Операція «Аргонавт»: як Ялтинська конференція в Криму вплинула на долю світу (фотогалерея)
Президент США Франклін Рузвельт розмовляє зі своєю дочкою Анною Беттігер на борту військового корабля в Середземному морі дорогою на Ялтинську конференцію, 2 лютого 1945 року
3 лютого 1945 року один за одним у Саках приземлилися літаки президента США Рузвельта і прем'єр-міністра Великої Британії Черчилля. Прибулі поснідали в підготовлених господарями шатрах і рушили на Південне узбережжя Криму.
«Коли ми перетнули гори і спустилися до Чорного моря, ми раптом відчули тепло, яскраве сонячне світло. Клімат тут дуже м'який», – писав Черчилль.
Йосип Сталін прибув на конференцію 1 лютого спецпотягом з Москви до Сімферополя. Того ж дня він вирушив до Ялти, звідки надіслав Черчиллю коротку радіограму: «Я вже на місці»
Американців поселили в Лівадійському палаці. Британцям надали Воронцовський у сусідній Алупці. Резиденцією радянських учасників переговорів став Юсуповський палац у Кореїзі
На зустрічі було ухвалено низку рішень: союзники зобов'язалися не вести з Німеччиною сепаратних переговорів про мир, умовою якого була оголошена беззастережна капітуляція Третього рейху. Після перемоги Німеччина мала бути розділена на чотири окупаційні зони. Питання про майбутнє Польщі було вирішено так: кордони цієї країни домовилися «пересунути» на захід, щоб за СРСР залишилися Західна Україна і Західна Білорусь, захоплені ним у 1939 році, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа
Крім того, Польщі та іншим країнам Центральної і Східної Європи, звільненим від нацистського панування, була обіцяна свобода подальшого політичного розвитку. Його напрямок вони мали визначити після війни на демократичних виборах.
СРСР погодився брати участь у заснуванні та роботі Організації Об'єднаних Націй – улюбленому міжнародному проєкті президента Рузвельта
Суперечки про Ялтинську конференцію та її значення ведуться досі: одні історики й політики вважають її торжеством політичного реалізму і доброї волі. Інші вважають, що західні лідери в Ялті виявили неприпустиму слабкість і недалекоглядність, поступившись Сталіну де тільки можна і «здавши» комуністам Східну Європу. У 2005 році, виступаючи під час візиту до Латвії, тодішній президент США Джордж Буш-молодший поставив Ялтинські угоди в один ряд з Мюнхенськими, назвавши їх «однією з найбільших несправедливостей в історії». Є й третя думка – мовляв, значення Ялти взагалі перебільшене
Рішення конференції ухвалювалися у палких дебатах на восьми засіданнях, між якими учасників пригощали різноманітними стравами: делегації з'їли близько 1120 кілограмів м'яса. Овочеве меню потягнуло на 6,3 тонни. Не забували гості й про напої – вина запасли понад 5000 пляшок, горілки – 5132, пива – 6300 і коньяку – 2190 пляшок. Продукти харчування й напої до Криму завозили з усього СРСР.
Кажуть, що Рузвельту дуже подобався борщ, однак найбільше вразили і сподобалися «справжні великі бутерброди, рясно змащені маслом та ікрою», які він наказував робити замість традиційних для англійців і американців крихітних сендвічів»
В'ячеслав Молотов (ліворуч), посол США в СРСР Вільям Гарріман і Йосип Сталін розмовляють під час Ялтинської конференції
Під час своєї поїздки до Криму на Ялтинську конференцію Рузвельт (ліворуч) сильно хворів. На початку 1944 року лікарі виявили у нього серйозні проблеми із серцем і кровообігом.
Поїздка до Криму справила незабутнє враження на американського президента. Зі стенограми бесіди Франкліна Рузвельта та Йосипа Сталіна: «Рузвельт говорить, що він почувається в Лівадії дуже добре. Коли він не буде більше президентом, він хотів би попросити у радянського уряду продати йому Лівадію. Він дуже любить лісівництво. Він посадив би велику кількість дерев на горах поблизу Лівадії».
Сталін запропонував Рузвельту погостювати в Лівадії влітку 1945 року, проте через два місяці після закінчення конференції, 12 квітня, Рузвельт помер
Рузвельт залишив Крим 12 лютого. А Черчилль затримався на два дні, щоб подивитися місця боїв британських військ у період Кримської війни 1853-1856 років. Він залишив Крим 14 лютого