Офіс президента України повідомив, що прощання з першим президентом України Леонідом Кравчуком відбудеться 17 травня. Церемонія розпочнеться об 11-й ранку в Українському домі.
Це інтерв’ю з Леонідом Кравчуком редакція записала ще у 2019 році. Ми готували матеріал про Крим у 1954-му, але ця розмова так і не була опублікована. Переглянувши запис, складається враження, що ми говорили з першим президентом незалежної України буквально вчора. Такі точні та пророчі його фрази про Путіна і велику війну. Говорячи про Крим, Леонід Макарович не раз повертається до відносин із Росією. І каже, що про дружбу з Кремлем треба забути. І радить не загравати з Путіним, як колись це робили з Гітлером.
Відео цієї розмови можна подивитися тут:
«Ви повинні забрати Крим собі»
Розмова відбулась наприкінці дня в робочому кабінеті Кравчука в урядовому кварталі, неподалік від Банкової. Леонід Макарович був, як завжди, бадьорий і щедрий на гостре слівце.
Леонід Макарович Кравчук під час інтерв’ю у 2019 році у своєму робочому кабінеті
Коли Крим став українським, Леоніду Кравчуку було 20 років. І він розказував, що дуже добре пам’ятає 1954 рік, бо у травні відзначали радянське свято – 300-річчя возз’єднання України та Росії.
Згадує, як гриміло все у Києві, а в кіосках продавали дешеву горілку.
Весь Хрещатик, всі танцювали, всі співали, на кожному кроці стояв кіоск, де на розлив продавали горілку
«Коли я вступив до університету в 1953 році, Київський національний університет, то вже у 1954 році, коли святкували 300-річчя возз’єднання Росії з Україною, наголошую – возз’єднання. Я пам’ятаю, як ми на Хрещатику брали участь у подіях, тоді гриміло все.
Весь Хрещатик, всі танцювали, всі співали, на кожному кроці стояв кіоск, де на розлив продавали горілку. Такі мензурки були маленькі по сто грамів, 150 і 200, можна було взяти, горілка була дешева. Три карбованці, наскільки я пам’ятаю, пів літра. За копійки можна було купити, в тому числі і я до цього долучився».
Збереглася чорно-біла хроніка того святкування.
Святкування 300-річчя возз’єднання України та Росії в Києві на Хрещатику. Травень 1954 року. Коллаж стоп кадрів з відеохроніки
Радянська пропаганда подавала події Переяславської ради 1654 року так, що об'єднання було волею і бажанням двох народів – старшого і молодшого. І ніхто навіть не ставив цей факт під сумнів. «І в думці не було, що це було силою приєднання», – каже Леонід Макарович.
Хоча документи про результати Переяславської ради були втрачені, тому ухвалені у 1654 році рішення трактуються по різному. Українська держава та Московія створили військово-політичний Союз, який не передбачав поглинання. Переяславська угода була расторгнута гетьманом Іваном Виговським в 1658 році. Але про це у Радянському Союзі не розказували.
Заберіть нас із Криму, ми не знаємо що тут робити, як тут жити. Там була бульба, а тут виноград
У лютому 1954 року указом Президії Верховної ради СРСР Кримську область приєднали до складу Української радянської соціалістичної Республіки (УРСР). Леонід Кравчук каже, що це було скоріше рішення про віддати Крим, а не про приєднання. Тоді державних кордонів між Україною та Росією не було.
На передньому плані зліва направо: Микита Хрущов і Петро Шелест на відкритті Північно-Кримського каналу в жовтні 1963 року
«Це одна країна була. І потрібно було змінити адміністративні кордони і Крим став українським. У 1954 році Хрущов приїхав до Криму. Його зустріли росіяни, які переселилися в Крим, із Тамбовської, Орловської, усіх цих областей. Вони вимагати від нього, щоб їх забрали назад з Криму.
Хрущов йому говорить «ви повинні забрати Крим собі». Це все було записано у протоколі
Важко навіть уявити, що в той час могли бути багатолюдні зібрання людей, які вимагали від Хрущова: «Заберіть нас із Криму, ми не знаємо що тут робити, як тут жити». Вони ж там в інших умовах жили, там була бульба, а тут виноград. Різні речі», – розказував Леонід Макарович.
До Криму Микита Хрущов приїхав потягом, разом з ним був Олексій Аджубей, його зять. Він тоді працював у газеті «Комсомольская правда», у 1959 він вже стане головним редактором газети «Известия».
