Росія створює у Криму атмосферу небезпеки. Як реагують кримчани на «загрози тероризму» та заклики до участі у війні

На Кримському півострові запроваджено режим підвищеної терористичної небезпеки. Кримчани по-різному сприйняли рішення російської влади Криму. Так само, по-різному, у Криму та Севастополі реагують на події, пов'язані з війною Росії проти України та пропагандою воєнних дій російської армії. Що пишуть кримчани у соцмережах – читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Навіщо «жовтий» рівень терористичної небезпеки»?

У Криму запроваджено особливий режим – «високий («жовтий») рівень терористичної небезпеки». Як заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов), він запроваджується на 15 діб з 11 квітня 2022 року на території низки регіонів півострова. Офіційна причина – «у зв’язку з проведенням Збройними силами Росії спеціальної військової операції та можливими провокаціями пособників київського режиму».

У коментарях до посту Аксьонова про це в соцмережах кримчани сперечаються, чи існує небезпека насправді.

Деякі користувачі соцмережі вимагають тимчасово перевести школи на дистанційне навчання, закрити дитсадки та не пускати до Криму жителів материкової частини України.

11 квітня у Криму заявили, що повідомлення про мінування отримали школи та лікарні. Спочатку йшлося про три школи Сімферополя, поліклініки й лікарні у Феодосії. Потім стали додаватися ще школи, в результаті підконтрольні Росії чиновники заявили, що їх кількість досягла чотирнадцяти. Дітей евакуювали.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв зазначає, що це відбувається вже не вперше, такі ж випадки фіксувалися у березні. У деяких школах дітям навіть не давали одягнути верхній одяг. Він вважає, що такі акції – це навмисне нагнітання Росією атмосфери страху в Криму.

Ескендер Барієв

«Є у них і проколи у цих діях, тому що у низці шкіл спостерігалися випадки, коли дітей виводять, навіть не дають їм одягнутися. Пам'ятаєте, на початку березня було зовсім холодно? Але одразу ж вчителі знову заходять у класи, тобто, по суті, виводять дітей, але не шкода вчителів? Хоча вчителі – цивільні, і в цьому випадку школу можуть відвідувати лише люди, які мають спеціальну професію для ведення робіт на замінованих об'єктах. Таким чином, у людей виникає знервованість, люди починають виходити на вулиці, люди починають спілкуватися між собою. І, звичайно, тут же, я думаю, працюють і їхні спецслужби, цілеспрямовано проти України. Це перше завдання, на мій погляд, яке вони виконують. Друге завдання – я не виключаю, що найближчим часом вони можуть вчинити справжній теракт. І ось під цим соусом вони спробують подати, що подібний теракт вчинили українські диверсанти. Або ще гірше, якщо вони говоритимуть, що українські диверсанти умовно українського чи кримськотатарського походження», – вважає Ескендер Барієв.

Підконтрольні Росії ЗМІ поширили інформацію про те, що 10 квітня на півночі Криму кілька приватних будинків та школа в Красноперекопському районі на півночі Криму постраждали чи то від «українського снаряда», чи то від «українського безпілотника».

Частини апарату, нібито збитого Росією у північній частині півострова, не показали, обставини події достовірно не відомі, але висновки лунають однозначні: «Прилетіло з боку України».

Будинок у селі Таврійське Красноперекопського району, який російські ЗМІ називають постраждалим від падіння «українського снаряда» у Криму, квітень 2022 року

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв вважає, що Росія може спробувати створити в Криму штучну атмосферу небезпеки, щоб під цим приводом вислати неблагонадійних кримчан.

«У 2021 році вони внесли зміни та доповнення до законодавства Російської Федерації, куди додали пункти про примусову евакуацію. Примусова евакуація може відбуватися на тих територіях, які є потенційно небезпечними. І ось тут, коли ми говоримо про потенційну небезпеку, по-перше, кілька вибухів – і можна сказати, що Крим є «потенційно небезпечним». Крім того, Крим є прикордонною територією з активними бойовими діями. Крім того, Крим – це те місце, де, я не сказав би, що є повна політична стабільність для них. Під цим соусом можуть вислати нелояльне до Російської Федерації населення. І з історії ми знаємо про такі випадки, такі дії, коли вони виштовхували нелояльну частину населення Криму для того, щоб провести повну зачистку і повністю контролювати. Тому що для будь-якого колонізатора – немає народу – немає проблем», – каже Ескендер Барієв.

Призов кримчан до армії Росії та інші спроби залучити до участі у війні

З 1 квітня на території Криму і Севастополя російська влада розпочала черговий призов на строкову військову службу громадян України. (Українська влада та міжнародні організації називають призов до армії Росії в анексованому Криму незаконним. Європейський парламент у лютому 2021 року засудив порушення прав людини в Криму, у резолюції Європарламенту, зокрема, йдеться про «примусовий призов кримчан до російської армії». Російська влада наполягає на законності своїх дій, вказуючи, що Крим із 2014 року «включено до складу Російської Федерації» – КР).

