17 липня Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань затримали колишнього голову управління СБУ у Криму Олега Кулініча. Фото затримання опублікувала пресслужба ДБР. Згодом стало відомо, що його заарештували на два місяці.
Як йдеться у повідомленні пресслужби відомства, колишній голова регіонального управління СБУ передавав секретні дані російським спецслужбам.
«Правоохоронці задокументували безпосередню участь затриманого у діяльності злочинної організації, яка займалася розвідувальною та підривною діяльністю на території України. Зокрема, було задокументовано передачу їм інформації, що становить державну таємницю», – повідомили у ДБР.
Йому повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією), ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114 (допомога у зборі з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю)
«Російський агент» Деркач та корупційні скандали
Олега Кулініча було призначено на посаду голови кримського главку СБУ указом президента Володимира Зеленського 21 жовтня 2020 року. На цій посаді він змінив Євгена Нетужилова, який очолював це управління трохи менше року.
З офіційної біографії Кулініча, що поширювалася тоді, випливало, що народився він у 1969 році в місті Сміла Черкаської області. Працював у СБУ, потім радником міністра палива та енергетики України, заступником держсекретаря Мінпаливенерго, керівником групи радників першого віцепрем'єрміністра України. У 2006 році був призначений віцепрезидентом держпідприємства «Енергоатом» з юридичних ризиків, де працював під керівництвом Андрія Деркача.
Призначення головою кримської СБУ Олега Кулініча спричинило багато критики, йому згадували як зв'язки з Андрієм Деркачем, проти якого Мінфін США незабаром запровадив санкції як проти «російського агента», так і корупційні скандали, після серії яких Кулініч звільнився з посади голови Держземагентства у вересні 2010 року.
Війна не спише?
Олега Кулініча було звільнено з посади голови кримської СБУ 2 березня 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії. Про мотиви цього рішення тоді докладно не повідомлялося, Херсонська область до цього моменту вже була майже повністю захоплена російськими військами, що наступали з кримського плацдарму.
Як пише видання «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела в СБУ, Олег Кулініч вважався «офіцером з особливо важливих доручень» голови СБУ Івана Баканова. Сам Іван Баканов, друг дитинства Володимира Зеленського, очолив СБУ одразу після перемоги Зеленського на президентських виборах у 2019 році.
«Кулініч розвалив роботу Главку СБУ АРК. Почав реорганізацію і не завершив, через що важливу структуру довгий час було фактично паралізовано. Що не завадило голові СБУ Івану Баканову приймати поради Кулініча, котрий вважається офіцером з особливих доручень», – наводить «Дзеркало тижня» слова джерела.
Володимир Зеленський прокоментував звільнення Олега Кулініча після його затримання. «Ця людина була звільнена мною з посади ще на початку повномасштабного вторгнення. І, як бачимо, це рішення було абсолютно виправданим. Зібрано достатньо доказів для повідомлення цій особі про підозру в державній зраді. Усі його злочинні дії задокументовані. Усьому, що він робив протягом цих місяців і раніше, буде надано юридичну оцінку», – сказав Зеленський у своєму зверненні до народу України на 144 день війни.
«Станом на сьогодні (17 липня – КР) зареєстровано 651 кримінальне провадження стосовно державної зради та колабораційної діяльності співробітників органів прокуратури, органів досудового розслідування та інших правоохоронних органів», – сказав Зеленський, говорячи про «інспекцію», що проводиться в секторі безпеки , у правоохоронних органах України. І перед тим, як повідомити про усунення з посади голови СБУ Івана Баканова та генпрокурора України Ірини Венедіктової.
Наразі позиція самого Олега Кулініча щодо висунутих йому звинувачень невідома. Крим.Реалії готові надати Олегу Кулінічу або його адвокатам можливість прокоментувати висунуті проти нього звинувачення.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.