Вілен Темер'янов та інші. Як у Криму порушували права людини в 2020 році (фотогалерея)
3 листопада, Сімферополь. Співробітники російської поліції в Криму затримують кореспондентів «Кримської солідарності» та інтернет-видання «Грані.ру».
Вілен Темер'янов, Абляміт Зіядінов, а також активіст Ерфан Бекіров перебували біля будівлі суду в Сімферополі, коли там проходило засідання у Красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір». У чоловіків було редакційне завдання, вони стежили за оголошенням вироку фігурантам, але російські силовики звинуватили їх у порушенні порядку організації масових заходів та правил поведінки під час «режиму підвищеної готовності».
Вранці 28 грудня співробітники російської поліції «примусово посадили в службову машину і вивезли з будинку» громадянського журналіста Вілена Темер'янова.
24 листопада. Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії. На цьому фото, опублікованому Міністерством оборони Росії, показані лише п'ятеро з них, однак у той день із Севастополя до Росії відправили близько тридцяти призовників. В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил.
Як стверджують у «Кримській правозахисній групі», проводячи призов кримчан до своєї армії, Росія порушує Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни. При цьому українські правозахисники ще й регулярно фіксують кримінальні справи, які підконтрольні Кремлю відомства на півострові заводять на кримчан за ухилення від служби в російських збройних силах: за їхніми словами, тільки в листопаді було як мінімум три нові кримінальні справи і два вироки у таких справах
31 жовтня. Російський поліцейський зупиняє одиночний пікет Зуре Емірусеїнової – матері фігуранта красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір».
Загальна декларація прав людини і низка інших міжнародних документів гарантують кожному право на свободу зібрань, у тому числі з метою мирного протесту. Тоді жінка вийшла на одиночний пікет із плакатом «Мій син – не терорист». У Зуре вилучили плакат і склали на неї протокол, визнавши її пікет «мітингом».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього. Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Ця організація заборонена і визнана терористичною в Росії
7 липня. Співробітники російських силових структур у Криму проводять обшуки в будинках кримських татар за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».
Тоді співробітники ФСБ Росії пройшли по восьми адресах, обшукуючи будинки Олександра Сизикова, Аліма Суф'янова, Сейрана Хайретдінова, Еміля Зіядінова, Ісмета Ібрагімова, Вадима Бектемірова, Зекір'ї Муратова і Ділявера Меметова. Затримали всіх, крім останнього. У ФСБ Росії стверджували, що затримані «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували до своїх лав кримських мусульман».
У 2020 році День прав людини присвятили питанню дотримання цих прав під час пандемії COVID-19. У жовтні фігурантів цієї кримської «справи Хізб ут-Тахрір» відправили на примусову психіатричну експертизу в психоневрологічну лікарню в Сімферополі. Під час їх перебування в установі зафіксували масове зараження коронавірусом
1 жовтня Ялта. Кримські школярі беруть участь в акції «Вахта пам'яті поколінь». Вони одягнені в російську військову форму і тримають у руках зброю. Як повідомляв кореспондент Крим.Реалії, одна з учасниць втратила свідомість під час акції. Суть заходу полягала в тому, що діти урочисто заступали на «почесну варту» біля «Вічного вогню». В акції брали участь учні кадетських класів, члени клубу ДОСААФ і руху «Юнармія».
Правозахисники розглядають сам факт існування таких класів і організацій, а також пропаганду війни і зброї серед дітей як мілітаризацію освіти в анексованому Криму. Вони називають це порушенням гуманітарного права й одним з елементів військового злочину Росії на півострові
23 лютого, Сімферополь. Люди в російській військовій формі показують дітям зброю та дають її їм у руки.
Правозахисники вказують на те, що мілітаризація освіти і дитинства, пропаганда війни серед дітей – це порушення Конвенції про права дитини, яка зобов'язує виховувати дітей у повазі до норм міжнародного гуманітарного права
20 червня, Севастополь. Члени російської військово-патріотичної організації для школярів «Юнармія» беруть участь у репетиції параду, присвяченого 75-річчю закінчення Другої світової війни. При цьому правила захисту від вірусної інфекції не дотримані, хоча на той момент у Криму і Севастополі вже були зафіксовані випадки смерті, викликані коронавірусом або ускладненнями від нього.
Правозахисники стурбовані не тільки самим фактом мілітаризації дитинства в Криму, але й тим, що вона триває під час пандемії COVID-19. За словами експерта «Кримської правозахисної групи» Ірини Сєдової, той факт, що на півострові продовжують «організовувати масові пропагандистські збори за участі дітей, яких одягають у форму «Юнармії», та змушувати пропагувати службу в російській армії», порушує права дітей на захист їхнього здоров'я і життя, зазначені в Конвенції про права дитини
2 листопада. Сотні кримських татар, які тоді виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», затримали співробітники російської ДПС на Керченському мосту.
За словами адвоката Миколи Полозова, у діях російських силовиків – «цілий букет порушень»: наприклад, статті 13 Загальної декларації прав людини (що гарантує право на вільне пересування, в тому числі між країнами), статті 14 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також 5 статті Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації