В анексованому Росією Криму рік тому почалася боротьба з коронавірусом. Весь цей час російська влада півострова стверджує, що повністю контролює ситуацію. Однак їхні публічні заяви часто суперечать одна одній ‒ від переконаності у швидкій перемозі над хворобою до визнання, що вона «з нами надовго». Крим.Реалії вирішили нагадати, як змінилася риторика кримських чиновників щодо коронавірусу за останній рік.
Після того, як на півострові виявили перші випадки інфікування, кримчани зіткнулися з обмеженнями і новими викликами у своєму повсякденному житті. Ні рік тому, ні зараз ніхто не знав і не знає, скільки ще доведеться жити в умовах пандемії. За цей період підконтрольна Росії кримська влада озвучувала свої версії з цього приводу, які відрізняються одна від одної й кардинально змінюються залежно від статистики захворюваності.
«Період жорсткий, але короткий»
Торік у березні російський глава Криму Сергій Аксенов оголосив на півострові режим підвищеної готовності. Він стверджував, що жорсткі обмеження для кримчан триватимуть недовго.
«Ситуація розвивається. Заходи, які ухвалюються, не мають вичерпного характеру. Я за те, щоб цей період (обмежувальних заходів ‒ КР) був жорсткий, але короткий. Або, якщо ми будемо «соплі жувати», то це все буде розмазане на невизначений період з незрозумілими перспективами», ‒ говорив він наприкінці березня.
Але «швидко» не вийшло. Режим самоізоляції для кримчан був продовжений до 31 травня, потім ще багато разів продовжувався і діє досі.
Коли з'ясувалося, що передумов для завершення пандемії немає, кримські чиновники почали озвучувати нові прогнози щодо повернення до колишнього життя. Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов закликав кримчан готуватися до життя з обмеженнями упродовж декількох місяців.
Ми налаштовуємо всіх на те, що ситуація буде складна й довгаВолодимир Константинов
«Ми налаштовуємо всіх на те, що ситуація буде складна й довга. Нам у такій ситуації працювати ще все літо. Це не тільки квітень і травень. Потрібно налаштовуватися на те, що нам з цим грипом (коронавірусом ‒ КР) жити, поки не буде винайдена вакцина. Треба просто співіснувати з ним, оберігатися, працювати, виробляти продукцію. Вона усім потрібна», ‒ сказав він на засіданні оперативного штабу для запобігання поширенню коронавірусу 17 квітня.
Штрафи, погрози, тести
У березні та квітні минулого року російські силовики в Криму часто штрафували людей за недотримання карантинних заходів ‒ кількість складених протоколів обчислювали сотнями. А Сергій Аксенов погрожував запровадити на півострові комендантську годину.
Самі чиновники не поспішали демонструвати приклад дотримання протиепідемічних заходів. На засідання оперативних штабів вони приходили без масок, а соціальна дистанція між ними була умовною.
Після того як їх почали критикувати за це в соцмережах, члени оперативного штабу із запобігання поширенню коронавірусу змінили формат засідань: зменшили кількість доповідачів і розмістилися через крісло один від одного. Але продовжували брати участь у них без масок.
Вони пояснювали це тим, що регулярно тестуються на коронавірус, і таким чином контролюють стан свого здоров'я та власну безпеку для оточення. Зокрема, Сергій Аксенов повідомив, що робить тести щотижня.
Статистика інфікування в Криму продовжувала зростати. І прогнози чиновників знову змінювалися.
«Перемогти коронавірус не зможемо»
Спалах коронавірусу в Криму під час курортного сезону змусив місцеву владу знову переглянути свої погляди на проблему. Влітку Сергій Аксенов визнав, що перемогти коронавірус швидко не вдасться.
Коронавірус вже з нами, і ми перемогти повністю його не зможемоСергій Аксенов
«Напевно, буде не тільки друга, а й третя, п'ята хвиля. Коронавірус вже з нами, і ми перемогти повністю його не зможемо. Так чи інакше осередки виникатимуть спонтанно то в одному, то в іншому місці. Треба орієнтуватися на гіршу ситуацію і бути до неї готовими», ‒ сказав він.
Водночас деякі його соратники публічно говорили, що не вважають коронавірус загрозою для себе.
«Абсолютно не вважаю коронавірус загрозою, хоча й запобіжних заходів дотримуюсь. На всіх публічних заходах перебуваю у масці, в рукавичках ‒ не завжди. Те, що хворіють інші, це життя, але я з цього приводу не турбуюся. У Росії є методика лікування й вакцина, тому боятися нічого», ‒ говорив віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов.
Серед скептиків щодо небезпеки коронавірусу раніше була віцепрем'єрка російського уряду Криму Олена Романовська, яка опікувалася у відомстві сферою охорони здоров'я.
Вона говорила Крим.Реалії, що «коронавірус ‒ це звичайний вірус, проти якого теж є заходи профілактики, як від будь-якого вірусу грипу».
На початку вересня віцепрем'єрка сама захворіла на коронавірус і, за повідомленнями російських ЗМІ, перенесла його в тяжкій формі.
Упродовж перших пів року пандемії в Криму багато місцевих чиновників продовжували з'являтися на засіданнях без масок.
Так тривало до осені минулого року, коли стало відомо про першу смерть у лавах кримської влади.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Тривожний дзвінок» для Криму: чи бояться чиновники коронавірусу?
В очікуванні скасування обмежень
Восени в Криму поховали голову російської адміністрації Ялти Івана Імгрунта, який, як писали ЗМІ, помер від наслідків перенесеної коронавірусної інфекції.
Відразу після цього Сергій Аксенов та його найближчі соратники стали регулярно носити маски. А з міністрами й главами відомств стали спілкуватися через відеоконференцзв'язок.
На дистанційну роботу пішов і російський парламент Криму.
Водночас, друга половина року пандемії в Криму ознаменувалася скасуванням більшості обмежувальних заходів. Чиновники регулярно анонсують їх повне скасування і повернення до колишнього життя. Але всякий раз терміни пересуваються.
Цього року Сергій Аксенов уже двічі обіцяв скасувати всі обмеження за умови «збереження поточної динаміки захворюваності». Уперше він анонсував це скасування з 1 березня. Але обмеження були збережені.
Вдруге російський глава Криму обіцяв скасувати обмеження з 1 квітня. Але замість цього продовжив режим підвищеної готовності до 1 травня.
Коронавірусна інфекція COVID-19
Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.