Попри вже визнані Росією факти відправлення строковиків на війну, у Криму таку можливість заперечують.

«Ось зараз, ось у цей період проведення весняної призовної компанії є певна настороженість, і вона зрозуміла, з боку батьків ювання, що їхніх дітей можуть відправити для участі в спеціальній операції. Але я хочу всіх заспокоїти, і як сказав наш верховний головнокомандувач, хлопців туди, які проходитимуть службу за призовом, не відправлятимуть», – повідомив в інтерв'ю російському виданню «Вести Крым» військовий комісар Росії в Криму Юрій Лимар.

У Постійному представництві президента України в АР Крим повідомляють, що російські військкомати обдзвонюють та надсилають повістки громадянам України на півострові, зокрема студентам українських вишів, які опинилися в Криму на момент повномасштабного вторгнення, і вимагають від них прибути до військкоматів.

«За нашою інформацією, до тих хлопців, які приїхали ще тоді, на зимові канікули чи просто під час карантину приїхали з Києва, з інших регіонів України до своїх батьків, родичів почали приходити повістки з військкоматів. З наполегливим проханням, назвемо це так, прийти у військкомати. І, звичайно, ми не виключаємо, що ці особи, українські громадяни, можуть бути призвані до російської армії і потім відправлені на війну. Ми розробили інструкції про те, як можна уникнути призову. Це – змінити місце проживання, змінити номери телефонів, сім-карти, намагатися виїхати з території півострова. І, власне, питання виїзду з території півострова, особливо людей призовного віку, це, напевно, найчастіший запит до Представництва президента», – повідомила заступниця постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева.

Таміла Ташева

Представництво президента України в АРК заявляє про спроби залучити громадян України в Криму до різних форм участі у війні проти власної держави. Зокрема, розгорнулася кампанія із залучення лікарів місцевих закладів охорони здоров'я до роботи на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Підконтрольне Росії МОЗ Криму офіційно про це не повідомляє. Але у Представництві президента України в АРК зазначають, що у їхньому розпорядженні опинився документ про це.

«Окупаційні адміністрації, звичайно, не без наказу з боку російської федеральної влади, звернулися з листом до закладів охорони здоров'я для того, щоб медичні працівники, як лікарі, так і медсестри, як вказується в цьому документі – «на добровільних засадах» поїхали на територію незаконних формувань, так званих «ЛНР» і «ДНР», та надавали професійну допомогу. Ми так розуміємо, цивільному населенню або військовим, пораненим», – зазначила заступниця представника президента України в АРК Таміла Ташева.

Польовий госпіталь збройних сил Росії, скріншот відео міністерства оборони Росії

У представництві зазначають, що кримські медпрацівники бояться, що їх можуть відправити в ОРДЛО силоміць.

«З наших джерел ми знаємо, що, незважаючи на те, що це називається «добровільно», лікарі побоюються, що їх відправлятимуть фактично примусово. У документі, який був у розпорядженні представництва, йдеться, власне, про те, що так звані «республіки» візьмуть на себе надання харчування, розміщення на території так званих «ЛНР» і «ДНР» для цих медичних працівників. Так, це порушення з боку окупаційних адміністрацій, незважаючи на те, що в цьому документі вони називають це добровільною історією. Тому, звичайно, ми радимо лікарям намагатися відмовитися від такої «добровільної» поїздки. І не підтримувати, власне, пропагандистську машину Кремля, коли вони кажуть, що і громадянське населення, і всі підтримують так звану спецоперацію, а по факту – війну проти України», – зауважила Таміла Ташева.

Символіка «Z» і протестні акції

На Кримському півострові фіксують нові антивоєнні акції. 6 квітня у Севастополі з'явилася арт-інсталяція: невідомі написали на лавках назви постраждалих від російської агресії українських міст.

За кілька днів антивоєнні написи зафарбували, повідомляє телеграм-канал «Кримський вітер».

У різних містах Криму регулярно з'являються повідомлення про пошкодження автомобілів із символом «Z». У Керчі, повідомляє видання «Керчь.ФМ», зафіксовано 6 таких випадків.

У соцмережах повідомляють і про випадок у Гаспрі.

Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомляє, що житель Севастополя зрізав банер із символом «Z» біля міського парку Перемоги. Чоловіка оштрафували на 30 тисяч рублів. Про це заявляє пресслужба управління Росгвардії у Криму та Севастополі.

Ще одного севастопольця збираються судити за ляпас автовласнику машини із «Z» на борту. А жителя Алушти, за повідомленням пресслужби російського Слідкому в Криму, звинувачують у виготовленні листівок про участь російських військ у війні проти України та поширення їх у місті.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.