Зліва на фото Олексій Аджубей, зять М.С. Хрущова. Скріншот із сайту https://liders.rusarchives.ru/
Не зупиняючись у Криму, одразу їдуть до Києва і зустрічаються з Олексієм Кириченком.
«Приїжджають, заходять в ЦК Компартії України, тоді секретарем ЦК КПУ був Кириченко, такий був чоловік «изящной русской словесности», матерщинник номер один. Хрущов йому говорить: «Ви повинні забрати Крим собі». Це все було записано у протоколі. Це щоб розвіяти міфи, розповідаю, як було насправді.
Олексій Кириченко, український радянський партійний та державний діяч (1908-1975). У 1954 році був 1-им секретарем ЦК КПУ
Кириченко каже, а план вже сформований? А тоді все через Держплан робилося. Де взяти гроші? І почав протестувати. Він змушує Кириченка сідати в потяг і вони їдуть до Москви. І політбюро ЦК КПСС, президія ЦК КПСС приймає рішення, щоб Крим віддати Україні. Кажуть, що Хрущов подарував, а Україна не хотіла, принаймні Кириченко, тому що це ж не просто взяти. На це були потрібні гроші», – розказував Леонід Макарович.
Він стверджує, що Україна у ті часи вклала в Крим 110 мільярдів доларів – ці гроші пішли на будівництво доріг, каналів та іншої інфраструктури.
Я з Рівненської області, я ніколи не бачив моря у своєму житті
Крим став українським відповідно до законодавства Радянського Союзу. Політбюро Компартії ухвалило таке рішення, а президія Верховної Ради РСФСР і президія Верховної Ради УРСР продублювали це рішення. Президія РСФСР передала, а українська президія погодилась взяти.
Після це рішення затвердила Верховна Рада СРСР, розказує про процедуру ухвалення рішення Леонід Кравчук. І наголошує, що це було колективне рішення, а не особисте бажання Микити Хрущова, як часто пишуть.
Росія не могла впоратися з біднющим Кримом
Я бачив який Крим тоді був біднющий
«Я з Рівненської області, я ніколи не бачив море у своєму житті, ніколи. І у 1953 році ми студентами вирішили поїхати до Криму подивитися море. І коли ми заїхали в Крим, я такої бідноти не бачив до цього. Нічого не було в крамницях, все було порожнє. Я бачив який Крим тоді був біднющий. А чому він був біднющий? Росія не могла справитися з Кримом», – згадував Леонід Кравчук.
Щороку у Держплані України спеціальним рядком була записана продовольча допомога Криму. У Крим завозили мясо, молоко, масло. Збудували Північно-Кримський канал, почали зрошувати поля, люди у Криму стали жити краще, розказує Леонід Макарович.
Не змогли організувати життя в Криму таким чином, щоб вони не відчули ізоляції від Росії.
На думку Кравчука, так звана «мєшковщина» та сепаратистські настрої у 1990-тих роках з'явилися у Криму через те, що кримчани відчули себе ізольованими від Росії після розпаду Радянського Союзу. Для кримчан не було значення, де вони живуть, усі тоді жили в Радянському Союзі, а у 1991 все змінилося.
«Кримчани відчули, що вони не мають прямих відносин із Росією, як вони мали раніше – це стало головною причиною, цих потрясінь та думок (сепаратистських - ред). Ми тоді не врахували тих особливостей. І не змогли організувати життя в Криму таким чином, щоб вони не відчули ізоляції від Росії. У Криму було 70 відсотків – росіян, а якщо говорити – російськомовних, то майже всі. Вони відчули ізоляцію, і цей процес наростав, наростав, наростав, а ми спостерігали», – підсумовує Леонід Кравчук.
Спостерігали і нічого не робили, а вплив Росії на Крим треба було обмежити одразу після здобуття незалежності у 1991 році.
Леонід Макарович Кравчук під час інтерв'ю у 2019 році
На питання чому Крим завжди був орієнтований на Росію, Леонід Макарович відповідає, що кожен президент України по-своєму, по-іншому ставився до Криму. І ненависть до центральної влади у Криму була породжена через те, що центр хотів усе тримати у своїх руках.
А треба було давати більше свобод і прав місцевим органам управління, розмірковує Леонід Макарович. На його думку, у Криму з 1991 року мало бути більше розумної пропаганди, більше роз'яснень, більше українських шкіл і культурних центрів.
