Каталонське періодичне видання La Vanguardia порівнює радянське вторгнення до Чехословаччини 50 років тому з агресивними кроками Кремля в Україні. Французький тижневий часопис Le Point пише про український кут зору судового процесу над колишнім головою виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Брюссельське видання Politico пише про критику на адресу міністра закордонних справ Австрії, яка запросила на своє весілля президента Росії Володимира Путіна.
Найбільший часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia друкує матеріал, присвячений 50-ій річниці вторгнення радянських військ до Чехословаччини 20 cерпня 1968 року. Стаття зветься «Вторгнення до Чехословаччини і досі розділяє росіян у 50-ту річницю подій».
Видання зазначає, що і далі лише 13% росіян критично ставляться до дій Кремля у Чехословаччині влітку 1968 року.
Каталонський часопис проводить паралелі між придушенням Москвою «Празької весни» та російським вторгненням в Україну, що триває з 2014 року.
Газета пише, що росіяни завжди з параноїдальною підозрою ставилися до будь-яких спроб зміни встановленого порядку в тому, що Москва розглядає як «своє подвір’я», маючи на увазі колишній комуністичний табір Східної Європи і республіки колишнього Радянського Союзу.
Минуло 50 років із часу введення радянського війська на терени тодішньої Чехословаччини, але ті події знайшли відгомін вже у нас час під час подій на Майдані у Києві, коли українці вчергове вирішили скинути з себе московське ярмо.
Так само як колись Чехословаччина була такою собі «вітриною комуністичного блоку», каталонське видання пише, що Україна була і є нині найважливішою з колишніх радянських республік після Росії.
La Vanguardia вважає, що Прага 1968 року і Київ у наші дні є різними боками тієї самої монети, хоча, на думку іспанського часопису, у випадку Праги Кремль домігся свого з використанням брутальної міці свого війська, встановивши остаточну «залізну завісу», тоді як Україна нині, попри зусилля Москви, є ще ближчою до Заходу, аніж вона будь коли була у своїй історії.
Видання веде далі, зазначаючи, що 50-ті роковини придушення прагнення Чехословаччини до демократії збігається у часі з активними спробами президента Росії Володимира Путіна загоїти рани розвалу васальної комуністичної системи і викарбувати нові стосунки з колишніми комуністичними країнами Східної Європи.
Саме у цьому процесі Путіну допомагає нинішній президент Чеської республіки Мілош Земан, який утримався від критики російської анексії Криму, і має особистий доволі сильний потяг до самого Путіна. Іншим «асистентом» кремлівського мрійника, за словами каталонської газети, постає президент Угорщини Віктор Орбан. Газета нагадує, що Угорщина стала жертвою того самого плану Москви дещо раніше, а саме 1956 року, коли радянські танки трощили повстання у Будапешті.
Видання завершує, повідомляючи, що мало хто пам’ятає про групу радянських громадян, які вийшли біля Кремля 25 серпня 1968 року і висловили сидячий протест проти радянського вторгнення до Чехословаччини, що коштувало цим людям довгих років ув’язнення і примусового утримання у психіатричних лікарнях.
Переклад твіту: «Вторгнення до Чехословаччини і досі розділяє росіян у 50-ту річницю подій»:
Поважний суспільно-політичний тижневик Франції Le Point заторкує тему відновлення слухань на судовому процесі над колишнім головою передвиборчої кампанії президента США Дональда Трампа Полом Манафортом.
Французьке видання окремо висвітлює зв’язок Манафорта з Україною під час правління президента-втікача Віктора Януковича. Тижневик при цьому нагадує, що 69-річного політичного консультанта і лобіста Пола Манафорта офіційно звинувачують у податковому і банківському шахрайстві, що пов’язано з десятками мільйонів доларів, які він отримав від колишнього президента України Януковича, як зазначається, за нібито його консультаційну діяльність для тодішнього проросійського керівника України.
Le Point веде далі, зазначаючи, що ці звинувачення проти Манафорта також стосуються його особистих статків, які він накопичив ще перед тим, як став головою передвиборчого штабу нинішнього президента США. Тижневик наголошує, що цей бік справи не стосується звинувачень у змові з Москвою під час проведення виборчої кампанії президентських виборів у США 2016 року.
Разом із цим, французьке видання вказує, що команда слідчих під проводом Роберта Мюллера наполегливо розслідує всі факти у цій справі, і зокрема її український «слід». Все це відбувається за умов гострої критики розслідування з боку президента Трампа, який визначає роботу слідчих як «полювання на відьом».
Le Point також зазначає, що виправдання Манафорта надасть Трампові нових можливостей для критики цілого розслідування російського напрямку втручання до президентських виборів у США. Насамкінець французький тижневик пише, що прокурор слідства Ґреґ Андрес визначив Пола Манафорта як «брехуна, який чудово орієнтується у юриспруденції». І саме цей момент, як на паризьке видання, допоміг Манафортові залишатися на плаву, розглядаючи Януковича, який втік з України до Росії 2014 року, як таку собі курку, що несла для Манафорта «золоті яйця».
У разі, як його буде визнано винним, Полу Манафорту загрожує провести решту свого життя за ґратами.
Переклад твіту: «Відновлено слухання на процесі Манафорта»:
Європейське видання Politico публікує статтю «Міністр закордонних справ Австрії зазнає гострої критики після запрошення Путіна на весілля».
У підзаголовку повідомляється, що соціалістичні опозиційні партії у Європейському парламенті визначають це запрошення як «ганебне», власне, у світлі того, що саме Австрія нині має ротаційне президентство у Європейському Союзі.
Йдеться про весілля призначеної міністром закордонних справ Австрії за списком крайньоправої австрійської партії Свободи Карін Кнайсль, яка одружилась з бізнесменом Вольфґанґом Майлінґером в австрійських Альпах.
Далі видання наводить слова депутата Європейського парламенту Евелін Реґнер, яка заявила, що відвідини весілля австрійського міністра президентом Росії Путіним постає «провокацією європейського масштабу», беручи до уваги антиєвропейський курс Путіна.
Речник австрійської опозиційної Соціалістичної партії з питань закордонної політики і депутат австрійського парламенту Андреас Шідер запитує: «Який внесок хочуть зробити міністр закордонних справ Кнайсль та канцлер Курц до Мінського мирного процесу для розв’язання кризи в Україні, коли вони у приватному колі весело святкують із президентом однієї зі сторін конфлікту перед усією світовою громадськістю?»
Видання додає, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін доволі гостро висловився у соціальних мережах щодо запрошення Путіна на весілля голови австрійського МЗС.
Politico завершує, зазначаючи, що запрошення Володимира Путіна на весілля австрійського міністра закордонних справ попервах було суто приватною справою, проте австрійські мас-медіа повідомили, що візит Путіна на весілля також передбачав робочі переговори.
Переклад твіту: «Ці люди просто не можуть мати у себе ротаційного президентства у ЄС після цього ганебного спектаклю»: