Питання Криму завжди стоїть першим, другим. Це ніколи не є поза увагою – Юринець

До виборів в Україні лишилося 11 днів. І одне з ключових питань для нового чи то переобраного президента буде питання Криму. «Ми зробимо все, щоб повернути Крим Україні якнайшвидше, одразу після виборів», – заявив днями голова держави Петро Порошенко.

Гості програми «Ваша Свобода»: Оксана Юринець, народний депутат України (БПП); Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень; Володимир Фесенко, політолог.

Олександр Лащенко: Пані Юринець, як можна оцінити ці слова Петра Порошенка? Це просто передвиборча красива риторика чи справді є шанс?

Оксана Юринець: Активну роботу зараз ведуть колеги-депутати: Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров. Велика підтримка і з боку Туреччини. Президент України спілкується дуже добре з президентом Туреччини. 9 січня на зустрічі у штаб-квартирі НАТО делегація від українського парламенту – на цю тему говорили дуже багато.

На жаль, 5-а річниця анексії Криму... Те, що Крим – це Україна, абсолютно безапеляційно зрозуміло для усього світу. Роботу, яку ведуть сьогодні кримські татари – їм треба допомагати. Вони дуже сильно борються. У мене зареєстрований законопроект разом із Мустафою Джемілєвим, наприклад, про зміну топонімів в Криму. Коли Крим повернеться, має носити назви кримськотатарського народу, а не совєцькі, які були йому запропоновані.

У червні у Львові відбудеться міжпарламентська рада НАТО і буде політичний комітет. Турецька делегація у складі 5 осіб вже заявила, що приїде до Львова, говоритимуть чітко про питання Криму. Тобто питання, які обговорюються, питання Криму завжди стоїть першим, другим. Це ніколи не є поза увагою.

І дуже важливо, що активна позиція – збір всіх даних, які дуже будуть потрібні юридично. Мін'юст збирає дуже багато фактів, матеріалів. Там дальше продовжують утискати, арештовувати. Могеріні згадувала Сенцова. Тобто багато тих незаконних речей, які були здійснені за 5 років – це все те, що сьогодні діє проти Росії. Накопичується і вибухне в один прекрасний момент. Мін'юст збирає дуже багато фактів, матеріалів, і вони продовжують свою роботу постійно.

Оксана Юринець, народний депутат України (БПП)

Понад 140 тисяч кримців отримали біометричні паспорти. Нам здається, що цей процес консервований, і є інші впливи. Але є інший процес, який ми можемо і не бачити. Отримання біометричного паспорту України – маленький крок до деокупації. Він є важливим в розумінні того, що це є українські громадяни.

– Пане Пархоменко, як ви вважаєте, якнайшвидше повернення анексованого Криму Україні – це більше мрії чи ні? І за ці роки було достатньо зроблено, щоб Крим якнайшвидше повернувся до України?

Сергій Пархоменко: Санкції проти Росії призведуть до того, що російська економіка не витримає. У Росії вже підняли пенсійний вік, почалися конфлікти на соціальному ґрунті, міжнаціональні конфлікти, тягнуть Крим, який з’їдає значну частину економіки, ведуть пропаганду з мільярдними вкладеннями в рублях, тягнуть 300 тисяч «Росгвардії», ЗСУ, ядерні об’єкти.

Можна було зробити більше (для повернення Криму – ред.), але будемо реалістами – ми протистоїмо другій за військовою потужністю державі світу. Щоб зробити більше, потрібно мати, як мінімум, економічні зростання в рамках української держави. Проводили б реформи – мали б краще економічне зростання.

Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень

Не треба впадати у паніку, що нас у НАТО не візьмуть, що Росія не розвалиться. Почекайте трошки – все буде. І треба постійно говорити про Крим. Вісім кандидатів у президенти договорились взагалі до того, що отримали «чорні мітки» від руху «Вільний Крим» – відстоюють або проросійську позицію, або бігають, як Олег Ляшко, від активістів, від питання, а чий Крим, 14 не згадали у своїх передвиборчих програмах.

– Пане Фесенко, на вашу думку, що можна зробити і що вже було зроблено для якнайшвидшого повернення анексованого Росією Криму?

​Володимир Фесенко: В Росії є проблеми. Дуже серйозні. І економічні, і соціальні. Але до санкцій Росія пристосувалася. Не буде, якщо раптом чогось не трапиться з Путіним, зміни влади в Росії і зміни російської політики щодо України. Ніхто не буде повертати нам Крим. І нинішнього тиску на Росію недостатньо для того, щоб вони повернули нам Крим. Немає там (в Росії – Радіо Свобода) падіння економіки. Там зараз зростання на рівні 1-1,5%. Це стагнація.

Крим можна буде повернути і це буде лише шанс, «вікно можливостей» для нас лише за однієї обставини – якщо в Росії виникнуть такі кризові тенденції, які були в СРСР наприкінці 1980 –х – на початку 1990-их. Я не бачу в осяжній перспективі ситуації, яка дозволяла б нам повернути Крим просто так.

Володимир Фесенко, політолог

Російські експерти, опозиційні політики чесно визнають: не буде Путіна, до влади може прийти ще гірший керівник – представник спецслужб або військового комплексу. Саме такі люди зараз розглядаються як потенційні спадкоємці Путіна. І для нас це може бути ще гірший варіант, ніж з Путіним. Отакий парадокс, на жаль! Нам треба сподіватися не на те, що Росія ось-ось розвалиться. Ми можемо так чекати роками і не дочекатися. Нам треба зміцнюватися самим.

Президент Росії Володимир Путін у Криму, 18 березня 2019 року.

Має бути чітка системна стратегія дій. Останні роки якась системність з’являється. Почали на судовому рівні відстоювати наші інтереси. Але якась дивна в Криму «зона вільної торгівлі». Немає чіткої системної позиції, як нам бути з адмінкордоном. Наприклад, ситуація з риболовлею в Азовському морі. На словах – одне, а за лаштунками – зовсім інше. Торгівля на крові – на жаль, це теж є. Подвійна політика відносно Криму – на словах войовничий патріотизм, а за лаштунками різні схеми, які використовуються відносно Криму.

Треба бути реалістами. Я про повернення Криму «завтра» чую вже 5 років. Всі, хто так говорить, живуть або у світі ілюзій, або малюють собі якісь маніловські схеми. За Крим треба боротися у судах зараз, за наші інтереси навколо Криму. Ми почали це робити лише останні два роки. І є проблема велика з відомчою координацією. Я це чув від різних міністрів. Наприклад, Мін'юст не завжди узгоджує позицію з іншими відомствами.

Не треба повторювати помилок 2014 року. Через рік згадуватимуть: ти обіцяв (президент Порошенко – Радіо Свобода) – де повернення Криму?! А його не буде через рік.