Котрі пережили війни: старі будинки Севастополя (фотогалерея)

Будинок №79 на вулиці Карла Лібкнехта в Севастополі побудований у 1938 році

Фасад будинку прикрашений масивними напівколонами з капітелями. Чотириповерховий цегляний будинок на вулиці Карла Лібкнехта, 79 побудований у 1938 році. Ця вулиця наприкінці XIX століття називалася Новою, на початку XX століття Миколаївською, а з 3 січня 1921 року названа на честь Карла Лібкнехта – діяча Компартії Німеччини

На бічних фасадах барельєфи у вигляді амфор. У той час зодчі намагалися відтворити «велич радянського ладу» навіть в архітектурі житлових будинків. Звідси і монументальність, хоча ці будинки фактично зводилося на задвірках Севастополя – поруч проходив кордон Нахімовського району міста

Величні входи в під'їзди і розвішана білизна. Увінчані красивими капітелями напівколони розташовані на зверненому на захід головному фасаді будинку. Барельєфи у вигляді амфор виконані на рівні четвертого поверху, на головному і на бічних фасадах

У деяких квартирах збереглися старі вхідні двері

На вулиці Карла Лібкнехта є старий будинок, якому точно понад сто років – № 49. Про вік свідчить портик над вхідними дверима, складені з тесаного каменю стіни та фундамент із цього ж каменю

Ще одну стару будівлю на вулиці Карла Лібкнехта знайти непросто, оскільки розташована вона у дворах. Раніше до двоповерхового будинку № 41 можна було пройти з площі біля Малахова кургану, але тепер на місці проходу зведений новий торговий центр

Віковий будинок скоро знесуть, оскільки він визнаний аварійним ще у 2003 році, його жителів влада безуспішно розселяє. Поки пустує тільки одна квартира, розташована над проходом до внутрішнього двору. Цей непримітний на перший погляд будинок має балкони з красивим ажурним огородженням

За сотню метрів на схід від 41-го будинку, фасадом на Малахов курган виходить будинок № 31 на вулиці Героїв Севастополя – на колишньому Малаховському проспекті. Двоповерховий житловий будинок зведений у 1938 році

Два парадні входи на головному фасаді мають по ґанок з квадратними колонами, але парадні, за радянською традицією, забиті, а жителі заходять у свої під'їзди з двору – з чорного входу. Деякі квартири першого поверху виведено з житлового фонду, і зараз там розташовуються різні приватні контори

Сходи в під'їзді

Паралельно вулиці Карла Лібкнехта від площі у Малахова кургану йде вулиця Матвія Вороніна, названа так 1975 року на честь першого секретаря Корабельного райкому партії, який загинув при обороні Севастополя в 1942 році. Тут збереглися кілька приватних будинків, побудованих багатими містянами до 1917 року

Один із таких будинків на вулиці Матвія Вороніна – під номером 49. Точна дата побудови вказана на навісі над ґанком – 1893 рік. Дуже гарні вхідні двері, відчувається рука майстра-столяра

Сусідній будинок під номером 47, мабуть, його ровесник. Але російська публічна кадастрова карта запевняє, що будівництво триповерхової будівлі завершене в 1954 році. Однак варто тільки розглянути будинок ближче, щоб зрозуміти, що це не так. Радянські громадяни мали право будувати тільки одноповерхові будинки

Тут усе старе – двері, колони, тримачі для прапорів

Трохи далі – будинок №53. У документах зазначено, що побудований він у 1925 році, але деякі деталі архітектури – той же портик – підказують: сталося це ще раніше. На портику глибокі тріщини, але він ще тримається. Колись на вулиці був ґанок, а зараз вхідні двері, якими, швидше за все, не користуються, наче зависли у повітрі