«Багатьох препаратів не виявилося». Про пандемію та забезпечення ліками хворих на коронавірус у Криму

В анексованому Криму не заперечують ‒ противірусні препарати та антибіотики в дефіциті, пацієнти в паніці закупають ліки про запас, а лікарі продовжують виписувати рецепти на дефіцитні препарати, незважаючи на наявні альтернативи. Окрім того, уряд Росії відніс анексований Крим до регіонів, де склалася критична ситуація з місцями в лікарнях для заражених COVID-19.

Тим часом у підконтрольному Росії уряді Криму запевнили, що вільні ліжка для лікування хворих є і «сьогодні немає жодної вмотивованої відмови в госпіталізації показаного пацієнта». А в уряді України розповіли, коли зможуть розгорнути гуманітарні табори на адмінкордоні Криму з Херсонщиною.

Як складається ситуація з коронавірусом в анексованому Криму та чому антибіотики на півострові в дефіциті? Про це говорили в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір».

Дефіцит низки аптечних препаратів виник у зв'язку з підвищеним попитом, говорить прессекретар підприємства «Крим-Фармація» Світлана Квітко в інтерв'ю телеканалу «Крым-24».

‒ У нас почався сплеск ГРВІ та грипу, препарати буквально розмітають, купують у великих кількостях. Росздравнадзор висловив занепокоєння з цього приводу, проводяться рейди, адже у деяких аптеках продають антибіотики без рецепта, а люди набирають про запас, без потреби, у цей час ті, хто потребує ліків, їх не отримають.

Постачальники не встигають задовольняти попит в аптечних пунктах, не встигають надсилати препарати. Що стосується нашого підприємства «Крим-Фармація», тут є специфіка у процедурі держзакупівлі цих препаратів, ми не можемо робити передоплати, бувають проблеми. Є препарат «Цефтріаксон», який відпускається тільки за рецептом, лікарі масово його призначають, вони, мабуть, не моніторять ситуацію з дефіцитом. Є аналоги цього препарату, але фармацевт, якщо виписаний рецепт, не має права видати інший препарат, доведеться пацієнту знову йти до лікарні, отримувати призначення і знову йти в аптеку.

Дістати необхідні ліки, дійсно, буває великою проблемою, про це на своєму прикладі в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів керівник громадського об'єднання «Асоціація громадськості Сімферополя» Сергій Дудченко.

‒ Тиждень тому для домашньої аптечки вирішив купити банальні ліки, наприклад «Парацетамол». Я пройшов декілька аптек, там багатьох препаратів не виявилося, звернувся в інтернет-систему Apteka.ru, але там у таблетованій формі немає. Дивно, але навіть російські препарати, такі просунуті як «Ареплівір» складно знайти. Люди в Криму хвилюються і, хоч кажуть, що вийшли на плато, але 200 осіб на день хворих, 1400 ‒ за тиждень. Не впевнений, що система налагоджена, моніторю соцмережі, бачу скарги, що люди не можуть додзвонитися, не можуть потрапити до лікарів, їх посилають додому з пневмонією.

Я дивуюся, чому міська адміністрація нічого не робить для збільшення кількості маршрутів або встановлення якихось суворих правил пересування у транспорті. Містом їдуть забиті маршрутки, так, частина людей у масках, але це не дуже допомагає. Якщо в цьому вологому повітрі в маршрутці виявиться один хворий, він «потягне» за собою ще 50 осіб і це проблема, яку не вирішують. А ще насуваються новорічні свята і невідомо, що нам привезуть з материка. Зрозуміло, що люди їдуть відпочивати, 70 відсотків номерного фонду вже заброньовані на свята, їх же не змусиш у номерах сидіти. Альтернативні заходи проводитимуться, незважаючи на заборони, корпоративи приватні, я впевнений, проведуть тихцем.

Сергій Дудченко

Нагадаємо, підконтрольна Кремлю влада Криму скасувала всі масові заходи під час новорічних свят, включаючи корпоративи. Таке рішення увалене в межах протидії поширенню коронавірусу.

