Антон Кориневич: «Ми реалізуємо політичну волю багатьох держав щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу над Росією»

Україна – країна, що воює за свою свободу. Цілодобово йдуть кровопролитні бої на всій величезній протяжності фронту – на Донецькому, Луганському і Херсонському напрямках вони особливо запеклі. За останні дні лише на Херсонщині звільнено понад 90 населених пунктів, в яких живе понад 12 тисяч осіб. Навіть у столиці, яку російський агресор не зміг взяти, у сотнях вузлових пунктів насторожилися доти та блокпости із залізобетонних блоків, мішків із піском, будівельних матеріалів.

На Хрещатику, на Володимирській будівлі захищені важкими фундаментними блоками, протитанковими їжаками. На Софійській площі відбувається фотовиставка «Полк «Азов» – ангели Маріуполя» про загиблих героїв. Пам'ятники Богдану Хмельницькому на Софійській та Княгині Ользі на Михайлівській площі, як і багато інших, закриті від російських бомб і ракет мішками з піском. На Михайлівській розгорнуто виставку ворожої розбитої важкої техніки. Повз іржаві рештки танків і БТР йде дівчина з песиком породи джек-рассел-тер'єр добре знайомого всім українцям біло-коричневого окрасу. Наче щойно зійшла з рекламного плаката прогуляти пса і знову стати на своє місце, попереджаючи українців: «Побачив розтяжку, міну чи гранату, снаряд – не підходь, повідом у ДСНС». Помітивши інтерес до песика, вона посміхається. «Патрон?» – питаю. «Ні, це його молодша сестра!» – відповідає вона і йде далі.

Україна воює, але тут, на Михайлівській, біля будівлі МЗС України, ми зустрілися з послом з особливих доручень, заслуженим юристом України Антоном Кориневичем, щоб поговорити не так про саму війну, як про те, що було до неї і що буде після неї.

– Антоне Олександровичу, ви, здається, довше за інших представників президента працювали на цій посаді, з липня 2019 до квітня 2022 року, і були переведені на нову роботу в терміновому порядку, тож не встигли підбити підсумки роботи з Кримом. Давайте зробимо це зараз. Які досягнення та напрацювання ви могли б наголосити у своїй роботі, що ще планували зробити, але, можливо, не відбулося?

– Я вважаю, що термін роботи – не основний показник, головне – її результати. Можна роками обіймати посаду і нічого не зробити. Я думаю, мені та всій нашій команді Представництва є чим пишатися. За нашою ініціативою або з участю Представництва було ухвалено низку критично важливих законів, які значно систематизували та поглибили наше законодавство. Це закони про права корінних народів України, про захист політв'язнів, низку указів президента щодо деокупації та реінтеграції Криму, а також Стратегія деокупації та реінтеграції Криму. До здобутків представництва, безсумнівно, належить і участь у створенні міжнародної «Кримської платформи», а також організація роботи її офісу на базі Представництва президента, де й зараз зосереджено багато міжнародних зв'язків і напрацювань.

Ми можемо констатувати, що в цей час відбулося значне посилення правомочності Представництва як органу державної влади, його ролі та місця в системі державних органів. Ми зміцнили представництво як інституцію. Ми максимально інтенсифікували роботу щодо розробки проблем деокупації та реінтеграції Криму. Я радий таким результатам. І хоча останнім часом мені довелося змінити вектор своєї діяльності, Крим завжди залишатиметься в моєму серці та в думках. Я радий, що Представництво продовжує успішно та активно працювати. Постійний представник Таміла Ташева та весь колектив Представництва багато роблять для підвищення ефективності подальшої роботи з треку деокупації та реінтеграції Криму, захисту прав кримчан, роботи й розвитку «Кримської платформи». Цілком очевидно, що успішне проведення першого парламентського саміту було значним кроком уперед в розвитку міжнародного співробітництва для деокупації Криму. Я щиро бажаю постійному представнику, Представництву, всім його співробітникам лише найкращого.

Постійний представник президента України в АРК та Севастополі Антон Кориневич на акції на підтримку арештованого російськими силовиками у Криму журналіста Владислава Єсипенка, 6 липня 2021 року

– Як ви вважаєте, які нові перспективи «Кримської платформи» відкриваються зараз у нових умовах?

