про досить складний ритм роботи на підприємстві з огляду на військові потреби», – пояснив він Крим.Реалії.
Сергій Згурець
За даними військового експерта, за вісім місяців повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила 11 військових літаків поза полем бою. Ця тенденція, на його думку, має шанси продовжитись.
Тенденція є. Чи зберігатиметься вона далі? Думаю, що такСергій Згурець
«Тенденція є. Чи зберігатиметься вона далі? Думаю, що так. Тому що, коли стається аварія чи катастрофа з такими літаками, має бути припинено їх експлуатацію до з'ясування причин. Стосовно Су-30 та Су-34 у Росії жодного призупинення польотів не було, що говорить про ігнорування норм авіаційної безпеки», – каже Сергій Згурець.
Українська розвідка повідомляла про масове переміщення російської авіації з Криму після ударів по аеродрому в Новофедорівці Сакського району та військовій базі у Гвардійському Сімферопольського району в серпні.
Військовий аеродром біля селища Новофедорівка поблизу Сак у Криму та знищена авіатехніка після вибухів 9 серпня. Супутниковий знімок Planet Labs, 10 серпня 2022 року
За інформацією інформагентства Reuters, удар по летовищу в Новофедорівці вивів з ладу більше ніж половину бойових літаків морської авіації Чорноморського флоту Росії.
Офіційно Росією ці дані не підтверджені. У Міноборони Росії не назвали втрат внаслідок удару по летовищу в Новофедорівці. Причиною того, що сталося, назвали «детонацію кількох авіаційних боєприпасів».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.