У рамках миротворчої місії папи Римського Франциска його посланець кардинал Маттео Дзуппі 28-29 червня побував у Москві. Після візиту до Києва на початку червня поїздка до російської столиці стала другим і найскладнішим етапом ватиканської миротворчої місії. А все через небажання релігійних і політичних лідерів Росії йти на діалог щодо припинення воєнної агресії проти України, кажуть в експертних колах. Та, як виглядає, холодний прийом і відсутність явних результатів візиту папського кур’єра не зменшать потуги глави Римо-католицької церкви шукати порозуміння з країною-агресоркою та керованою режимом Російською православною церквою.
Фокус уваги світських та католицьких експертів зосередився на кількох особливостях так званої розвідувальної поїздки поважного кардинала до Росії:
- низький політично-дипломатичний рівень московських співрозмовників Дзуппі, на відміну від київського,
- збіг запланованої дати візиту з реальним чи уявним політичним ослабленням Путіна після спроби бунту Євгена Пригожина,
- важливість гуманітарної складової миротворчої місії.
Другорядні російські співрозмовники
До останніх хвилин пресслужба Святого престолу нічого не повідомляла про те, з ким же із московських керманичів зустрінеться дон Маттео.
Повідомляли передусім про мету його візиту: «заохочення до гуманних кроків, які можуть сприяти вирішенню трагічної ситуації і пошук шляхів для досягнення справедливого миру».
Як зауважують ЗМІ, з часу великої війни Росії проти України Дзуппі став першим чільним католицьким представником, який відвідав столицю країни-агресорки. І в цьому ватиканські прелати вже вбачали хай мінімальну, але ніби напівготовність росіян до розмови.
«Дуже важливо не піддаватися стереотипам, що інша сторона є і залишиться ворогом», – сказав у коментарі VaticanNews Паоло Пецці, голова Єпископської конференції у Росії.
Дуже чекали, що якщо не сам президент Путін, то принаймні міністр закордонних справ Лавров знайде час для ватиканського посланця. Не сталося.
Натомість Маттео Дзуппі мав розмову із маловідомим кремлівським радником з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Жодної конкретної домовленості на зустрічі кардинала Дзуппі з Ушаковим не досягнуто, поінформували медіа, посилаючись на речника Кремля Пєскова.
На думку прихильних до Ватикану оглядачів, продуктивнішою мала б бути розмова із російською дитячою омбудсменкою Марією Львовою-Бєловою. Цю чиновницю Міжнародний кримінальний суд у березні поточного року вирішив арештувати разом з Путіним за незаконну депортацію українських дітей до Росії.
Святий престол сподівається, що зустріч якось допоможе у вирішенні надважливого для Ватикану і України питання, про що йшлося під час візиту Дзуппі до Києва. Новин про конкретні домовленості сторін теж немає.
Не виключено, що багатьох деталей діалогу не розголошують. Натомість на сайтах італійських видань з’явилося фото, як усміхнений кардинал Маттео Дзуппі тисне руку чиновниці, котру розшукує Гаазький трибунал.
«А як же настанова папи «немає миру без справедливості?», – запитує у своїй колонці на сайті Huffingtonpost публіцист і політик ліберальних поглядів Марко Пердука.
На рівні релігійних лідерів Росії дуже бажаний для Ватикану прийом Дзуппі у патріарха РПЦ таки відбувся.
«Церкви можуть працювати спільно заради досягнення миру і справедливості», – поспішила передати слова патріарха російська пропагандистська преса. «Це важливо, щоб усі сили світу об’єдналися з метою запобігти великому збройному конфлікту», – сказав глава РПЦ Кирило, «путінський вівтарник», як його назвав папа Франциск.
Ватиканська пресслужба підсумки розмови наразі не поширила.
Патріарх Російської православної церкви Кирило і папа Римський Фпанциск у Гавані. Куба, 12 лютого 2016 року
Чинник «слабкого Путіна»
Майже ніхто не оминає факт співпадіння виїзної місії Дзуппі із внутрішнім заворушенням у Росії після спроби Пригожина 23-24 червня силою змінити військове керівництво країни.
