У Федеральній антимонопольній службі Росії запропонували підвищити ціну на газ для жителів анексованих Криму та Севастополя. Автори законопроекту хочуть вирішити проблему відставання тарифів на півострові від встановлених на півдні сусідньої Росії.
У документі не уточнюється, про які саме ціни на газ йдеться ‒ для промислових підприємств чи для населення. Громадські обговорення законопроекту, як очікується, відбудуться з 6 до 20 травня, а підвищення тарифів очікується з жовтня 2019 року. Востаннє газ для населення в Криму подорожчав 1 січня 2019 року.
Директор російського Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікін вважає, що загалом кримські тарифи вже й так наблизилися до економічно виправданої межі.
‒ Тариф на газ визначається Федеральною антимонопольною службою (Росії ‒ КР) і залежить від віддаленості місця, де його видобувають. В основному найнижчі тарифи в Західному Сибіру, і чим далі звідти, тим вони вищі. Якщо говорити про Крим, то з розбудовою енергетичної інфраструктури туди ‒ це й енергоміст, і електростанції, і газопровід ‒ система Південного федерального округу та півострова стала єдиною. Тому логічно, що й економічні умови мають бути однакові. ФАС хоче якраз зрівняти ці умови для жителів сусідніх регіонів, щоб вони були адекватні. Але всередині регіонів діє субсидування, і це не означає, що після того, як законопроект набуде чинності, тарифи для населення серйозно зростуть. По суті, сьогоднішні 4827 рублів за 1000 кубометрів уже досить висока величина. Наприклад, у Московській області це 5600 рублів.
Тим часом у російському Краснодарському краї з 1 січня 2019 року споживачі платять 6330 рублів за 1000 кубометрів. Сергій Пікін не вважає, що кримчанам треба готуватися до таких же рахунків за газ.
‒ Я думаю, що буде певний перерозподіл за типами споживачів, із деяким рухом у часі, не одномоментно. До того ж не треба забувати, що всі жителі Росії мають право на отримання субсидій у разі, якщо їхні витрати на оплату послуг ЖКГ перевищують певний відсоток сімейного бюджету.
Президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар зазначає, що вирівнювання тарифів «мало відбуватися не так швидко».
Тепер, коли, як відомо, «грошей немає, але ви тримайтеся» ‒ наповнювати федеральну скарбницю потрібно, тому всі мають бути в рівних умовах, серед інших і КримМихайло Гончар
– Був, умовно кажучи, пільговий період, коли дешевий газ був такою морквиною або цукеркою, якщо хочете. А тепер, коли, як відомо, «грошей немає, але ви тримайтеся» ‒ наповнювати федеральну скарбницю потрібно, тому всі мають бути в рівних умовах, серед інших і Крим. У принципі, цей хід прораховувався: рік тому якраз йшлося про те, що поетапно упродовж 5 років рівень тарифів на газ у Криму має вирости до рівня тарифів у Південному федеральному окрузі. Але зараз ми бачимо зміну підходу ‒ ні про які 5 років плавного переходу не йдеться. Швидше за все, коли буде ухвалений закон, дуже швидко все зрівняють. При цьому газ, який видобувається в Криму, йде на споживання населення, а з Росії газ йде на промислові потреби, для вироблення електроенергії на теплоелектростанціях у Севастополі та Сімферополі.
На думку Михайла Гончара, через 5 років кримчанам скажуть, що їм треба платити більше, ніж у Південному федеральному окрузі через специфіку розташування Криму.
‒ Після окупації (анексії Криму Росією ‒ КР) видобуток на шельфі в українській морській економічній зоні стагнує, розвивати його неможливо, тому що інвестиції були зроблені у 2012-2013 роках «Нафтогазом». В окупаційної влади такого ресурсу немає, «Газпром» боїться давати гроші, щоб не потрапити під санкції. Тому звідки взяти гроші? Треба здерти зі споживачів. Але якби були реалізовані українські плани, з шельфових родовищ видобувалося б від 5 до 8 мільярдів кубометрів газу. Питання ж не в тому, щоб мати гроші ‒ треба отримати обладнання, провести бурові роботи. В умовах санкцій складно отримати необхідні матеріали та складники. Все це зайві витрати, Крим стає занадто витратним для російської казни. Потрібно бути дуже наївним, щоб вважати, що при цьому буде збережений наявний рівень цін і тарифів.
Кримський публіцист Лариса Волошина звертає увагу на інший аспект так званого вирівнювання тарифів у Криму та сусідній Росії.
Підвищення цін підштовхне кримчан обирати нетутешніх у владу в надії на зміни ‒ але змін не будеЛариса Волошина
– Ось цей процес прив'язки Криму до Південного федерального округу розпочався дуже давно. Спершу Росія визначила півострів як окремий суб'єкт федерації, але поступово суб'єктність забрали. Кримські військові частини підкоряються ПФО, багато питань адміністрування вирішуються там. Зараз ми бачимо наступний етап ‒ це цінова прив'язка до певного округу. В цьому випадку ми бачимо, що це просто поглинання Криму, продовження поглинання півострова Південним федеральним округом зі столицею в Ростові-на-Дону. Тим часом нинішні керівники Криму ‒ Сергій Аксенов, Володимир Константинов ‒ ті люди, яких кримчанам завжди показують як колишніх, як українських чиновників. Коли кримчани невдоволені чимось, їм говорять: ну так усі ті ж і залишилися! Я думаю, що підвищення цін підштовхне кримчан обирати нетутешніх у владу в надії на зміни ‒ але змін не буде.
(Текст підготував Владислав Ленцев)