У «диких» умовах: як минає літо на озері Чокрак (фотогалерея)

Озеро Чокрак (Чокъракъ голю, в перекладі з кримськотатарської – озеро-джерело), розташоване неподалік від Керчі, відоме своїми цілющими грязями
 

Щоліта перемичку, яка відокремлює озеро Чокрак від «бухти морської піхоти» Азовського моря, розташовану неподалік від Курортного в Ленінському районі, заповнюють відпочивальники

Щороку тут утворюється ціле містечко з наметів, навісів і навіть «будинків на колесах». Приїжджають поодинці, сім'ями або ж групами однодумців

Туристи намагаються розбити свій табір ближче до заростей лоха сріблястого – єдиних дерев, здатних забезпечити хоча б мінімальну тінь. Більше сховатися від сонця тут ніде

Саме лікувальні грязі приваблюють щороку туристів: їхні вкриті чорною багнюкою тіла видно здалеку на піщаній косі й біля берегів солоного озера.
 
Але якщо жителі Керченського півострова використовують її, наприклад, для зігрівання м'язів або лікування суглобів, то туристи вважають своїм обов'язком нанести її на все тіло, включаючи обличчя, і з задоволенням фотографуються в такому екзотичному вигляді. Намазують і дітей, навіть не замислюючись про те, що при тривалому застосуванні грязі з озера Чокрак можуть призвести до опіків шкіри – як, наприклад, якщо вчасно не зняти зі спини гірчичники

Умови для відпочинку тут складно назвати цивілізованими. На Чокрак в основному приїжджають ті, хто готовий жити в умовах «дикого» туризму

Одна з головних проблем «дикого» туризму на озері Чокрак – побутове сміття, яке туристи часто просто складують під найближчим кущем. Мало того, що це створює антисанітарні умови і забруднює унікальний природний заказник, так ще й вітер розносить поліетиленові пакети, які потім залишаються висіти в заростях дикого терну і шипшини

Ці картини глибоко ранять місцевих жителів, які змушені споглядати залишки життєдіяльності приїжджих туристів, які позиціонують себе як любителів відпочинку в мальовничому місці, незайманому цивілізацією

Дивлячись на спокійну гладь озера Чокрак, відчувається запах солі й дикого чебрецю

Але, незважаючи ні на що, вечір на озері Чокрак прекрасний: сонце сідає за горизонт, виходять рибалки, сподіваючись спіймати кефаль, тихо шелестить прибій і аромат степу розноситься узбережжям