«За такої нестабільної ситуації в Росії їхати і говорити про мир – це жест, який може змінити атмосферу (переговорів)», – зазначив у виступі на телеканалі LA7 оглядач газети Domani Маріо Джіро, близький до католицьких кіл.
А політолог Вітторіо Емануеле Парсі на сторінках ліберального видання Il Foglio, визнаючи важливість гуманітарного аспекту візиту, застерігав однак про ризики маніпуляції з боку кремлівського режиму та його пропаганди.
Власне, за попередніми висновками деяких оглядачів, на медійному рівні росіяни справді маніпулятивно і вдало для себе використали перебування кардинала у російській столиці. Кремлівські ЗМІ моментально поширили світлини Дзуппі із задоволеними російськими співрозмовниками і цитували їхні порожні заяви про «співпрацю заради миру».
Офіційно Москва хизується увагою Апостольської столиці. Устами кремлівського речника Пєскова, росіяни заявляють, що «позитивно сприймають бажання папи долучитися до наближення кінця збройного конфлікту в Україні». І вже на завершення візиту пропагандистське агентство ТАСС подало наступну цитату Пєскова: «Немає умов для розвʼязання ситуації в Україні політичним і дипломатичним шляхом, тож Росія буде продовжувати свою спеціальну воєнну операцію».
Підсумком візиту папського посланця може стати одна світлина. Її стрімко поширили італійські ЗМІ, висвітлюючи поїздку Маттео Дзуппі до Росії.
Перша шпальта газети Avvenire з фото Дзуппі перед іконою за 29 червня 2023 року
Самотній кардинал на колінах молиться перед православною іконою Володимирської Божої матері, яка вважається заступницею Росії. Католицький часопис Avvenire, сповіщаючи про відсутність бажаних результатів московського турне Маттео Дзуппі, визнає: не залишається нічого іншого як молитися.
«Лише молитвою можна подолати тупу логіку насильства і спромогтися дивитися поза димом кривавої битви», – пише у редакційному коментарі авторитетна у релігійних колах газета.
Власне, на сьогодні це і можна вважати (не)результатом як московської подорожі, так і цілої миротворчої ініціативи понтифіка, оголошеної два місяці тому. Залишається запитання, чи варто було починати?
Папа Франциск приймає президента Росії Володимира Путіна у Ватикані. 10 січня 2015 року
Чого хоче папа Римський?
Щоб спробувати докладніше зрозуміти логіку ватиканської місії миру і дізнатися про її майбутнє, Радіо Свобода поспілкувалося із відомим в Італії знавцем російсько-ватиканських відносин, колишнім католицьким місіонером у Росії, викладачем Папського східного інституту в Римі Стефано Капріо.
Його висновки можуть викликати здивування в української аудиторії, проте для уникнення надмірних очікувань від дипломатичних потуг Святого престолу та його очільника, бажано краще знати про внутрішні настрої у католицьких колах.
– Московська подорож Дзуппі дуже відрізняється від київської, чи не так?
– Різниця була від самого старту місії, бо в Україні не було єдиного співрозмовника, там ще різні православні церкви, тоді як легше було вийти на контакт із президентом Володимиром Зеленським. В Росії, очевидно, що є патріарх РПЦ Кирило, а президент Путін менш готовий до розмови.
Говорити про мир у самій Росії
Та справжню відмінність продемонстрували події минулих днів (спроба пригожинського заколоту), тому трохи змінився і сенс візиту. Не досить говорити про мир в Україні, про встановлення миру між Україною та Росією, а слід говорити про мир у самій Росії.
– Багато хто вважає, що бунт Пригожина створив сприятливіші умови для візиту, а чим саме? Хіба зустріч з папським посланцем не могла піти на користь самому Путіну, щоб засвідчити удавану міжнародну неізольованість?
– Я згоден з вами.
Та візит Дзуппі був запланований на ці дати. Ніхто не знав про похід «вагнерівців» на Москву, який дуже сколихнув громадську думку і надав візиту Дзуппі іншого значення.
Це певним чином така форма солідарності з боку Ватикану
З одного боку позитивного, бо Ватикан не може пропонувати мирні плани політично-військового характеру, а може лише апелювати до духу миру. І у світлі останніх подій це для Росії дуже корисно. Але вигідно і для Путіна, бо так ніби Ватикан приїхав його заспокоїти, оскільки він (Путін) потрапив під тиск.