– Я думаю, що «Кримська платформа» – це те, чого не вистачало раніше для роботи з треку деокупації та реінтеграції Криму. І дуже важливо, що вона перебуває не в стані консервації, а є постійним рухом міжнародних зусиль до поставленої мети, це постійний процес. Парламентський саміт – це новий крок до об'єднання парламентських структур країн-учасниць, який значно розширює його можливості. Це допомагає не втрачати важливих питань і постійно тримати проблеми Криму на порядку денному. Це дуже вдалий та ефективний формат, майданчик для міжнародних зусиль із деокупації Криму.

Учасники парламентського саміту «Кримської платформи», організованого Україною та Хорватією. Загреб, 25 жовтня 2022 року

– Які крокі в організації роботи «Кримської платформи» слід робити далі, на ваш погляд?

– Я думаю, що люди, які ведуть у Представництві питання «Кримської платформи», у МЗС вже бачать її перспективи в тому, щоб продовжувати контакти, саміти та розробки на рівні глав держав і урядів. Безперечно, триватиме і парламентська співпраця країн-учасниць. Звісно, лідером цього процесу має залишатися Україна. Президент України, Верховна Рада, уряд України, які спільно з Представництвом, з офісом «Кримської платформи» напрацьовуватимуть її нові смисли та нові програми.

Цілком очевидно, що сьогодні учасникам «Кримської платформи» вже настав час думати про те, яким буде Крим після деокупації, які реформи та які програми там слід реалізувати для ліквідації того катастрофічного відставання у розвитку, тієї прірви, в яку цей регіон був скинутий. І вже сьогодні потрібно готуватися до запуску цих реформ та програм.

Більше того, я вважаю, що немає практичної та суттєвої різниці між процесом деокупації та подальшої реінтеграції Автономної Республіки Крим, міста Севастополя й інших наших тимчасово окупованих територій, як частини Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей. Хіба що там ще більше руйнувань і більше соціальних втрат, ніж поки що у Криму. Тому і вони надалі можуть входити до сфери уваги і діяльності «Кримської платформи», використовувати її ресурси та її досвід.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу через відеозв'язок на відкритті парламентського саміту «Кримської платформи», організованого Україною та Хорватією. Загреб, 25 жовтня 2022 року

– У світі триває дискусія про створення широкої антипутінської коаліції з дружніх Україні країн, які не сприймають диктаторський путінський режим. Виникає питання – на базі якої організації така коаліція може бути сформована. Багатьом здається, що найбільш слушною базою для неї буде «Кримська платформа». Як ви дивитеся на цю проблему?

– Я вважаю, що так чи інакше антипутінська коаліція вже фактично існує. Чітко видно, де бік світла, а де бік зла. І вся та підтримка, яку отримує Україна на міжнародній арені, це є прояв наявності цієї коаліції. У світі є чітке розуміння того, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. Росія сьогодні є найбільшим порушником міжнародного права і тому потрапила в ситуацію, коли вона дедалі більше ізолюється від цивілізованого світу.

Щодо інституціоналізації цих зусиль, то це питання до провідних гравців на міжнародній арені, але я думаю, що це не так важливо, як реальна допомога Україні всім необхідним. Чи може бути такою інституційною основою «Кримська платформа»? Мені здається, що вона може відігравати важливу роль у процесі координації такої допомоги, може бути міжнародним майданчиком для обговорення потреби та ухвалення рішень. І не лише щодо Криму, а й інших тимчасово окупованих українських територіях та тимчасово окупованих територіях інших держав. Так чи інакше, «Кримська платформа» може відігравати в цьому важливу роль.

Спікер парламенту України Руслан Стефанчук (ліворуч), спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі та речник парламенту Хорватії Гордан Яндрокович під час парламентського саміту «Кримської платформи». Загреб, 25 жовтня 2022 року

– Давно обговорюється ідея формування на півострові кримськотатарської національно-територіальної автономії. Як ви дивитеся на цю проблему?

– Почну з того, що зараз це питання не в моїй нинішній компетенції. Але я думаю, що ми як держава дуже правильно зробили, ухваливши закон України про права корінних народів. Я думаю, що ми маємо рухатися далі шляхом розвитку закріплення прав корінних народів. Думаю, що важливим є ухвалення закону про статус кримськотатарського народу. І це буде логічний шлях продовження закріплення реалізації прав корінного народу. Треба продовжувати прогресивний і конструктивний рух цим треком.

– Мені здається, що ваша попередня робота у Представництві президента з формування «Кримської платформи» та нинішня ваша робота юриста-міжнародника, посла з особливих доручень МЗС України, пов'язана з юридичним оформленням наслідків агресії, розробкою правових засад покарання винних у розв'язанні війни та винних у злочині агресії, пов'язані між собою. Ви вважаєте так само?

