Двадцять п'ятого березня 2014 року побачив світ сайт Крим.Реалії ‒ кримський проєкт української служби Радіо Свобода. Він стартував у перші дні окупації та анексії Росією Кримського півострова та в умовах безперервного тиску й переслідування з боку російської влади продовжує інформувати кримчан про те, що відбувається в Криму та за його межами.
Окрім російськомовного сайту Крым.Реалии, на початку квітня 2014 року вийшли україномовний Крим.Реалії та сайт кримськотатарською мовою Qırım.Aqiqat.
За сім років сайти кримського проєкту української служби Радіо Свобода відвідали понад 165 мільйонів читачів, серед них, за нашими оцінками, кожен п'ятий ‒ кримчанин. Також читачі переглянули понад 265 мільйонів сторінок. Ютуб-канал «Крым.Реалии», створений у листопаді 2014 року, зараз має більше ніж 190 тисяч підписників, 123 мільйони переглядів відео й майже 294 мільйони хвилин переглянутого відео.
Кримська команда також готує дві щотижневі телевізійні програми з унікальним кримським контентом ‒ «Крим.Реалії» для загальнонаціональних та регіональних телеканалів і «Крым.Реалии», яка виходить на міжнародному супутниковому телеканалі «Настоящее время» і в кабельних мережах більше ніж 25 країн Східної Європи та Центральної Азії.
Радіо Крим.Реалії транслює свої передачі на середніх хвилях 648 АМ на більшу частину території Криму, південний схід України та передгірні райони Північного Кавказу Росії, а також на частоті 105,9 FM, яку можна слухати на північному сході Криму.
Крим.Реалії також представлений у більшості соціальних мереж. Наші підписники у Twitter отримують новини першими. В Instagram ми публікуємо свої та ваші фото, які ви не знайдете на сайті, а найцікавіші дискусії ‒ на сторінці Крим.Реалії у Fаcebook. Заходьте до нас на «Вконтакте» та в «Одноклассники». Також ви можете підписатися на зручну щоденну розсилку найважливіших новин у Telegram.
До початку спроб блокування сайту в Криму у 2016 році російською владою, дослідницька організація Медіалогія упродовж трьох років вносила Крим.Реалії до трійки найцитованіших кримських інтернет-ресурсів.
Один з прикладів протидії роботі Крим.Реалії ‒ арешт російськими спецслужбами та звинувачення у шпигунстві фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка.
Владислав Єсипенко
Через тиск і погрози понад пів сотні журналістів, які співпрацювали з Крим.Реалії, були змушені залишити межі Кримського півострова або припинити таку співпрацю.
Кримський публіцист і журналіст Микола Семена, який співпрацював з Крим.Реалії, був засуджений підконтрольним Росії кримським судом до 2,5 років умовно із забороною на 3 роки займатися публічною (зокрема й журналістською) діяльністю. За публікацію на сайті Крим.Реалії він був звинувачений у посяганні на територіальну цілісність Росії.
Микола Семена
Ще низка блогерів і громадянських журналістів ‒ Наріман Мемедемінов, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, які передавали інформацію Крим.Реалії, були заарештовані російською владою й зараз переслідуються або засуджені за звинуваченням у тероризмі та екстремізмі.
У будинках шести журналістів з Сімферополя, Севастополя та Ялти, яких російська влада підозрювала у співпраці з Крим.Реалії, у 2016 році представники ФСБ Росії провели обшуки та вилучили оргтехніку.
Декільком українським журналістам, які співпрацювали з Крим.Реалії, російська влада заборонили в'їзд на Кримський півострів (Аліна Смутко, Олена Савчук, Тарас Ібрагімов), а окремих ‒ змусили залишити його.
Низка кримських журналістів піддавалися і продовжують піддаватися цькуванню в російських і місцевих ЗМІ через припущення, що їх матеріали публікують на сайті Крим.Реалії.
За словами головного редактора Крим.Реалії Володимира Притули, проєкт продовжує працювати для кримчан, незважаючи на протидію з боку російської влади на півострові. Журналісти Крим.Реалії продовжують давати своїй аудиторії те, що їй недоступне з місцевих засобів інформації: новини без цензури, відповідальний обмін думками, відкрите обговорення проблем.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.