Святині, побут і трагедії: спадщина корінних народів Криму (фотогалерея)
Фортеця Чуфут-Кале в Бахчисараї колись була столицею Кримського ханства. За свою багатовікову історію вона була у володінні багатьох народів – у тому числі караїмів і кримчаків. Фортеця вважається древньою святинею караїмського народу. Нинішню назву їй дали кримські хани: в перекладі вона означає «юдейська (єврейська) фортеця»
У стародавньому поселенні Чуфут-Кале збереглися караїмські молитовні будинки – кенаси. Караїмська громада Криму займалася їх реставрацією
Кенаса є і в Сімферополі, на вулиці Караїмській. До 2012 року тут була редакція Кримської телерадіокомпанії. Караїми сповідують караїзм – ця релігія визнає тільки Старий Завіт
У дворику сімферопольської кенаси збираються кримські караїми з різних куточків півострова на святкування. На фото – застілля на честь традиційного караїмського свята врожаю в 2019 році
Кубете, караїмські пиріжки і кураб'є – традиційні частування караїмів
Інша святиня караїмів – родове кладовище Балта Тіймез, розташоване в дубовому гаю. Назва кладовища перекладається з тюркської як «сокира не зачепить». Це пов'язано з особливим ставленням караїмів до дуба – це дерево для них священне і рубати його заборонено. Тут збереглося з десяток старезних дубів
За різними даними, тут понад п'ять тисяч надгробків. Найдавніші з них датовані XIII століттям, більшість – XVI-XVII століттями. Сюди привозили ховати тіла померлих караїмів навіть з-за меж Криму
У Севастополі є пам'ятник жертвам Голокосту, що належить до історії найнечисленнішго корінного народу півострова – кримчаків. Меморіал був встановлений у 2003 році на місці розстрілу нацистами кількох тисяч євреїв і кримчаків (які традиційно сповідують юудаїзм). На цьому фото, зробленому в квітні 2014 року, пам'ятник осквернили вандали
Про історію найчисленнішого з корінних народів Криму – кримських татар – на півострові збереглося набагато більше пам'яток. Наприклад, у Бахчисараї є будинок-музей, що розповідає про побут кримських татар до депортації. Кримськотатарська сім'я Дервіш роками збирала кожен артефакт, представлений в музеї. Частина з них справжня, частина – відтворена
Депортація – найбільша трагедія в історії кримськотатарського народу. Звідси, зі станції Сирень (до 1952 року – Сюрень), радянська влада насильно вивезли за межі півострова десятки тисяч кримських татар
Ханський палац у Бахчисараї – єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Його почали будувати в XVI столітті
Мечеті Криму зберігають чимало традицій і пам'яток кримськотатарського народу. На фото – головна мечеть Євпаторії Джума-Джамі. Це одна з найдавніших мусульманських культових споруд Криму. У радянські роки її використовували як склад. Мечеть повернули кримськотатарській мусульманській громаді лише в 1990-х роках
Золоте шиття – старовинна кримськотатарська техніка. Воно виконується двосторонньою гладдю, вишивка виходить об'ємною. Ці експонати – сумки, шкатулки та фес (жіночий головний убір) – демонстрували на виставці в Сімферополі
На цьому фесі, виконаному в техніці золотого шиття, вишитий кримськотатарський орнамент «Орьнек». Він внесений до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Це може статися вже в 2021 році. У 2018 році його включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України