Наприкінці березня минулого року в Криму вперше зафіксували перші випадки зараження коронавірусом. Захворювання, про яке на той момент було мало що відомо, кардинально змінило життя не тільки кримчан, але й мільйонів людей у всьому світі. Що відбувалося на півострові упродовж року та що відбувається сьогодні, ‒ у матеріалі Крим.Реалії.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила про пандемію у зв'язку зі стрімким поширенням коронавірусу (COVID-19) у світі в середині березня 2020 року. Країнам Європи й решти світу вистачило декількох днів, щоб оголосити карантин і надзвичайний стан, зупинити авіасполучення, закрити кордони й закликати своїх громадян до дотримання протиепідемічних заходів.
Серед останніх країн у світі на пандемію відреагувала влада Росії. У середині березня в російських регіонах почали оголошувати режими підвищеної готовності. Росія також запровадила 18 березня режим підвищеної готовності в анексованому Криму.
На той момент, за офіційними повідомленнями підконтрольної Росії кримської влади, на півострові не було зафіксовано випадків зараження коронавірусом, тому там обмежувалися дезінфекцією приміщень, забороною масових заходів і відправкою на ізоляцію всіх, хто прибував з інших країн з відмітками в закордонних паспортах. У категорію «іноземців» для російської влади Криму також потрапляли жителі материкової частини України.
Уже через декілька днів ситуація змінилася. У Криму продовжують боротьбу з коронавірусом досі.
Your browser doesn’t support HTML5
Хто був першим у Криму?
Про перший випадок зараження коронавірусом на півострові місцеві чиновники оголосили 21 березня минулого року. Він був завезений у регіон жителем Євпаторії, який повернувся додому з Франції через адмінкордон з Кримом із Херсонської області, стверджував російський глава Криму Сергій Аксенов.
Чи так це насправді, перевірити неможливо ‒ статистика підконтрольної Росії кримської влади не підтверджена міжнародними організаціями та незалежними джерелами.
Наступні випадки зараження кримські чиновники теж оголосили завезеними ‒ з Об'єднаних Арабських Еміратів, Литви та Бельгії.
За перший тиждень з моменту першого випадку в Криму виявили 14 фактів інфікування (ще п'ять ‒ у Севастополі). Всіх хворих і контактних осіб відправляли на обсервацію. Кримчан попереджали про необхідність повідомляти про всі контакти, які можуть нести загрозу інфікування. Тим, хто намагався ухилятися від обсервації, кримська влада погрожувала насильницькими методами та публічним осудом.
Проте кримчани продовжували ходити на роботу, транспорт і підприємства працювали в штатному режимі. Працівників сфери обслуговування перевели на масковий режим. Кримчан же дуже рідко можна було побачити в масках.
Тим часом на півострові почався ажіотаж навколо антисептиків та окремих видів продуктів.
Водночас місцеві жителі повідомили Крим.Реалії, що їхнє життя через пандемію не надто змінилося.
Пандемія вдарила по гаманцю
Перші карантинні неробочі дні в Криму оголосили з 30 березня минулого року, відповідно до указу президента Росії Володимира Путіна. На той момент у Росії були вже тисячі хворих, у Криму ‒ два десятки.
Карантинні вихідні російська влада продовжила на весь квітень. Президент Росії публічно обіцяв, що за всіма працівниками буде збережена зарплата. Але в анексованому Криму ця обіцянка виконувалася не для всіх.
Перший «коронавірусний» скандал вибухнув, коли стало відомо, що на деяких кримських підприємствах замість карантину був оголошений простій «з причин, не залежних від роботодавця та працівника». Тому одним цей час оплачували пропорційно часу простою, а інших відіслали у відпустку за власний кошт.
Підприємці, чия діяльність була заборонена на період карантинних вихідних, скаржилися, що залишилися з боргами.
Через обмежувальні заходи, запроваджені у Криму у зв'язку з пандемією коронавірусу, багато кримчан втратили роботу. Місцева влада визнала це лише через рік.
За їхніми повідомленнями, упродовж 2020 року безробіття на півострові зросло удев'ятеро: з 5,2 тисяч осіб, які перебували на обліку на 1 січня 2020 року, до 48 тисяч ‒ станом на 1 січня 2021 року.
