«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства», – говорить перша стаття Всесвітньої декларації прав людини, ухвалена державами-членами ООН 10 грудня 1948 року. Здавалося б, що учасники організації мають обстоювати зазначені цінності, але у випадку з Кримом це не так. Після окупації та анексії півострова Росією у 2014 році місцеві жителі стикаються з дискримінацією та репресіями. До десятих роковин анексії півострова Крим.Реалії публікують цикл матеріалів під загальною рубрикою «Десять років окупації». Кожен із них присвячений порушенню одного з базових прав людини у Криму за десятиліття. Попередній матеріал читайте тут.
Свобода та особиста недоторканність у декларації прав людини включені до однієї статті з правом на життя. Це було зроблено, щоб підкреслити їхню рівнозначність у цій системі цінностей. Без них нормального життя не буває. За десять років анексії Криму російська влада відзначилася найрізноманітнішими формами порушення цього базового права. З чим це пов'язано і наскільки масштабними стали такі процеси – читайте в цьому матеріалі.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Що означає для Криму рішення Міжнародного суду ООННасильницькі зникнення
Однією з найбільш грубих форм порушення права на свободу та особисту недоторканність є викрадення. Коли російська влада відмовляється визнати свою причетність до затримання людини та розкрити її місцеперебування – це називається насильницьким зникненням. Постраждалі залишаються без захисту закону.
За даними проєкту «Медиазона», за перші чотири роки правозахисники нарахували 43 такі випадки, причому у 18 з них зниклі так і не були знайдені. За десять років анексії на півострові зафіксували щонайменше три типи насильницьких зникнень.
У першому випадку людей викрадають і допитують, найчастіше із застосуванням тортур, а потім відпускають на волю. Одним із перших стало звільнення 7 цивільних та одного військовослужбовця з підвалу сімферопольського військкомату 20 березня 2014 року. Одним із нещодавніх випадків – викрадення зі свого автомобіля кримськотатарського громадського діяча Руслана Люманова у травні 2023 року.
Другий тип викрадень закінчується тим, що зниклу людину через якийсь час знаходять у слідчому ізоляторі. Одним із перших випадків у травні 2014 року стали фігуранти «справи Сенцова», а один із нещодавніх – викрадення громадянської журналістки Ірини Данилович, яка, за словами співробітника ФСБ Олега Савченка, тиждень до арешту добровільно проживала у будівлі ФСБ та була забезпечена всім необхідним.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Кримську активістку Данилович у колонії позбавили можливості приймати лікиНайстрашнішим є третій тип викрадень – це зникнення, після яких про долю зниклих більше нічого не відомо. Серед перших жертв – активісти «Євромайдану» Валерій Ващук, Іван Бондарець і Василь Черниш, які зникли безслідно в березні 2014 року, а також викрадені через два місяці після анексії Тимур Шаймарданов і Сейран Зінедінов. Серед недавніх фактів – викрадення у листопаді 2023 року двох кримських мусульман Сервера Алієва та Фархада Солієва, про долю яких нічого не відомо вже близько ста днів.
Масові затримання
Довільне позбавлення волі помітної кількості кримчан лише за ознакою перебування в певному місці російські силовики стали практикувати ще у травні 2016 року. Тоді близько ста парафіян було затримано силовиками в мечеті селища Молодіжне, а також кілька десятків – на ринку в Євпаторії.
Мечеть у Євпаторії. Крим, 2020 рік
У грудні того ж року ОМОН затримав невстановлену кількість осіб на ринку «Привоз» у Сімферополі, а ще за чотири місяці, у квітні 2017-го – близько 70 осіб із сімферопольського центрального ринку. В січні 2021 року щонайменше дев'ять осіб затримали на центральних вулицях Сімферополя, оскільки цього дня у російських містах відбувались акції на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Це лише деякі з фактів необґрунтованого обмеження волі, що торкнулися кримчан, які «мали необережність» опинитися не в той час і не в тому місці.
У контексті масових затримань можна згадати і про масштабні «винтиловки» небайдужих громадян у місцях, де силовики проводили обшуки, чи під будинками судів, де розглядалися політично вмотивовані справи. Одним із перших стало затримання групи кримських татар у лютому 2017 року у селищі Кам'янка, куди люди почали приходити до місця обшуку у місцевого активіста Марлена Мустафаєва.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Кримськотатарського активіста Мустафаєва етапували до в'язниці Ульянівської області РФ – правозахисникиЗа кілька місяців затримали близько 20 людей під будівлею ФСБ, куди люди прийшли шукати викраденого кримського татарина Ріната Параламова. Ще вісім людей затримали в Бахчисараї біля будинків, де силовики проводили обшуки. За 2018 та 2019 рік зафіксовано ще як мінімум два випадки затримання людей, які збиралися до місць обшуку.
Але справжній сплеск припав на 2021 рік, коли за п'ять місяців силовики провели шість масових затримань, від яких постраждало майже 180 людей. Темпи підтримували до повномасштабного вторгнення – за два місяці дві облави і ще 18 затриманих. А потім до кінця першого року війни силовики чомусь відмовилися від масових затримань і відновили практику лише у січні 2023-го.
Загалом за минулий рік жертвами масових затримань під судами стали щонайменше 58 осіб. Слід зазначити, що у всіх цих випадках не було реальних підстав для затримань, типу заворушень чи блокування вулиць, та й сама «прийомка» відбувалася не за принципом скоєння якихось дій, а за фактом перебування в цьому місці. Крім того, Росгвардія в цих випадках ніколи не дотримується вимог російських законів, що регулюють правила та порядок обмеження волі. Все це вказує на те, що масові «упаковки» є довільними та незаконними затриманнями.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Росія взялася за українське підпілля в Криму?На підлогу, с*ка, на підлогу!
Серед інших багаторазових порушень права на свободу та особисту недоторканність можна виділити й інші форми, починаючи від масових перевірок вмісту телефонів, закінчуючи невмотивованими рішеннями щодо утримання під вартою. Проте особливу увагу звертає на себе тенденція, пов'язана з початком повномасштабного вторгнення і переслідуванням усіх тих кримчан, хто з цими діями був незгодний.
Олександр Савицький
Нещодавно Крим.Реалії розповідали про затримання ялтинця Олександра Савицького, якому на відео люди у балаклавах із криком «На підлогу, с*ка, на підлогу!» заламують руки. Ні поведінка цієї людини, ні правопорушення, в якому її запідозрили (дискредитація російської армії) не могли виправдати насильства, застосованого до неї. Випадків, коли російські силовики замість того, щоб згідно із законом РФ «Про поліцію» представитися, пояснити причини затримання, а також роз'яснити належні права, застосовують жорстоке насильство – десятки. Наприклад, як під час затримання Андрія Діброва з Леніного, якого вдарили електрошокером у власному ліжку, або як під час затримання мешканки Ялти Наталії Голоколосової, яку повалили на підлогу та штурхали ногами.
Це невиправдане насильство показово демонструється у соціальних мережах, аби підкреслити абсолютну зневагу російських силовиків до існуючих канонів прав людини та всіляку відсутність у кримчан навіть мінімальних гарантій особистої недоторканності.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.