– Для себе я бачу це так, що хочу бути максимально корисним для своєї батьківщини, країни. Я, очевидно, був корисним у Представництві та намагаюся бути корисним на міжнародній арені, на дипломатичному фронті. Юридична боротьба є дуже важливою. Наша перемога над Росією базуватиметься на військовій перемозі, на перемозі наших Збройних Сил, вони абсолютні герої, і ми маємо бути гідними їхніх зусиль. Після перемоги військової ми маємо провести її юридичне оформлення на основі міжнародного права та юридичне обґрунтування покарання винних у злочині агресії та злочині геноциду українців. Основи цього юридичного оформлення зараз розробляються.

Антон Кориневич на виставці до роковин геноциду кримськотатарського народу. Київ, 18 травня 2021 року

– Як багато разів повідомлялося, йде розробка основ Спеціального міжнародного трибуналу, який розгляне злочин агресії проти України, і ви якраз перебуваєте у цьому процесі. Як створюється суд, на якому етапі нині перебуває його створення?

– Створення Спеціального міжнародного трибуналу йде поступово та рівномірно, навіть коли про це не говорять у ЗМІ, але й тоді робота йде, оскільки це складний юридичний процес, пов'язаний із формуванням політичної волі у політичному керівництві наших країн-партнерів. Ця тема постійно на порядку денному з кінця лютого цього року, і ми постійно над цим працюємо. Тема постійно в центрі уваги міждержавних контактів, інтерес до неї у наших партнерів зростає, і сьогодні ми вже досягли важливих результатів.

Наші партнери мають розуміння, що злочин агресії проти України не повинен залишитися безкарним. Цей злочин – те, чого світ не бачив з 1945 року, і ми зараз обговорюємо не питання необхідності притягнення до відповідальності за скоєння злочину агресії проти України – з цим багато хто погоджується, а питання про те, як краще, ефективніше та юридично чітко це зробити, який формат кращий. В Офісі президента сформовано робочу групу щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу, у Верховній Раді створено міжфракційне об'єднання «Трибунал для російських агресорів».

Справа в тому, що злочин агресії проти України не підпадає під юрисдикцію існуючих міжнародних судів. Наприклад, справи щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду може розглядати Міжнародний кримінальний суд. Його робота є дуже важливою та потрібною. Але ми і наші партнери вважаємо, що і злочин агресії проти України має бути кваліфікований та засуджений на міжнародному рівні, це злочин вищого політичного та військового керівництва держави-агресора, яке ініціювало цю кровопролитну, загарбницьку війну. Цей злочин агресії уможливив вчинення решти міжнародних злочинів. Притягнення до відповідальності за злочин агресії проти України є необхідним, щоб перемогла справедливість, і щоб у майбутньому ні в кого більше не було бажання говорити «можемо повторити».

Відлуння історії: схожість фотосвідчень наслідків російського вторгнення в Україну і Другої світової війни

– Не менш важливий розгляд справ щодо злочину геноциду. Якщо проаналізувати останні виступи Володимира Путіна, особливо його Валдайську промову, то дуже чітко видно, що вся його діяльність, вся ця війна, всі її зусилля спрямовані на знищення української держави, знищення українського народу, що і є геноцидом. Особливо це видно і із заяв російських політиків, які відверто закликають вбивати українських дітей…

– Потрібно чітко розмежувати два поняття. Це два різні юридичні аспекти цієї війни. Поняття злочину агресії та злочину геноциду слід розрізняти. Спеціальний міжнародний суд повинен розглянути справи про початок агресивної війни, злочин агресії та роль вищого політичного керівництва Росії в ухваленні відповідних рішень. Сьогодні немає міжнародного судового органу, який міг би це зробити.

Зі злочином геноциду з точки зору системи міжнародного правосуддя ситуація інша. Ми вже маємо судові механізми, які можуть ці справи розглядати. Це і національні суди України, у Кримінальному кодексі України є стаття 442 «Геноцид». У міжнародному масштабі із цим питанням також усе зрозуміло. Є Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, юрисдикція якого поширюється на воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду. У цьому напрямку проведено вже велику роботу. Починаючи з березня цього року, вже працює спільна слідча група, у складі якої представники кількох європейських держав, Євроюсту, Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду працюють, збирають докази російських злочинів.

Представник України Антон Кориневич виступає у Міжнародному суді ООН, 7 березня 2022 року. Скріншот відеотрансляції

– Які необхідні рішення про створення Спеціального трибуналу вже ухвалено, які ще треба ухвалити?