Виросла за цей час і напруженість на ринку праці: на одну вакансію припадало чотири претенденти.
Від самітництва до курортного сезону
Жорсткий режим самоізоляції для багатьох став періодом непростих випробувань. Кримчан штрафували за найменші спроби відійти на 100 метрів від будинку, шукати роботу, гуляти з собакою або йти в не найближчий до будинку магазин. Правозахисники називали таку практику «зловживаннями» з боку правоохоронців.
Водночас кримські чиновники демонстрували приклади порушення протиепідемічних вимог. Віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов публікував у соцмережах свої прогулянки в горах і купання в морі, коли іншим кримчанам було заборонено виходити з дому. Після того як ці фото потрапили в ЗМІ, чиновник вибачився й пообіцяв заплатити штраф за порушення. Але чи заплатив він його, невідомо.
Режим самоізоляції завершився на півострові торік у травні. На той момент у Криму було 259 офіційно виявлених фактів інфікування коронавірусом.
У таких умовах було вирішено провести голосування щодо правок до Конституції Росії, а потім почати курортний сезон.
Для росіян, які побажали відпочити на півострові, торік зняли всі обмеження, включаючи здавання тестів на коронавірус. Після цього послідував спалах інфікування на півострові. За два місяці курортного сезону кількість випадків захворювання в регіоні зросла з декількох сотень до майже двох тисяч.
Смерті у владі
У результаті коронавірус дістався до лав кримської влади. У Криму почали хворіти чиновники. Спалах захворювання фіксували в російській адміністрації Ялти.
Вірус COVID-19 забрав життя двох кримських чиновників ‒ голови адміністрації Ялти Івана Імгрунта та начальника кримського главку МНС Сергія Шахова.
Також від наслідків коронавірусу помер голова Громадської палати Криму Григорій Іоффе.
Після цього багато органів влади в Криму перевели на дистанційну роботу. У кримському уряді почали проводити наради в режимі відеоконференцзв'язку, а в кримському парламенті перейшли на заочні сесії.
Через небезпеку зараження наприкінці минулого року на півострові скасовували всі масові заходи, зокрема й під час новорічних свят.
Як медики «вибивали» доплати
Для хворих на коронавірус у Криму організували спеціальні «ковідні» госпіталі на базі кількох лікарень. Їх співробітникам російська влада обіцяла доплати за роботу в умовах підвищеної небезпеки. Однак медикам доводилося з боєм «вибивати» їх, вдаючись до допомоги журналістів та активістів.
Скарги на невиплату «ковідних» і стимулювальних доплат виникали за минулий рік у Феодосії, Ялті, Керчі та Сімферополі.
Представники адміністрацій цих медичних установ спілкуватися з журналістами відмовлялися.
Минулої осені в ситуацію втрутилася російська прокуратура Криму, і це дозволило відшкодувати медикам недоотримані виплати. Відтоді публічних скарг від кримських медиків з цього приводу ми більше не зустрічали.
Надія на «Супутник»
Наразі в Криму продовжує діяти режим підвищеної готовності та масковий режим. Більшість підприємств і організацій продовжують працювати. Чиновники обіцяють більше не закривати їх на вимушені вихідні.
Кримські чиновники стверджують, що кримчани «втомилися від пандемії» і все частіше ігнорують заходи індивідуального захисту ‒ ходять у громадських місцях і транспорті без масок.
За інформацією Міністерства охорони здоров'я російського уряду Криму, щодня на півострові продовжують з'являтися близько сотні хворих. А загалом з початку пандемії в регіоні було зафіксовано понад 37 тисяч заражених.
Наразі на півострові триває вакцинація російським препаратом «Спутник V».
Російська влада запустила масову вакцинацію, незважаючи на те, що вакцина не пройшла третю стадію клінічних досліджень і не схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров'я.
До якості препарату та прозорості його досліджень є питання у низки представників експертного товариства, які зводяться до того, що процес розробки вакцини не може гарантувати її ефективності.
Проте кримська влада тільки з цим препаратом пов'язує надії на завершення пандемії коронавірусу.
Найближчим часом у Кримуобіцяють скасувати більшу частину ще чинних обмежень через коронавірус. Незабаром тут знову відкриють курортний сезон.
Коронавірусна інфекція COVID-19
Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.