«Стежкою грішників»: як монахи облаштовуються в кримській ущелині Таш-Аїр (фотогалерея)

«Стежка грішників», як її називають самі тутешні ченці, завдовжки 150 метрів і сам гірський схил укріплені старими автомобільними покришками

Святе джерело у гроті, поруч з яким спочатку розміщувалася печерна церква святої великомучениці Анастасії, досить слабке

Запаси води для ченців і послушників теж мають значення. Мабуть, над цим у скиті серйозно задумалися після масштабної пожежі взимку 2018 року

Краї ущелини зміцнили стінкою з вапнякових каменів за сучасними канонами садово-паркового дизайну й одночасно протизсувних заходів

На терасах встановили клумби

У радянські часи на місці нинішнього скиту різали кам'яні блоки для місцевих «будівництв п'ятирічки». Тепер же ченці активно пристосовують природні гроти для своїх релігійно-господарських потреб. Крім чернечих келій, на території побудований готель для паломників. Тут же можуть зупинитися й охочі пожити в скиті та попрацювати в ім'я бога

Храмова лавка майже в самому центрі скиту

Здобу для продажу в крамниці готують там же – на території скиту. Крім булочок, у своїй пекарні монахи печуть хліб, пироги і просфори для служби

Біля порога нової, діючої печерної церкви великомучениці Анастасії Узорешительниці, більше відомої серед туристів як бісерний храм. Він облаштований у колишній вапняковій штольні

Оскільки фарба на стінах і склепіннях через вогкість у церкві не трималася б, монахи вирішили прикрашати її тим, що приносили і дарували віряни – бісером, намистом, сережками

Майстерні скиту

На цьому ручному різаку стара черепиця нарізається на вузькі смужки для подальшого використання в декоруванні опорних стінок, терас

Такого підручного матеріалу, судячи з усього, ще чимало. Як і планів у будівельників скиту щодо подальшого «поглибленого» благоустрою

Елементи черепичного декору зустрічаються на території скиту буквально на кожному кроці