Крим, посуха та її наслідки. Хроніка водної кризи в фотографіях (фотогалерея)
Автоцистерна під час забору води в ставку села Костянтинівка Сімферопольського району, 24 серпня 2020 року
Чоловік на особистому автомобілі з бочкою на даху зупинився на одній із вулиць Сімферополя, 24 серпня 2020 року
Жителі одного з будинків почали запасатися водою, 24 серпня 2020 року
У вересні минулого року в різних районах Сімферополя почали встановлювати сині бочки – резервуари для води. Ця бочка стоїть на вулиці 1-ї Кінної Армії, 3 вересня 2020 року
З 7 вересня в Сімферополі та 39 населених пунктах Сімферопольського і Бахчисарайського районів Криму запровадили третій етап обмежень централізованої подачі води населенню.
На фото: заправка автівок на автороздатковій станції «Петровські скелі», поруч із заповідником «Неаполь Скіфський», 8 вересня 2020 року
Листівки з графіком подачі води були розклеєні біля під'їздів багатоквартирних будинків у Сімферополі, 8 вересня 2020 року
Рибалка на березі обмілілого Аянського водосховища, 4 листопада 2020 року
У листопаді минулого року Аянське водосховище було заповнене менш ніж на третину при обсязі в 3,9 млн кубічних метрів
Ізобільненське водосховище під Алуштою – найглибше в Криму. Максимальна глибина – 70 метрів. Об'єм – 13,25 млн кубічних метрів. Довжина – 4 кілометри. Гребля земляна, заввишки 70 метрів і завдовжки 550 метрів, 25 жовтня 2020 року
Ізобільненське водосховище забезпечувало водою Алушту, де у вересні минулого року був запроваджений графік подачі води, 25 жовтня 2020 року
Село Зеленогірське розташоване майже в самому центрі Білогірського району Криму. Особливість цього села в тому, що там немає централізованого водозабезпечення. У листопаді минулого року єдиний каптаж (споруда для видобування підземних вод), з якого питна вода подавалася в багатоквартирні будинки і приватний сектор, пересох.
У Зеленогірське стали доставляти воду автоцистернами. Однак не всі жителі сподівалися на таку допомогу: деякі, озброївшись відрами і пластиковими пляшками, ходили до так званої криниці поблизу напіввисохлого сільського ставка. Ті, у кого є власний транспорт, їздили за водою до «живих» джерел у довколишніх селах. Інші – купували у приватників, які налагодили паралельне підвезення води, 6 листопада 2020 року
Село Гончарне – одне з найдавніших у районі Севастополя – розташоване у Варнаутській долині. Наприкінці листопада минулого року в сільських колодязях зникла вода, пересохло навіть відоме джерело Варнали. Місцеві жителі змушені були придбати місткості для води, а російська влада організувала її підвезення
На імпровізованій площі на дитячому майданчику біля магазину місцева російська влада встановила велику ємність для води, 18 листопада 2020 року
На північно-східній околиці села, поруч із шосе – досить великий ставок, розміром приблизно 250 на 250 метрів. Він наповнюється струмками, в основному навесні. Так ставок виглядав 18 листопада 2020 року
Розташоване по сусідству з Гончарним село Резервне також має проблеми з водопостачанням. Ще до російської анексії Криму бізнесмени та чиновники зводили тут заміські будинки, попри те, що в селі завжди були проблеми з водою. Вартість будівництва водопроводу в Варнаутській долині ще в 2011 році оцінювалася у 8 мільйонів гривень. За період російської анексії Криму воду у Варнаутську долину не провели
Тим часом, вода з власної свердловини є в російській військовій частині, розташованій поруч із Резервним. За словами місцевих жителів, деяким домовласникам вдалося домовитися з військовими і провести воду в свої двори, 4 грудня 2020 року
Пластикова ємність для води в одному з дворів Резервного, 4 грудня 2020 року
Чорноріченське водосховище – основне джерело водопостачання Севастополя. Воно наповнюється за рахунок декількох невеликих річок і безлічі струмків.
Протягом перших тижнів січня в Криму випали рясні опади у вигляді дощу і снігу, за кілька днів випало приблизно 70-80% місячної норми. Так, на Ай-Петрі товщина снігового покриву 20 січня склала 25 сантиметрів, на Ангарському перевалі – 12. Після цього в Чорноріченському водосховищі з'явився невеликий приплив води. Так воно виглядало 25 січня 2021 року
Краєвид на Чорноріченське водосховище з боку села Передове. Бетонні кільця, за якими раніше визначали рівень води у водосховищі, зараз опинилися на суші, 25 січня 2021 року
На початку лютого 2021 року Сімферопольське водосховище, за повідомленнями Кримського гідрометцентру, наповнилося на 7%
16 лютого 2021 року. Чаша водосховища продовжила звужуватися.
Зимові снігопади так і не стали переломним моментом для водної кризи в анексованому Криму. ГІС-фахівець Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку, старший викладач кафедри географії ТНУ Сергій Гапон в ефірі Радіо Крим.Реалії говорив про те, що для того, щоб ситуація з водосховищами перестала бути критичною, необхідно дуже багато атмосферних опадів
Загальний вигляд кар'єра в Інкермані наприкінці січня 2021 року. Воду з водойми російська влада почала забирати наприкінці листопада 2020 року. Водозабір пропрацював приблизно місяць, менше очікуваного терміну. Жителі Інкермана виступали проти рішення російської влади Севастополя забрати воду з озера в колишньому кар'єрі
Рівень води в кар'єрі сильно знизився після викачування води. Зниження рівня води добре помітно за величезними східцями, що утворилися під час видобутку каменю-вапняку, 22 січня 2021 року
Білогірське водосховище, 11 березня 2021 року. За словами кримського підприємця Олега Зубкова, в Білогірському і Тайганському водосховищах залишилося занадто мало води, щоб вона істотно вплинула на ситуацію з водопостачанням Сімферополя
Тайганське водосховище наближається до позначки «мертвий об'єм», 12 березня 2021 року. Станом на 19 березня, на такій позначці перебувають Сімферопольське і Загірське водосховища. Це означає, що брати звідти воду для постачання населення вже неможливо