«Путін розуміє: повернути Крим ‒ значить поховати себе». Активісти ‒ про тиск на Росію

Посол США при Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) Джеймс Гілмор повідомив у зверненні до Постійної ради цієї організації, що міжнародне товариство має притягнути Росію до відповідальності за дії, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, за її зловживання у східній Україні та окупованому Криму. Що думають про це правозахисники та кримські активісти, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

На думку української правозахисниці Галини Койнаш, у світової спільноти є невикористані важелі тиску на Росію, а також на юридичних осіб, які порушують санкції.

«Важелі є, бажання їх застосовувати немає. Можна було б відімкнути Росію від системи SWIFT. Це б відразу подіяло, але економічно постраждала б не тільки Росія. Треба карати ті фірми, які нахабно порушують санкції, але цього теж немає... Можна довго говорити про те, чому та як санкції треба посилити, але наразі через пандемію це абсолютно нереально. Зараз важливо протистояти постійним спробам Росії використовувати пандемію, щоб домогтися скасування всіх санкцій, нібито з гуманітарних міркувань. Це при безперервній агресії на Донбасі та репресіях у Криму, яким коронавірус анітрохи не перешкоджає», ‒ поділилася своєю думкою з Крим.Реалії правозахисниця.

Як приклад Галина Койнаш навела історію з постачанням в анексований Крим турбін, виготовлених німецьким концерном Siemens, і висловила сумнів у тому, що компанія «дуже постраждала» після скандалу, що вибухнув у ЗМІ.

Кримськотатарський активіст Різа Асанов, який залишив Крим через тиск і влаштувався в Брюсселі, впевнений, що Росію чекає посилення міжнародних санкцій.

Різа Асанов

«Ми зараз є свідками серйозної міжнародної санкційної атаки цивілізованого світу на Росію. Російський «адвокат» у ЄС ‒ Німеччина ‒ відмовилася від функції захисту, і тепер у найближчий рік буде основним обвинувачем та ініціатором посилення санкцій. Нещодавнє звинувачення в хакерському зломі державних електронних систем, висунуте Німеччиною російським спецслужбам, вже відгукнулося відмовою цієї країни отримувати газ від «Газпрому». Одночасно запущене будівництво газогону з Норвегії до Польщі, і далі до Чорного та Адріатичного морів. Це виключить російську монополію на постачання газу в Європу. Світова спільнота об'єднується проти Росії», ‒ сказав Крим.Реалії Асанов.

На думку Різи Асанова, у майбутньому Росія втрачатиме свої позиції.

«Через рік тієї Росії, яку ми з вами знали, вже не буде. Зараз головне для лідерів країн ‒ не збавляти темпів тиску, не слухати різного роду людей, які намагаються за допомогою маніпуляцій послабити тиск на агресора та окупанта. Тоді через 3-5 років ми будемо свідками величезної кількості міжнародних трибуналів і міжнародних судів щодо винних у порушенні територіальної цілісності України», ‒ зазначив активіст.

Кримський опозиційний активіст Павло Степанченко вважає, що на відміну від України міжнародне товариство ще використало не всі важелі впливу на країну-агресора.

Павло Степанченко

«Видно рішучість України та її незгоду з діями Росії. Україна використовувала для повернення контролю над територією Криму такі важелі як економічна, енергетична та водна блокади, антитерористична операція на Донбасі та інші заходи. У міжнародного товариства, безумовно, можливостей більше. Перш за все, необхідне рішення міжнародного суду ООН, який має визначити юрисдикцію території Криму та Донбасу, офіційно визначити дії Росії як країни-агресора і зобов'язати Путіна (президента Росії Володимира Путіна ‒ КР) повернути території під контроль України. МВФ має надати Україні безпрецедентну фінансову допомогу для посилення економіки, а блок НАТО ‒ надати допомогу військово-промисловому комплексу України. Після цих заходів влада України зможе на рівних питати з Путіна за його дії», ‒ повідомив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Павло Степанченко висловив думку, що російський режим може не витримати не тільки міжнародних санкцій, а й внутрішніх хвилювань у зв'язку зі скороченням прав і свобод росіян, зниження якості їхнього життя.

«Міжнародне товариство не використовує повною мірою нищівні санкції для російської економіки та влади, у зв'язку з лобістами обох сторін, які годуються з путінської руки, вони навіть люблять Путіна. Як то кажуть, у капіталу немає батьківщини. Російські лобісти мають вілли, бізнес за кордоном, їхні діти там будують своє майбутнє і вкладають фінанси, зароблені «непосильною працею» своїх батьків-чиновників. Путін розуміє: повернути Крим ‒ значить, поховати себе. Але якщо режим Путіна не зламає міжнародне товариство, то це зробить ненависть громадян Росії до сумних результатів його правління», ‒ зазначив активіст.

Кримськотатарський активіст Недім Халілов, депортований російською владою з Криму, впевнений, що в тісній взаємодії зі світовою демократичною спільнотою Україна зможе повернути контроль над півостровом.

«Влада України з першого дня окупації Криму, як частини території суверенної України, мала реалізувати положення Будапештського меморандуму, за яким Україна відмовилася від ядерної складової у своїй оборонній сфері. Україна мала забезпечити статус кримських татар як корінного народу Криму на міжнародному рівні... Україна має важелі та можливості для відновлення своєї юрисдикції на Кримському півострові, використовуючи ресурси міжнародних організацій і політичні зобов'язання країн щодо корінних народів світу. В української влади немає стратегії, немає тактики, немає програми деокупації Криму», ‒ сказав Крим.Реалії активіст.

Скептично оцінює шанси на посилення санкцій відносно Росії журналістка з Криму Анастасія Магазова, яка нині працює в німецькому ЗМІ в Берліні.

Анастасія Магазова

«У 2014 році після російської анексії Криму Європейському союзу вдалося узгодити список санкцій проти Росії, а після початку бойових дій на сході України ‒ розширити їх. Але з того часу питання про продовження цих санкцій супроводжується дедалі більшими дискусіями, європейським урядам з кожним роком все складніше дотримуватися цієї лінії. У ситуації, коли продовження санкцій не завжди має підтримку, питання про їх розширення наразі взагалі не є реалістичним. Варто згадати ситуацію наприкінці 2016 року, коли за підтримки Росії відбувалися військові злочини під час бомбардувань сирійського Алеппо. Тоді, незважаючи на такі серйозні звинувачення, Євросоюз не запровадив нові санкції проти Кремля. Це пов'язано з багатьма факторами, зокрема ‒ з активним лобіюванням російських інтересів усередині цих країн. Аргумент про економічну недоцільність цих обмежувальних заходів усе голосніше звучить на тлі кризи, викликаної пандемією коронавірусу. На мій погляд, ЄС буде й надалі продовжувати шукати шляхи вирішення винятково в політичній площині», ‒ розповіла Крим.Реалії журналістка.

Президент України Володимир Зеленський стверджує, що порушує питання Криму в бесідах зі світовими лідерами в частині продовження санкцій політики щодо Росії, яка анексувала Кримський півострів. При цьому Зеленський зазначив, що російський президент Володимир Путін, не хоче торкатися цієї теми.