«Привид страху бродить Кримом». Що кажуть кримчани про життя після 2014 року

Російський глава Криму Сергій Аксенов до сьомої річниці анексії півострова запропонував кримчанам сфотографуватися біля нових інфраструктурних та соціальних об'єктів, збудованих за останні сім років, і розмістити ці фотографії в соціальних мережах, тим самим продемонструвавши досягнення «російського Криму».

Сергій Аксенов пообіцяв, що найкращі роботи будуть розміщені на його сторінці в соціальній мережі Instagram.

«Ви знаєте й бачите на власні очі, як змінився за цей час наш регіон, як змінюються наші міста й села, скільки збудовано нових інфраструктурних та соціальних об'єктів. Деякі з них вже стали новими «візитівками» півострова», ‒ так прокоментував свою ініціативу Аксенов у соціальній мережі.

Російський глава Криму Сергій Аксенов

Крим.Реалії попросили кримських активістів, висловити думку про те, як змінилося життя кримчан за роки анексії.

За словами проросійського активіста, отамана громадського казацтва Криму Сергія Акімова, для півострова дійсно виділяються великі субсидії з бюджету сусідньої Росії, проте це не вирішує численних проблем кримчан.

«За ці сім років ми бачимо, як змінилося життя кримчан. У принципі, воно почало змінюватися з перших днів «кримської весни» у гіршу сторону, але вони це ще не розуміли. Все почалося з переоформлення різного виду документів, деякі документи, наприклад, на приватну власність, люди досі не можуть переоформити. Інфраструктура особливо не змінилася, хоча треба визнати, багато робиться й будується. Але все це врешті-решт не для людей, а дуже часто навіть створює проблеми кримчанам. Наприклад, ми всі пам'ятаємо, як ремонтували дороги, тоді весь Крим стояв у заторах. І подивіться зараз на ці дороги, які тільки пару років тому відремонтували ‒ якості немає. Як немає і грошей, які були виділені на ремонт доріг, і не тільки на них, а на всю інфраструктуру Криму, а це сотні мільярдів», ‒ говорить активіст.

На думку Сергія Акімова, після березня 2014 року кримчани втратили свої права та свободи.

Отаман Кримського казацтва Сергій Акімов

«З приводу прав і свобод ‒ кримчани зараз опинилися між двох вогнів. Вони, по суті, і «недоукраїнці», й «недоросіяни». І це буде тривати ще дуже довго, від цього страждатиме ще не одне покоління кримчан. З приводу внутрішньої свободи можна сказати так: якщо тебе російська життя влаштовує ‒ ти екстремал, якщо не влаштовує ‒ ти екстреміст. А російська влада давно вже живе в іншій державі, яка має лише таку ж назву ‒ Росія, про яку вони постійно розповідають, що в цій державі живуть вільні й задоволені життям люди. А прості люди про цю державу чують тільки по телевізору, а живуть в іншій державі, в якій кожен новий день приносить щось нове ‒ нові обмеження прав, нові обмеження свобод, подорожчання життя тощо», ‒ поділився своєю думкою Акімов.

Від анексії до вироку: історія Олега Приходька у фотографіях (фотогалерея)

За словами ексдепутата російської міськради Алушти Павла Степанченка, у багатьох кримчан, які підтримали анексію у 2014 році, настало розчарування.

«Цифру в 97 відсотків кримчан, які у 2014 році «проголосували» на так званому референдумі, зараз вже не намалювати ‒ ні в питанні приєднання півострова до Росії [Україна, низка країн Заходу, міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії ‒ ред.], ні в любові до Путіна! Пенсіонери вже чолобитної не відбивають, пенсії у 12 тисяч рублів ледь вистачає на виживання з кримськими цінами. Казка про сите майбутнє та соціальну платформу, як за СРСР, пробила дно, залишивши кримчан біля порожнього корита. Крим однією ногою є частиною Росії де-факто, але юридично не визнаний у світі, більше того, сам бізнес російський не поспішає визнавати Крим російським. Наприклад, великі банки не працюють на території Криму, мобільні оператори, автозаправні станції не зайшли, внаслідок чого ціна на паливо вища, ніж на материковій частині Росії. Дороги будують, міст збудували, але ціни в Криму московські, а зарплати провінційні», ‒ повідомив він.

