Від неандертальців – до «ленінопаду»: чим живе сонячна Зуя (фотогалерея)
Найдовша вулиця Шосейна з'єднує селище з автотрасою «Таврида»
Стадо корів женуть на ранковий випас під «Тавридою»
Будка над входом до печери Таврида, яку виявили в 2018 році під час будівництва однойменної траси. Новий вхід-колодязь у карстову порожнину пробурили минулого місяця фахівці «КФУ». Надалі вони планують провести під землею проєктні роботи, щоб відкрити екскурсійний об'єкт
Селищною дорогою їдуть самоскиди, що перевозять чорнозем і пісок з кар'єру на околиці Зуї
Тутешній ландшафт помітно поцяткований слідами розробки кар'єру. Кварцевидний пісок тут почали добувати в 2015 році, а через три роки в інтернеті з'явилося оголошення, що кар'єр продається за 350 мільйонів рублів, або 5,2 мільйонів доларів США
Зуя – в зелені садів і лісопосадок. Праворуч видніється мінарет селищної мечеті
Церква Миколи Чудотворця – чи не головна історична пам'ятка Зуї. Її почали зводити в 1834 році, а через 44 роки розібрали. Нову церкву, яка стоїть досі, відбудували на місці старої у 1884 році. У радянський період її використовували як склад, спортзал і бібліотеку, а вже за незалежної України церкву передали УПЦ (МП)
Однойменна річка, що перетворилася на каламутний струмок, перетинає селище по центру з півдня на північ
Автостанція розташована неподалік
Перед господарським магазином на вулиці Шосейній
Пам'ятник Леніну перед будівлею селищної ради невідомі зруйнували в ніч на 24 лютого 2014 року. Від удару бетонна фігура розкололася, зникли голова і ліва рука. Через два місяці місцеві комуністи і російська влада селища відновили монумент
Перші покоси в селищному парку
Меморіальні плити на честь земляків, героїв Другої світової війни, перед входом у парк
Пам'ятають у Зуї і про депортацію кримськотатарського народу 1944 року