В анексованому Криму продовжують ховати російських військових, убитих під час повномасштабної війни Росії проти України. У регіоні регулярно з'являються нові труни. Але до широкого загалу доходять лише поодинокі повідомлення про похорон. Скільки їх насправді, з'ясовують Крим.Реалії.
Редакція досліджує російські військові втрати у Криму від початку повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. Ця інформація, як правило, прихована або це дуже лаконічні дані без уточнень усіх обставин. Втім, Крим.Реалії продовжують стежити за втратами російської армії та верифікувати їх.
Машина зі знаком «Вантаж 200». Ілюстративне фото
У січні на Кримському півострові попрощалися з кількома військовослужбовцями російської армії. Вони жили в різних регіонах і потрапили на службу за різних обставин. Але доля всіх однакова – їх було вбито, воюючи проти України.
Керченський залізничник
30 січня в Керчі попрощалися з 33-річним уродженцем міста, російським військовослужбовцем Олександром Фандюшиним, повідомив очільник місцевої російської адміністрації Святослав Брусаков.
Олександр Фандюшин
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він подався на фронт добровольцем. У цивільному житті військовослужбовець був залізничником, працював у Керченському локомотивному депо. Також працював на будівельних об'єктах, був енергетиком на російському космодромі «Східний».
Олександр Фандюшин
Керчанина вбито 6 січня в селі Роботине Запорізької області. Там уже тривалий час тривають активні бойові дії.
«Юпітер» з Алушти
У січні в Алушті відбулося прощання з ще з одним військовослужбовцем Росії – Едуардом Дуровим. За інформацією глави адміністрації Алушти Галини Огнєвої, Едуард Дуров народився в Сімферополі, але все життя прожив в Алушті.
Едуард Дуров
Після школи закінчив Алуштинське професійно-технічне торговельно-кулінарне училище, здобувши спеціальність кухаря. Потім пішов до армії, де служив у ВДВ. Після демобілізації працював у будівельних організаціях та охоронному підприємстві. Входив до складу козацького товариства «Казача сила». Співчуття щодо смерті Едуарда Дурова висловили казаки Чорноморського казачого війська. Про обставини смерті Едуарда Дурова ні російська влада, ні казаки не повідомляють. Крим.Реалії з'ясували, що 52-річний алуштинець служив у російській військовій частині № 49277 під позивним «Юпітер». Він зник безвісти у жовтні 2023 року. Його шукали через соцмережі.
Механік із Севастополя
Артем Щербашин
У Севастополі поховали 34-річного російського військовослужбовця Артема Щербашина. Він помер у Донецьку. Севастополець служив у російській армії механіком-водієм 255-го полку 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії ЗС РФ.
«Артем Ігорович героїчно загинув під час спеціальної військової операції (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР) на станції Мандрикине Петрівського району Донецька», – повідомив російський глава Севастополя Михайло Развожаєв. Що саме сталося на тій станції, не повідомляється. У травні 2023 року в районі залізниці в Донецьку фіксували удар ЗСУ по скупченню російських сил.
За даними російської влади Севастополя, Артем Щербашин родом із Волгодонська Ростовської області РФ. 1997 року його родина переїхала до Севастополя, де він закінчив школу №34. У місті він відвідував дитячу флотилію, де навчався військово-морської служби. Потім навчався у Севастопольській філії Академії водного транспорту імені Ушакова. Служив в армії. На його сторінці в соцмережі «Одноклассники» залишилося фото армійських буднів.
Російський військовослужбовець Артем Щербашин (у центрі) під час служби
Після звільнення в запас севастополець працював на різних підприємствах у місті. Коли російська влада восени 2022 року оголосила часткову мобілізацію до армії, повернувся на військову службу і вирушив воювати проти України. У Севастополі в нього залишилися дружина та син.
Сирота із Сак
У Саках місцева російська влада повідомила про загибель 20-річного військовослужбовця Росії Кирила Конакова. Його було вбито під Куп'янськом Харківської області. Останні кілька місяців під цим населеним пунктом тривають активні бої, оскільки Росія веде там наступ.
Російський військовослужбовець із Сак Кирило Конаков
«З глибоким болем у серці сприйняв звістку про героїчну загибель у зоні СВО (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР) нашого земляка Конакова Кирила Максимовича. Молодий хлопець не ухилявся, не петляв – як чоловік пішов служити», – повідомив глава російської адміністрації Олександр Овдієнко.
Кирило Конаков проходив строкову службу в армії РФ, коли вона розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну. Після закінчення служби він підписав контракт і подався воювати проти України як кадровий військовослужбовець. Російські ЗМІ пишуть, що Кирило Конаков був сиротою, виховувався в дитячому будинку Сак.
Кримський нафтовик
У січні в Саках був ще один похорон. Прощалися із 39-річним російським військовослужбовцем Валерієм Багметом. Він також помер під час бойових дій проти України.
Валерій Багмет
Валерій Багмет був випускником Сакської школи №4. Після російської анексії Криму поїхав на заробітки до Росії.
«Валерій Багмет переїхав до Ханти-Мансійського автономного округу за 3200 кілометрів від рідного міста. Там він працював оператором на Ваньєганському нафтовому родовищі», – пише російський Telegram-канал «Крымская платформа». 2022 року Валерія Багмета російська влада мобілізувала на війну проти України. Вбито його, за інформацією з відкритих джерел, 25 грудня 2023 року. Місце та обставини загибелі військовослужбовця не повідомляються.
Скільки трун у Криму?
Ця інформація – лише фрагмент масштабного похоронного процесу російських військових у Криму. Більшість випадків залишаються непублічними. Точного підрахунку кримських втрат Росії на війні немає.
За даними Представництва президента України в АРК, у Криму з початку великої війни Росії з Україною вже поховали щонайменше 600 військовослужбовців.
«У Криму поховали щонайменше 647 солдатів російської армії. 490 із них, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без висвітлення», – повідомили у відомстві.
Крим.Реалії вдалося встановити особи понад 500 російських військових із Криму та Севастополя, які загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російська сторона офіційно не публікує дані про своїх загиблих.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.