Свідчення розходяться

У медичних установах Криму запевняють, що поки забезпечені всім необхідним.

«Наша лікарня забезпечена всіма препаратами, населення піддається паніці й змітає в аптеках все», ‒ розповів телеканалу «Крым-24» головлікар Феодосійського медичного центру Андрій Вербов. Головлікар міської лікарні номер один у Керчі Марат Єнікеєв теж заявив про достатню кількість препаратів у медустанові, однак додав, що лікарня планує провести додаткові закупівлі.

Рівень захворюваності на нову коронавірусну інфекцію в Криму вийшов на плато за останні три тижні, про це 25 листопада повідомила керівник управління Роспотребнадзора Криму Наталія Пеньковська. Окрім того, у Роспотребадзорі повідомили і про те, що на плато вийшов рівень захворюваності на пневмонію в Криму. У структурі причин, що викликають пневмонію, значну частку займає коронавірус (31 відсоток).

Але на день раніше віцепрем'єр-міністр Росії Тетяна Голікова повідомила, що найбільш критична ситуація з місцями в лікарнях для заражених COVID-19 склалася в шести регіонах, серед них вона вказала й анексований Крим. За словами Голікової, це регіони, в яких ліжок у лікарнях для пацієнтів з цією хворобою залишилося менше ніж 10 відсотків.

«На ранок вчорашнього дня були зайняті 78,2 відсотка ліжкового фонду. Найкритичніша ситуація склалася в шести регіонах, де зайнятість ліжок становить понад 90 відсотків. Це Івановська область, Орловська, Республіка Комі, Мордовія, Республіка Крим ‒ 93,6 відсотка та місто Санкт-Петербург. Але ми бачимо тенденцію звільнення ліжкового фонду», ‒ зазначила Голікова.

На ці заяви відреагував підконтрольний Росії міністр охорони здоров'я Криму Олександр Остапенко. Він сказав, що в розпорядженні міністерства є понад 400 вільних ліжок для лікування хворих з COVID-19, що становить близько 15 відсотків від загальної кількості.

«Можу абсолютно відповідально повідомити, що на сьогодні немає жодної вмотивованої відмови в госпіталізації показаного пацієнта. Всі пацієнти отримують необхідне лікування, як стаціонарне, так і амбулаторне, у повному обсязі», ‒ зазначив він.

А підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов розповів на засіданні оперативного штабу, що за останній тиждень додатково організували 349 ліжок для лікування хворих на коронавірус.

Співголова Всеросійського союзу пацієнтів Ян Власов в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснив, від чого в різних регіонах складається рірізна ситуація із забезпеченням системи охорони здоров'я.

‒ Кожен регіон має власну економіку і своїх управлінців, тому в усіх регіонах різна ситуація. У регіонах, де система охорони здоров'я оновлювалася, створювалися робочі місця, де розвивалася структура первинної медичної допомоги, де було достатньо коштів для роботи системи охорони здоров'я, ось у тих регіонах ситуація пристойна. А в регіонах, де дефіцитні бюджети, де оптимізація системи привела до погіршення, там і виникають проблеми.

Проблема нестачі місць у лікарнях вирішується по-різному. Є регіони, де ліжка організовуються в санаторіях, виставкових центрах, на стадіонах ‒ один варіант. Військова медична допомога: створюються на місцях пересувні госпіталі, і вони беруть на себе деяку кількість пацієнтів ‒ теж варіант. Є варіант зміни балансу в плані забезпечення пацієнтів ‒ залучення лікарів вахтовим методом. Але чим менше прозора ситуація з реальними цифрами хворих, урахуванням смертей і реальних масштабів, тим складніше ухвалювати рішення.

Переполнены даже санатории: как в Крыму пытаются бороться с коронавирусом (фотогалерея)

Пояснює Ян Власов і низку проблем у Росії, які привели до появи дефіциту на препарати в аптеках, зокрема, в анексованому Криму.

