Перед анексією Криму Кремль вербував байкерів – очевидець

Сьогодні Дмитро Журба ‒ приватний детектив з Нью-Йорка, співзасновник великого «російськомовного» у США детективного агентства Valor Security&Investigations. Однак мало хто знає, що американський підприємець ‒ корінний кримчанин, який приїхав до США менше ніж п'ять років тому, після анексії півострова.

Дмитро Журба народився в Алушті, виріс у селищі біля підніжжя Південної Демерджи. Окупація півострова й початок бойових дій на Донбасі відбувалися на його очах. Він поділився з Крим.Реалії спогадами про те, як Москва готувала ґрунт для вторгнення до Криму й на схід України.

Дмитро Журба

«Більшість жителів нашого селища були росіянами, які приїхали в ці краї вже після депортації кримських татар. Я бачив, як нащадки депортованих, повертаючись до Криму, показували старі домові книги й були готові викупити свої колишні будинки, з яких їх колись виселили. Зрозуміло, нинішні власники відмовляли їм. Словом, не дивно, що більшість людей, які проживали там, були налаштовані проросійськи ще до анексії Криму. Проте, до початку правління Януковича (колишнього президента України, втікача Віктора Януковича ‒ КР) подібні настрої не звучали так відкрито», ‒ розповідає Журба.

За його словами, перша «анексія» його рідної землі відбулася ще за часів Януковича ‒ коли президент-втікач обгородив ділянку землі в 117 тисяч гектарів, від Ангарського перевалу до Південної Демерджи, під свої мисливські угіддя, і незаконно приватизував гору Ведмідь та один з пансіонатів в Алушті.

«Ще до вторгнення «зелених чоловічків» Крим де-факто був окупований. Навіть до анексії ми знали, що військовослужбовці військової бази в Щолкіному на північному сході Криму були налаштовані проросійськи. Я не здивуюся, якщо їх морально готували до майбутньої здачі півострова, і навіть ходили чутки, що туди потайки заводилися російські війська ‒ притому, що за офіційною версією російських військ в українському Криму не було. Одне я можу сказати точно: коли російські війська зайшли в Щолкіне в 2014 році, їх зустрічали радісно, і народ вже був готовий до їх прибуття. Це означає, що їх підготували заздалегідь. Я сам бачив, що ще до Майдану в Криму почалося неприховано вороже ставлення до україномовних. На моїх очах у 2012 році екскурсовод з Керчі, під час туру на вершину гори Мітридат, прямо сказав на екскурсії, вказавши рукою на інший берег Керченської протоки, де знаходиться Росія, що, якщо росіяни будуть захоплювати Крим, «ми зустрінемо їх з розпростертими обіймами». Мені, як україномовному кримчанину, з кожним роком було все складніше перебувати в Криму», ‒ зізнається Дмитро Журба.

Дмитро Журба

Ще одним важливим фактором впливу Москви на настрої кримчан американський детектив називає неформальні об'єднання, в першу чергу ‒ байкерський рух.

«За кілька років до анексії Крим уподобали «Нічні вовки». Вони проводили там фестивалі, і саме вони організували візит Путіна до Криму ще «при Україні». Я сам ‒ байкер, у мене є тісні зв'язки з байкерами з Харкова, і їх «вербування» до російських мотоклубів відбувалося при мені. Зокрема, просувати проросійську політику в Харкові почали президент харківського відділення клубу «Нічні вовки» Сергій під псевдонімом «Рубер», віцепрезидент Антон Немикін під псевдонімом «Юрист», а також член київського відділення цього клубу, відомий Олексій Верещагін, який до нині продовжує воювати на Донбасі. Офіційним членом «Нічних вовків» став також депутат міськради Харкова, віцепрезидент Благодійного фонду ФК «Прем'єр» Віталій Саттаров», ‒ зазначив Журба.​

5 років «кримської весни». У Севастополі відбувся мотопробіг «Нічних вовків» (фотогалерея)

За його словами, щоб стати членом будь-якого мотоклубу, потрібно пройти кілька етапів.

«Спочатку члени клубу придивляються до новачка. Наступним етапом кандидат отримує нашивку клубу, але все ще перебуває на випробувальному терміні, який може тривати до трьох років. Тільки після цього він отримує членство в клубі. При мені один з відомих харківських байкерів, власник власної майстерні Роман Буянов поїхав до Москви, де голова «Нічних вовків» «Хірург» відразу ж вручив йому кольори клубу, що означає повноцінне членство. Це порушувало всі прийняті на міжнародному рівні правила байкерів. Я зрозумів, що «Вовки» готові вербувати всіх людей, хто був їм більш-менш цікавий. Фактично, російські байкери стали одним з каналів формування та залучення на свою сторону проросійських активістів», ‒ впевнений Дмитро Журба.

За спогадами Дмитра, у березні 2014 року, після того, як спроба захоплення Харкова провалилася, клуб «Нічні вовки» зник з міста, а всі українські члени «Нічних вовків» вирушили до Криму.

«Я не знаю, чи було це їхнім бажанням, чи наказом з Москви, але вони вирушили до Криму одночасно, і при цьому деякі видалили свої акаунти в соцмережах ‒ за винятком Верещагіна, чиї злочини на Донбасі досі висвітлюються на його особистих сторінках. Ті ж з них, хто залишився в Харкові, досі таємно симпатизують Росії», ‒ підсумував Дмитро Журба.

Після анексії півострова людям, які симпатизують Україні, стало не тільки некомфортно, але й просто небезпечно перебувати в Криму. В на початку 2015 року Дмитро поїхав у США. Як і багато українців, він сподівається на деокупацію півострова.

Довідка: Лідер «Нічних вовків» Олександр Залдостанов («Хірург») щорічно організовує байк-шоу під Севастополем. Він є другом російського президента Володимира Путіна. Залдостанов входить до переліку осіб, на яких поширюються санкції США і Канади, введені через російську агресію на Донбасі і анексії українського Криму.

​