Це певним чином така форма солідарності з боку Ватикану, бо Путін не є тим великим переможцем за кого себе вважає, а той, хто має встояти перед внутрішніми потрясіннями.
– Це як розуміти, глава держави, який віддає злочинні накази, визнані такими навіть Міжнародним трибуналом, потребує ще й заспокоєння?
– Ватикан засуджує Путіна за вторгнення в Україну, бо папа завжди захищав Україну, це ж очевидно, що напали на Україну.
У Ватикані хотіли б підтримувати не стільки Путіна, скільки Росію
Також очевидно, що Ватикан зацікавлений підтримувати відносини з Росією з історичних причин, а не через причини, пов’язані з цією війною. У Ватикані хотіли б підтримувати не стільки Путіна, скільки Росію, яка б мала бути країною, що хоче допомогти єднанню християн на міжнародному рівні, але ж не йдучи з війною проти когось.
– З-поміж заявлених міжнародних миротворців, які побували у двох столицях, ватиканська делегація відзначилася тим, що не запропонувала свого мирного плану. Кажуть, нібито його немає. А може, є? Чого папа Римський хоче досягти цією місією?
– Він хоче привести обидві сторони до нової форми діалогу, концентруючи увагу на ідеологічних причинах війни. Якщо Росія пішла війною проти морального занепаду Заходу, то понтифік хоче показати, що й Захід має спільні цінності з православним християнством, з Росією. Це основний фокус уваги для папи.
Домовляйтеся між собою, як хочете, але ми благаємо: покладіть край знищенню всього, припиніть убивати дітей
Очевидно, що Франциск не особливо переймається питанням належності територій і кордонів, як таких, на чому концентрують увагу українці. Бо це все залежить, як домовляться обидві сторони. У час, коли сторони почнуть мирні переговори, Святий престол буде готовим долучити своїх посередників і до вирішення цього питання. Словом, домовляйтеся між собою, як хочете, але ми благаємо: покладіть край знищенню всього, припиніть убивати дітей.
Тобто, головними складовими є гуманітарна й ідеологічна частини.
У Ватикані добре знають, що конфлікт за території Донбасу давній, він не виник тепер. Ясно, що це можна обговорювати довго. Найважливіший аспект ідеологічний, як я сказав, але це робота на довгі роки. А гуманітарний аспект більш конкретний, співпраця вже налаштована. За моїми даними, представники католицької церкви працюють в Росії, щоб повернути дітей в Україну до сімей або сиротам знайти родини.
– Чи не здається вам, що закривати очі на воєнні злочини російських посадовців і військових, не визнавати асиметричного характеру цієї війни і продовжувати відносини з РПЦ, яка благословляє війну, може звести нанівець таку місію?
– Ці сумʼяття я розумію і частково їх поділяю.
Справжня проблема – знайти діалог з Росією
Католицька церква завжди дивилася на Росію як привілейованого співрозмовника через її бажання універсального характеру, і в чомусь вони співпадають з метою Католицької церкви творити єдину універсальну Церкву. Сьогодні для Святого престолу Україна не є проблемою, багато кардиналів відвідують Україну, з Україною діалог уже встановлений.
Справжня проблема – знайти діалог з Росією, чого не вдається ніколи. Тобто, якщо і є привілейоване ставлення до Росії, то не тому, що їй надають перевагу, бо всі знають, що з Росією говорити значно важче, ніж з Україною
– Папа Римський наважиться приїхати до України під час війни?
– Думаю, місія Дзуппі до обох столиць має прокласти шлях до візитів папи спочатку до Києва і потім до Москви. Не знаю, чи це відбудеться.
...припинять стріляти і почнуться переговори
Якщо досягнуть перемирʼя чи паузи у воєнних діях, домовляться не стріляти, тоді понтифік робитиме усе, щоб відвідати дві столиці. Або принаймні прибуде до Києва, і в іншому місті зустріне російського патріарха.
– Який наступний крок миротворчої місії папи Франциска?
– Наступний етап – це надія, що припинять стріляти і почнуться переговори...
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.