«Прибутки зменшуються, податки ростуть»: як кримчани заборгували Росії чотири мільярди рублів податків 

За п'ять років кримчани накопичили чотири мільярди рублів податкових боргів, за інформацією російської податкової служби. Там констатують зниження рівня податкової дисципліни, і працюють над способами її підвищити. Зокрема, до стягнення боргів із неплатників планують залучити роботодавців.

За словами керівника відділу управління російської Фінансової податкової служби у Криму Ольги Петрашової, Крим за розміром заборгованості несприятливо виглядає на тлі регіонів сусідньої Росії, і щорічно відбувається приріст приблизно на мільярд рублів. Торік, за інформацією російської податкової, кримчани заплатили приблизно 100 мільярдів рублів податків.

Керівник управління Фінансової податкової служби Росії у Криму Роман Наздрачов на пресконференції розповів кримським ЗМІ, як відомство планує по-новому впливати на неплатників:

«Однією з причин є брак оборотних коштів, іншою ‒ небажання платників податків своєчасно виконувати свої обов'язки та перераховувати гроші в бюджет якомога пізніше... РНКБ, КЗ, «Пошта Криму» ‒ цього року ми будемо виходити на керівництво великих організацій із проханням спільно провести роботу, щоб їхні співробітники вчасно виплачували борги до бюджету. З органами державної влади, із усіма державними підприємствами така робота проводилася упродовж попередніх років. Вона дає позитивні результати. Перший крок, який ми зробимо, це проведемо градацію людей і юридичних осіб, які невчасно платять податки. Якщо це громадяни, спочатку методом переконання, впливу через ЗМІ, і вже потім через каральні заходи: судові накази та арешт майна службою судових приставів».

Юридичним особам Роман Наздрачов загрожує прискореним блокуванням рахунків і арештом майна. До того ж, голова відомства пообіцяв публікувати списки боржників у кримських ЗМІ з прізвищами та сумами заборгованості, а в разі подальшої несплати ‒ їх фотографії або ж сайти фірм.

Економічний оглядач із Криму Олександр Басов вважає, що накопиченню податкових боргів кримчан сприяє, перш за все, несприятлива ситуація в економіці.

‒ Кожна нормальна людина хоче відчувати себе впевненою й не мати боргів перед державою та іншими людьми. Відповідно, якщо виникають подібні проблеми, є якісь об'єктивні причини. Це не тільки небажання, про яке говорить Наздрачов, а перш за все економічна ситуація, яка склалася в Криму, яка не покращується, а лише погіршується із року в рік. І в Росії, і в Криму реальні прибутки населення зменшуються, а тарифи, податки та інші збори тільки ростуть. У майбутньому році очікується додатковий «подарунок» для кримчан, пов'язаний із податком на майно. Я думаю, що кількість неплатників знову ж зросте, оскільки там дуже істотні суми. Треба сказати, що в попередні роки податкова система України працювала набагато ефективніше. Громадяни отримували відповідні своєчасні повідомлення.

Дійсно, Роман Наздрачов анонсував уведення з наступного року податку на майно з фізичних осіб:

«Зараз ми чекаємо ухвалення та затвердження введення кадастрової оцінки на об'єкти капітального будівництва. Перший термін сплати податку на майно ‒ це 2021 рік. Наступний рік буде підготовчою роботою для обчислення цього податку. Коротенько скажу, що передбачена кадастрова вартість мінус відрахування ‒ це квартира, житловий будинок, квадратні метри до них прив'язуються ‒ і коефіцієнти, які будуть вводитися постійно... Середня сума податку на трикімнатну квартиру в 60 квадратних метрів становить 467 тисяч рублів».

Олександр Басов нарікає на те, що в російських реаліях усі турботи із виконання податкових зобов'язань перекладені на плечі громадян.