«Хто зверху – той і пан. Мені такої дружби не потрібно»
Яка може бути дружба, коли агресія і вбивства
Особливо емоційно і стукаючи по столу руками Леонід Макарович говорив про стосунки з Росією. Він був за відносини України та Росії на рівних. А про дружбу з Росією радив забути. Дружити можуть люди, а дружба між народами – це щось фантастичне, на його думку.
«Я говорив – я за, але «з», а не «під». Якщо в ліжку «під», то той, хто зверху, – той і пан. Мені такої дружби не потрібно. Таких відносин не потрібно. Ми повинні будувати відносини на принципах міжнародного права. Невтручання у внутрішні справи жодної країни, суверенітет і демократичні форми відносин. Ніякої сили. Це вже цинізм вищої міри, нас убивають там (на Донбасі - ред), то про яку дружбу можна говорити. Яка може бути дружба, коли агресія і вбивства», – говорив Леонід Макарович ще у 2019 році.
Підсумовує, що Росія завжди діяла в один спосіб – із застосування сили, «не хочете під нами, то ми вас примусимо».
Плакат із закликом проголосувати проти фашизму на майбутньому референдумі у Криму. Севастополь, 10 березня 2014 року
Силою і під багнетами відбувся і так званий референдум у Криму в 2014 році. Кравчук такої волі кримчан не визнав.
«Вони провели референдум, коли Крим був заповнений зеленими чоловічками. І в таких умовах референдум – це цинізм. Це було голосування на багнетах. І оцінювати, що це воля кримчан – такої волі я не сприймаю. Тому що ця воля була нав’язана силою», – говорить Леонід Кравчук.
Озброєні російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») в аеропорту Сімферополя, 28 лютого 2014 року
Бідні, сині, голі, а душать тракторами цитрусові, щоб показати, що вони не приймають західного
Він хотів би, щоб усі пам'ятали, що Україна зробила надзвичайно важливі кроки, щоб Крим піднявся до більш цивілізованого рівня. І наголошує, що Україна у Росії не забирала силою і клаптика землі, а Крим Україна отримала законно.
«Путін відверто каже, він хоче поновити кордони Царської Росії»
Говорячі про деокупацію Криму, Леонід Макарович у 2019 році був переконаний, що лише жорсткі політичні та фінансові санкції щодо держави Росії можуть змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Не треба загравати ні з ким, з Гітлером вже загравали
«Знаєте, як писав ще Кайзер німецький, в Росії існує нездоланна сила-силенна – це неймовірне терпіння її народу. Ви подивіться – бідні, сині, голі, а душать тракторами цитрусові, щоб показати, що вони не приймають західного.
«Была бы страна родная и не было бы других забот», – говорить з посмішкою Леонід Кравчук.
Україна сама з деокупацією Криму не впоратється, а лише за допомогою західних партнерів. Але в такому випадку Захід не має хитатися, а бути чітко на боці України. Леонід Макарович у 2019 говорив так, наче він говорить про теперішню війну Росії проти України.
«Захід не повинен хитатися. То Північний потік, то Південний потік, то німецькі бізнесмени та інші хочуть євро та долари заробляти. І це для них важливіше ніж інтереси України. А ніхто не хоче зрозуміти одну річ, що Україна сьогодні на передньому рубежі стримує агресію. А це далеко за межами України. Не видно це? Видно! Тому не треба загравати ні з ким, з Гітлером вже загравали. Треба об'єктивно, суворо, якщо порушив міжнародні норми, маєш нести відповідальність», – ось так пророчо міркував перший президент незалежної України у 2019 році.
Плакат із зображенням президента Росії Володимира Путіна під час акції протесту біля посольства Росії в Латвії проти російського вторгнення до України. Рига, 17 березня 2022 року
А щоб покарати ті країни, які порушують міжнародне законодавство, потрібно реформувати Раду Безпеки, ОБСЄ. Світове співтовариство має контролювати гарячі точки, щоб «не допустити найстрашнішого – масштабної світової війни», передбачав Леонід Кравчук.
Леонід Кравчук під час інтерв'ю в редакції Крим.Реалії у 2019 році
Після деокупації Криму треба буде все починати з нуля, говорив він. Перебудовувати територію, свідомість, управління. Для цього будуть потрібні колосальні інвестиції, як українські, так і західні. А такий досвід є – відбудова Східної Німеччини.
Його прогноз у 2019 виглядав так: після врегулювання ситуації на Донбасі потрібно буде братися за Крим. І за 5 років приблизно завдання «не просто забрати Крим, а відновити життя в Криму за принципами української ідеї з допомогою західної Європи та США».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.