Кримськотатарська історія, застигла в камені й самані: село Плотинне (фотогалерея)
Будинок з аркою 1909 року побудови в центрі Плотинного. На першому поверсі працює продуктовий магазин
У колишньому медресе (релігійній школі) нині функціонує сільський ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт
Приватний будинок з місцевого туфу 1901 року побудови на вулиці Тихій. До більшовицького перевороту 1917 року в ньому розміщувалися кав'ярня і м'ясна лавка. Праве крило будинку – жиле, ліве – аварійне і занедбане
Арабська в'язь над головним входом
Найстаріший будинок Плотинного побудований приблизно у першій половині XIX століття. Кілька років тому ним цікавилися вчені-історики. Нинішні ж господарі будівлі тримають в ній домашню птицю
Один з трьох сучасних будинків репатріантів з формованих саманних блоків. Цей – єдиний житловий
Річка Бельбек розсікає Плотинне на дві майже рівні частини. Розталий нещодавно сніг поки не сильно наповнив її водою
Занедбані плантації чайної троянди на тлі засніжених відрогів масиву Бойка
Будиночки нових поселенців, в основному з Росії, обліпили Томалак-Баїр (з кримськотатарської – Кругла гірка). До депортації селяни називали гірку «Гульсум-біта бахчалари» – сади бабусі Гульсум
Будинок культури в Плотинному (тоді воно називалося Отрадне) побудували у 1960 році. Ліве крило сільського осередку культури – колишня мечеть, де попередньо знесли мінарет
Спортивний майданчик за Будинком культури облаштований на старовинному мусульманському кладовищі, яке було знищене у повоєнні роки, стверджують старожили
На відміну від сусіднього села Аромат, тутешні колодязі наповнені водою. Вони використовуються як резервне джерело питної води
Коріння волоського горіха на узбіччі автодороги Плотинне-Аромат "перелізло" через водопровідну трубу
На краю села вже зеленіє трава
«Кам'яний лист» посеред Бельбеку
87-річному Сейфуле-азі вдома не сидиться, він вирішив засипати калюжі на узбіччі. З місць депортації – Киргизстану – чоловік з родичами повернувся на історичну батьківщину в травні 1988 року
Серед них був і його племінник Риза Нурадінов. Колишній сільський учитель історії музики – головний хранитель історії та традицій старовинного Гавро