‒ Ви зобов'язані виявити бажання, самі вивчити питання: порахувати, скажімо, об'єм двигуна, і виходячи із цих показників, сплатити податки. Багато хто просто забуває про це, але думаю, що більшість людей все ж не платять податки через нестійку фінансову ситуацію. Варто звернути увагу на те, що основним джерелом податків і надходжень до бюджету республіки є населення, яке й без того має серйозні проблеми. У нормальних державах, де економіка розвинена, де вона дійсно конкурентна, більшу частину надходжень до бюджету складають податок на прибуток, податок на додану вартість, і вже третім і наступними є податки із фізичних осіб. Оскільки економіка Росії більше ніж на 70% державна, можна привітати російське суспільство з державним капіталізмом без умов для конкуренції.

Олександр Басов переконаний, що в цій ситуації публікація імен та фотографій боржників ‒ «незаконний та аморальний» крок, і пропонує замість них «друкувати фотографії тих людей, які довели народ до злиднів, що він не в змозі платити податки».

Доцент кафедри економіки та фінансів Російської академії народного господарства й державної служби Алісен Алісенов зазначає, що за нинішньої податкової системи у Росії накопичилися великі борги.

‒ Несплачені податки ‒ це питання недофінансування окремих галузей і соціальної сфери зокрема. Буквально днями Рахункова палата озвучила, що борги перед російським бюджетом із податків і зборів, а також митних платежів, перевищують 3,5 трильйона рублів. Звичайно, це багато. Певна частка цих податкових боргів припадає на окремі регіони, причому їх мають навіть благополучні регіони. Але більше вони характерні для дотаційних. Основні причини ‒ це неплатоспроможність громадян, несплата поточних боргів, донарахування сум за результатами перевірок. Борги із кожним роком зростають, тому що на них нараховуються пеня. Що стосується підприємств, тут податкове навантаження одне з найвищих. До речі, коли Крим і Севастополь переходили у російську юрисдикцію, їм дали період адаптації до більшого навантаження.

За інформацією Алісена Алісенова, виплати, наприклад, за спрощеною системою оподаткування в Криму залишаються пільговими та зрівняються з російськими лише в 2021 році.

‒ Але все одно виявилося, що цих заходів недостатньо. Крім цього, у дотаційних регіонів, яким є Крим, немає стимулів для підвищення бази оподаткування. З іншого боку, Міністерство фінансів висуває набагато жорсткіші вимоги до податкової політики високодотаційних регіонів. З 2017 року такі регіони мають укладати із Мінфіном угоди, на підставі яких зобов'язуються скасовувати або переглянути неефективні податкові пільги. Тобто регіонам, які не виконали умови, дають менше дотацій, а якщо вони скасовують пільги, це призводить до підвищення податкового навантаження ‒ а воно до ризиків неплатежів. Тобто федеральний центр підштовхує регіони до скасування податкових пільг, і водночас довести ефективність досить складно. Тому багато регіонів вважають за потрібне від цих пільг відмовлятися.

Алісен Алісенов вказує на те, що паралельне зменшення кількості знову зареєстрованих підприємств і підприємців упродовж декількох років тільки сприяє збільшенню загальної податкової заборгованості.

Адвокат української юридичної компанії «Касьяненко і Партнери» Олександр Шумський пояснює, як Україна сприймає збір податків із кримчан.

‒ В Україні у 2014 році ухвалили закон «Про вільну економічну зону «Крим», згідно з яким особи, які зареєстровані й проживали на території Криму та Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від зобов'язань подавати до контрольних органів декларації та сплачувати податки на майно, нерухомість, землю. Їх також звільнили від сплати загальнодержавних податків ‒ на прибуток, на доходи фізичних осіб, на додану вартість. Але якщо громадянин має нерухомість у Криму, а живе на території материкової України, то все ж зобов'язаний сплачувати податок. Щодо Росії ‒ були деякі випадки, коли людей, які не перереєстрували майно за російськими законами, змушували від нього відмовлятися, відчужувати та платити із цього податок ‒ в будь-якому випадку, до нас доходили такі звістки.

(Текст підготував Владислав Ленцев)