– Процес рухається вперед, він розпочався з кінця лютого. Команда українських юристів, якій допомагають найкращі юристи-міжнародники з багатьох країн світу, працює над юридичними і технічними питаннями. Міністерство закордонних справ та Офіс президента координують цю діяльність.

Вже є три резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, три резолюції Європейського парламенту, резолюція Парламентської асамблеї ОБСЄ, Декларація Парламентської асамблеї НАТО, резолюції та постанови національних парламентів України, Литви, Естонії, Нідерландів, які закликають до прискорення процесу. Більше того, парламентарі Нідерландів закликали свій уряд активно працювати для створення Спеціального трибуналу в рамках ЄС та ООН та розглянути питання створення такого Спеціального трибуналу на території Нідерландів. Ми маємо рішення Комітету міністрів Ради Європи, яке фіксує необхідність відповідальності за злочин агресії проти України. Ми маємо позитивні висновки засідання Європейської ради 21-22 жовтня 2022 року, де надано доручення Єврокомісії та Верховному представнику ЄС у закордонних справах дослідити можливі опції притягнення до відповідальності за всі злочини, скоєні під час війни Росії проти України, включаючи злочин агресії. Перед нами постає завдання трансформувати цю політичну волю міжнародних організацій у конкретні юридичні документи.​

Буча, що на Київщині, після важких боїв (фоторепортаж)

– Яким рішенням і коли Спеціальний трибунал вважатиметься створеним і може розпочати роботу?

– Якби це залежало лише від України, ми спеціальний трибунал уже створили б. Але він має бути створений рішенням урядів країн-учасниць, які ухвалять рішення про створення, підпишуть відповідну угоду, затвердять його Статут. Сьогодні розглядаються три варіанти створення трибуналу. Перший – це створення на основі багатостороннього договору між державами. Уряди підписують міждержавну угоду, яка буде ратифікована парламентами. Друга модель – ухвалення угоди про створення трибуналу між Україною та ООН за підтримки Генеральної Асамблеї. Третя модель – створення трибуналу в Європі за підтримки Європейського Союзу та Ради Європи.

Усі варіанти можуть передбачати створення трибуналу, затвердження його Статуту, створення судових палат, Офісу прокурора, секретаріату. Проєкти цих документів уже розроблені, їх зараз вивчають зацікавлені держави.

Відповідно до вироку Нюрнберзького трибуналу, відповідальність за воєнні злочини, злочин агресії та інші міжнародні злочини мають нести не абстрактні формування, держави, а конкретні фізичні особи, які допустили чи вчинили ці злочини. Ця відповідальність індивідуальна. І тому ми не створюємо якихось альтернативних практик, ми говоримо, що ми визнаємо юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Україна нещодавно ухвалила низку доповнень до свого законодавства стосовно взаємодії з МКС. Наш трибунал є доповненням до Міжнародного кримінального суду в контексті відповідальності за злочин агресії проти України.

– У Криму місцеві чиновники та медіа говорять про плани створення такого собі «Нюрнберга-2», на якому вони нібито збираються розглянути справи якихось «укрофашистів» і «нацистів». Що стоїть за цими «мріями»?

– Теоретично Росія може створити якийсь «трибунал», але хто буде його сторонами та учасниками? Я не думаю, що якась цивілізована країна погодиться на участь у цій афері. Такий «суд» не матиме міжнародної легітимності. У них апріорі не може бути «Нюрнберга-2», оскільки у вироку Нюрнберзького трибуналу майже 80 відсотків рішень стосувалися злочину агресії, тоді вони називалися «злочини проти миру». В цьому випадку «злочин проти миру» за Нюрнбергом, або ж злочин агресії, як він називається зараз, вчинило найвище політичне та військове керівництво Росії, яка порушила державний кордон і суверенітет України.

«Крым стал плацдармом для дальнейшей агрессии России против Украины. Об этом говорилось с 2014 года» – Рефат Чубаров

– Яким ви бачите закінчення російсько-української війни, в чому полягатиме наша перемога?

– Наша перемога полягатиме у вигнанні ворога з української території в межах наших міжнародно визнаних кордонів на 1991 рік. Ми звільнимо всі окуповані території, піднімемо наш прапор у Сімферополі, Ялті, Керчі, Бахчисараї, Севастополі, Джанкої, у всіх населених пунктах Криму та інших поки що тимчасово окупованих наших територіях. Це буде наша перемога. Ключовим для нас є звільнення всіх окупованих територій.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.