‒ Є ажіотажний попит на противірусні препарати та антибіотики, але дефіцит не тільки їх. Є проблеми з маркуванням, яке ввели. Думаю, держаптеки не встигли закупити маркувальне обладнання і створити умови для нормального пропуску медикаментів. На складі препарати є, а в аптеках немає, вони не можуть їх пропустити. Треба вимагати введення мораторію на маркування, щоб дозволити продавати немарковані препарати і перенести питання з маркуванням на 2022 рік. Є препарати, на які ціна була встановлена 10 років тому, тобто витрати на виробництво препаратів зростають, а ціна ‒ ні, природно виробництво такого препарату зупиняється, виробляти його не вигідно, пацієнти його не отримують. Є постанова уряду ‒ так званий «третій зайвий», коли при наявності двох вітчизняних препаратів третій іноземний не поширюється на ринку при держзакупівлі. Є й проблема політики аптек ‒ не вигідно продавати низькомаржинальні препарати, або закладання в ціну препарату «вартості полиці», тобто якщо виробник не домовляється з аптечною мережею, аптеки просто його не беруть.

Криму допомога не потрібна?

Відомості російської влади Криму та Севастополя про захворюваність на коронавірус не підтверджені міжнародними організаціями та іншими незалежними джерелами. Раніше в ефірі Радіо Крим.Реалії український омбудсмен Людмила Денисова розповідала про те, що, за її відомостями, інформація про кількість хворих у Криму може бути занижена.

А віцепрем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив про те, що в разі погіршення ситуації, пов'язаної з пандемією коронавірусу в Криму, Україна готова розгорнути на адміністративному кордоні гуманітарні табори. Зокрема, йдеться про будівництво аптечних пунктів на адмінкордоні. Після цього перший віцеспікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс сказав, що Криму і його жителям не потрібні допомога Києва в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Про плани проводити безкоштовне тестування на коронавірусну інфекцію безпосередньо в медичних пунктах сервісних центрів на контрольно-пропускних пунктах в'їзду-виїзду, на лініях розмежування з тимчасово окупованими територіями, зокрема на адмінкордоні Криму з Херсонською областю, розповіла заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Голованчук.

Тим часом кримчани намагаються вирішити питання підвезення ліків у Крим своїми силами. Все частіше в кримських групах у Facebook можна побачити пости про доставку ліків з материкової України в Крим. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов, який допомагає кримчанам привозити ліки.

‒ Ми просимо людей привезти, але не всі можуть увійти в становище, я це пояснюю тим, що людей лякає окупаційна влада. На кордоні ФСБшники говорять прямо, мовляв, якщо виявимо більше, ніж треба, ліків, вам буде гірше. Люди бояться і скорочують кількість перевезених ліків до однієї-двох упаковок. Зараз окупаційна влада робить усе, щоб життя в Криму було нестерпним. Люди днями шукають в аптеках елементарні вітаміни, брехня окупаційної влади негативно позначається на здоров'ї громадян. Я намагаюся передати в Крим хоча б вітаміни, люди беруть, перевозять, але стикаються з обмеженнями, а до карантину таких суворих обмежень не було.

Ісмаїл Рамазанов

Заступник постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла про проєкти, які готує Україна на допомогу кримчанам.

‒ Можливості України обмежені: доступу до Криму немає, а кримська система охорони здоров'я підконтрольна окупаційній владі. Ми спільно з Мінреінтеграції, МОЗ, Херсонською обласною адміністрацією відпрацьовуємо можливість облаштування аптечного пункту на адмінкордоні, а на початку наступного року там вже буде повноцінна сервісна зона. Питання в тому, що препаратів, які потрібні кримчанам, мало і в Україні, потрібно, щоб вони з'явилися в усій країні і потрібно, щоб вони з'явилися в аптечній мережі в довколишніх містах біля адмінкордону.

Питання телемедицини опрацьовуємо з Херсонською обласною адміністрацією, думаю, наступного тижня ми вийдемо з пропозицією, і кримчани зможуть отримати консультацію лікаря онлайн. Працюємо над інформуванням кримчан.

Таміла Ташева

Кримчани розповідають, що навіть звичайні протигрипозні препарати російські не допомагають, говорять, що ліки з України допомагають краще і швидше.