Павло Степанченко

Павло Степанченко зазначив, що у Криму немає свободи слова, а інакомислення переслідується репресивною системою.

«По-різному можна оцінювати рівень життя, але не бачити нехтування правами людини з політичних і релігійних мотивів, фальсифікацію кримінальних справ, заборону на мирні зібрання й змиритися з цим ‒ може тільки Фома-сліпець. У Криму, та й в усій Росії, відсутня свобода слова, ЗМІ перетворили на рупор пропаганди. Говорити про те, що жителі Криму готові помирати за батьківщину та олігархів при владі ‒ про це навіть безглуздо й смішно міркувати», ‒ зазначив активіст.

Громадський активіст і журналіст Рагім Гумбатов висловив думку, що кримчани стали боятися вільно висловлювати свої думки.

«За період після 2014 року, безумовно, життя кримчан змінилося, оскільки Крим опинився в полі дії жорсткішого законодавчого врегулювання. Наприклад, якщо у 2013-му році у нас діяли близько сорока національно-культурних організацій з республіканським статусом, то зараз їх всього близько півтора десятка ‒ інші не змогли пройти перереєстрацію. Згідно з експертами, так само йдуть справи з бізнесом ‒ зменшується кількість підприємств і підприємців. Водночас, поза сумнівом, є люди, яким стало жити на півострові добре. Чи відчувають люди себе вільними? Тут міркування суто індивідуальні, адже у кожної людини межі свободи особистісні. Хтось, наприклад, вважає сталінські репресії в порядку речей. Одне безсумнівно ‒ раніше своє невдоволення діями влади, корупцією чиновників ми висловлювали вільніше, не боялися наслідків. Зараз, якщо перефразувати відомий маніфест комуністичної партії, «привид страху бродить Кримом», ‒ розповів громадський активіст.

Активіст і журналіст з Алушти Олексій Назімов зазначає, що за останні роки на кримчан впала низка проблем.

«Не можу сказати, що жити стало краще, але «жити стало веселіше»! Постійне зростання цін на продукти, комуналку на тлі зменшення прибутків громадян. Медичні послуги залишають бажати кращого: щоб потрапити на прийом до вузького спеціаліста, доводиться чекати два тижні за попереднім записом. Погіршується екологія. Якщо раніше основна маса відпочивальників приїжджала до Криму потягами, то з відкриттям мосту багато приїжджають на авто. Відпочивальників стало менше, а автомобілів більше. Зрозуміло, що авто стоять у багатокілометрових заторах, особливо на південному узбережжі, повітря не озонують. Тепер ще додалася проблема з водопостачанням. Люди дуже хвилюються й за сезон, і за те, щоб їм не довелося сидіти без води та бігати з відрами до водовозки. І, звичайно, паркани, огорожі й ще раз паркани! У селищі Партеніт два санаторії, «Айвазовське» та «Крим», закрили свої прохідні вже і для місцевих жителів. Одна оздоровниця належить управлінню справами президента, інша ‒ Міноборони (Росії ‒ КР). Зрозуміло, що містечкова алуштинська влада ходить перед керівництвом цих санаторіїв «навшпиньки», прирікаючи місцевих жителів жити в резервації за парканом», ‒ зазначив Назімов.

Олексій Назімов

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова звертає увагу на негативні процеси, з якими довелося зіткнутися кримчанам за останні роки.

«Всі розмови про великі проєкти за російські гроші для звичайних кримчан ‒ лише слова. Який сенс селянам від траси «Таврида», якщо город нічим полити? Тепер і жителі кримської столиці сидять без води. Попереду ‒ курортний сезон, а водосховища порожні! Дерев стає менше, а парканів більше. Ціни просто космічні. Силовики борються не з корупціонерами та бандитами, а з вірянами. Цей список можна довго продовжувати, але навіщо? Все й так зрозуміло. Нас оточує невизначеність і невпевненість у завтрашньому дні. Найнеприємніше, що всі ці тенденції лише поглиблюються», ‒ прокоментувала ситуацію активістка.

Європейський Союз опублікував заяву до сьомої річниці анексії Криму та Севастополя, в якій нагадав про порушення прав людини та російську мілітаризацію півострова. В ЄС зазначають, що через сім років після «насильницької, неправомірної анексії АР Крим та міста Севастополя Росією Європейський Союз зберігає відданість суверенітету й територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах».