Безкоштовний ПЛР-тест на COVID-19 – чекати до трьох тижнів?

На здавання і отримання результату гарантованого державною безкоштовного ПЛР-тесту хворим із підозрою на COVID-19 доводиться чекати до трьох тижнів: до двох тижнів чекати на можливість здати тест і ще тиждень – на його результат. Про це повідомляють користувачі фейсбук. Чимало з них змушені звертатися до приватних лабораторій, де діагностують не безкоштовно, але швидко. ПЛР-тест на COVID-19 – скільки на нього зараз чекати в Україні? Й наскільки доступна, достовірна і повна статистика МОЗ щодо тестування?

Юристка, киянка Катерина Іщенко поділилася своїм досвідом, скільки їй довелося очікувати можливості здати тест і дочекатися його результатів: «…Я відчула перші симптоми ГРВІ, і ось у неділю, 6 вересня (через два дні після появи симптомів), мене накрило – вся клінічна картина коронавірусної хвороби, включно з втратою нюху, прямо як по книжці. Я вирішила, що час вже йти за алгоритмом, пропагованим МОЗ, – сімейний лікар, ПЛР-тест і далі за протоколом. Видзвонила сімейного лікаря, яка була у відпустці, отримала номер телефону кол-центру для виклику лікаря на заміні. Про всяк випадок викликала на вівторок приватну лабораторію. Зранку 7 вересня залишила звернення щодо свого стану, вже через пару годин зателефонувала лікар з амбулаторії і прийшла на огляд. На запитання про ПЛР-тест вона мене попередила, що, ймовірно, вільний час для здачі безкоштовного тесту буде за 2 тижні, а потім ще 5-7 днів чекати результатів. Лікар дійсно передзвонила і повідомила, що може записати нашу сім’ю на тестування на 24 вересня – через 17 днів (!!!) після підтвердження у мене симптомів, схожих на «ковід». Ну і тиждень чекати результатів. За 3 тижні я, по ідеї, мала або видужати, або померти. Не кажучи про те, яку медичну інформацію можна отримати від ПЛР-тесту після зникнення симптомів (помирати все ж не хочеться)… Якщо ми робимо тести із затримкою в 3 тижні, то про яку статистику й «антирекорди» нас інформує МОЗ???»

Що не так із тестуванням в Україні на COVID-19? Радіо Свобода розпитало виконувача обов’язків гендиректора «Центру громадського здоров’я МОЗ України» Ігоря Кузіна.

– Які масштаби тестування зараз в Україні?

– Сумарно по всій Україні протягом доби зараз проводять у середньому близько 14 тисяч досліджень методом ПЛР. Це з урахуванням як державних, так і недержавних установ – приватних.

– Епідемія в Україні посилюється – держлабораторії справляються?

– Неопрацьованих тестувань станом, наприклад, на 14 вересня – 15 800. Тобто, по суті залишків майже немає – зразки опрацьовуються день у день. Або впродовж максимум двох діб стовідсотково віддається результат пацієнтам. Це – інформація, яку ми отримуємо від усіх лабораторій, які зараз працюють на рівні держави.

– Скільки таких лабораторій зараз задіяні?

– Це зараз – близько трьохсот лабораторій, які виконують і ПЛР, й ІФА-дослідження разом.

– Тобто виходить, усе добре із тестуванням?

– Є виняткові випадки, такі, як Донецька область, деякі регіони Луганської області. Там, де у лабораторій є технічні складнощі або у них лише інстальовано обладнання, або були технічні проблеми з обладнанням. Але в таких регіонах, де ми бачимо наростання залишків, ми переорієнтуємо такі зразки до найближчої області, яка має технічну спроможність провести дослідження.

– Проблеми лише технічні?

– Те, що ми фіксуємо, і те, що ми бачимо при виїзді в обласні лабораторні центри, – найчастіше проблема в тому, що лікарі, які скеровують зразки до лабораторій, вони не використовують правила пріоритетності. У направленнях на проведення лабораторного дослідження є спеціальний покажчик – пріоритетне дослідження чи ні? Непріоритетне виконується, коли у людини немає підозри, її обстежують із профілактичною метою, щодо неї не постало питання термінової госпіталізації тощо. В такому випадку лабораторія може видати результат на третю або четверту добу – залежно від її завантаження.

– В яких регіонах проблеми з цією пріоритетністю?

– Наприклад, те, що ми бачили по місту Луцьк, Одеській області, інших областях, які ми відвідували з візитами, – майже жоден сімейний лікар або Центр первинної медико-санітарної допомоги не використовують цю опцію (визначення пріоритетності – ред.). І таким чином майже всі тести, що направляються, опрацьовуються лабораторією одночасно або в міру того, як вони дійшли до самої лабораторії. Якщо буде пріоритетність, результати видаватимуться швидше. Тому що першочергово будуть опрацьовуватися ті результати, яких потребуватимуть у першу чергу.

– Хто з пацієнтів може розраховувати на таку «пільгу»?

– Люди із симптомами. Люди, які потребують термінової госпіталізації, які мають пневмонію, які відповідають підозрілим випадкам, згідно з нашою класифікацією.

– COVID-19 в Україні наростає, черги за тестами теж ростуть?

– Згідно з наявною статистикою, ми не маємо ніяких трендів до наростання черги або залишків таких зразків на рівні лабораторій. Кількість хворих зросла, це правда. Але є певна резервна міцність у лабораторних центрах. Зараз вони виходять на графік тисячу досліджень на одну добу. І такої міцності вистачить щонайменше на зростання кількості хворих ще у півтора-два рази. Такої міцності зараз вистачить, щоб лабораторії працювали. Приєднуються ще лабораторії приватного сектору, відкривають нові лабораторії у комунальних закладах охорони здоров’я. Тобто, можна переконатися, що немає ніякої (м’яко кажучи) маніпуляції.

– Тобто, зовсім без черг?

– У деяких регіонах ми отримуємо інформацію, що лікарі сімейної медицини інформували про певну чергу. І таким чином спрямовували людей на платні дослідження. Це є певні маніпуляції. В такому випадку ми рекомендуємо звертатися зі скаргою до Національної служби здоров'я України або перевіряти цю інформацію у найближчому обласному лабораторному центрі. Зазвичай такої черги немає. І у лабораторних центрів є певні алгоритми, що робити, якщо в них накопичилися зразки. Якщо таке відбувається – передати зразки або в сусідні області, або звернутися до нас. Тому що ми також виконуємо закриття цих залишків для деяких регіонів України.

– Нібито МОЗ закривав на певний час дані стосовно тестування у кожній лабораторії. Щось приховують?

– Ні. Тут є якась технічна помилка, бо «Центр громадського здоров’я МОЗ» збирає інформацію у розрізі кожної лабораторії та увесь масив інформації, який раніше публікувався – його «Центр громадського здоров’я» продовжує збирати. У нас немає тенденції до скорочення статистичних форм, до зменшення статистики. Оприлюднена днями форма є коригованою по областях для простішого сприйняття інформації. Ми, як і раніше, передаємо інформацію в розрізі всіх областей і по кожній лабораторії. Тому ми не припинили збирати таку інформацію. Я думаю, що з боку Міністерства охорони здоров’я це була або технічна помилка, або просто був підвантажений не той файл. Ми розберемося з причинами цього.

– І оприлюднення триватиме?

– Так.

– За даними екоактивіста Євгена Істребіна, кожне третє тестування роблять «приватники». Що скажете?

– Така інформація є. І ми її недавно аналізували в розрізі кожної області. І є досить різні співвідношення між державним і приватним секторами. Ми робили порівняльну характеристику між трьома категоріями – між приватним сектором, між комунальними лабораторіями (тобто, фінансування з місцевих бюджетів) і між сектором державним. Тобто, третя категорія – те, за що відповідальне Міністерство охорони здоров’я у вигляді лабораторних центрів. І співвідношення було дуже різним. Від 80 відсотків на 20 відсотків (80 відсотків – приватні лабораторії) до того, що майже 100 відсотків робилося лише державним сектором. Наприклад, у Луцьку 85-90 відсотків тестів здійснюють державним сектором. У Києві інше співвідношення: більшу частину тестів робить приватний сектор. У Києві розташовані одні з найпотужніших приватних медичних лабораторій – й це теж вливає на співвідношення. Ми будемо готувати таку статистику по Україні в цілому й публікувати на сторінці Національної служби здоров'я України у Facebook.

ПЛР-тест на COVID-19 у приватних закладах зараз коштує від 800 до двох із половиною тисяч гривень.

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода порадив хворим із підозрою на COVID-19 такий алгоритм тестування:

• звернутися до свого сімейного лікаря;
• цей сімейний лікар повинен відразу відправити мобільну бригаду, яка робить відповідне тестування;
• держава у повному обсязі сплачує за ці послуги медпрацівникам.

Якщо ж цей алгоритм не виконують, міністр закликав «максимально повідомляти» МОЗ.